Перейти до вмісту

Європейський інвестиційний банк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Європейський інвестиційний банк
European Investment Bank
Штаб-квартира ЄІБ, Східний корпус
АбревіатураEIB(англ.), BEI(фр.) Редагувати інформацію у Вікіданих
ТипМіжнародна фінансова організація
Засновано1958[[:d:Q116976023|ROR_Data]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_v1.19_—_2023._—_[http://dx.doi.org/10.5281/ZENODO.7644942_doi:10.5281/ZENODO.7644942]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q116976023]]</div>-1' id="mwBA">[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфераdevelopment financed Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбанківська справа Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЄвропейський Союз Європейський Союз
Штаб-квартираКірхберг, Люксембург
РозташуванняKirchbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
49°37′13″ пн. ш. 6°08′07″ сх. д. / 49.6202892° пн. ш. 6.1352313° сх. д. / 49.6202892; 6.1352313G O
ЧленствоМережа за озеленення фінансової системиd</span><div_style="display:none"></div>-2' id="mwCQ">[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіс головиPresident of the European Investment Bankd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентНадя Кальвіньо
ВіцепрезидентАмбруаз Файоль
Штат працівників4,273 (2023)
Вебсайт: eib.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа

CMNS: Європейський інвестиційний банк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Європе́йський інвестиці́йний банк (ЄІБ) — інвестиційний банк Європейського Союзу, що належить 27 державам-членам. Це найбільша багатостороння фінансова установа у світі. ЄІБ фінансує та інвестує як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок боргових зобов'язань у компанії та проєкти, що досягають цілей політики Європейського Союзу за допомогою позик, власного капіталу та гарантій.

ЄІБ зосереджується на таких галузях, як клімат, навколишнє середовище, малі та середні підприємства (МСП), розвиток, згуртованість та інфраструктура. Він відіграв значну роль у наданні фінансування під час криз, включаючи фінансову кризу 2008 року та пандемію COVID-19.[3][4] За 60 років з моменту свого заснування у 1958–2018 роках ЄІБ інвестував понад 1,1 трильйона євро.[5] Він фінансує переважно проєкти, які «не можуть бути повністю профінансовані різними засобами, доступними в окремих державах-членах».

ЄІБ є одним з найбільших фінансистів зеленого фінансування[en] у світі.[6][7][8][9] У 2007 році ЄІБ став першою установою у світі, яка випустила зелені облігації. У 2019 році він зобов'язався припинити фінансування проєктів, пов'язаних з викопним паливом, до кінця 2021 року. ЄІБ планує інвестувати 1 трильйон євро у проєкти, пов'язані з кліматом, до 2030 року, включаючи справедливий перехід[en].[10][11] ЄІБ не фінансується з бюджету ЄС. Натомість він залучає кошти через міжнародні ринки капіталу шляхом випуску облігацій.[12] ЄІБ має рейтинг AAA, найвищий кредитоспроможний рейтинг на ринку облігацій, від «Великої трійки» кредитних рейтингових агентств: Moody's, Standard and Poor's та Fitch.[13][14][15] Кожна держава-член сплачує капітал до резервів ЄІБ, що загалом відповідає її частці у валовому внутрішньому продукті ЄС.[16][17][18]

ЄІБ був заснований Римським договором, який набрав чинності 1 січня 1958 року. Він був першим у світі регіональним банком розвитку, який іноді називають найбільшим багатостороннім банком розвитку (ББР). ЄІБ був створений для сприяння справедливому розвитку в ЄС шляхом кредитування менш розвинених регіонів та для підтримки внутрішнього ринку ЄС. ЄІБ активно працює у 140 країнах світу. Він здійснює близько 10% своїх інвестицій за межами ЄС для підтримки політики Європейського Союзу щодо допомоги розвитку та співробітництва.[19]

ЄІБ зазнав критики та викликав суперечки через різні власні дії та бездіяльність (або проєкти, які він фінансував), зокрема: недостатні консультації із зацікавленими сторонами, відсутність організаційної прозорості, реагування на зміну клімату, ухилення від сплати податків та переслідування персоналу.

Принципи функціонування

[ред. | ред. код]

За рахунок випуску облігаційних позик на міжнародному грошовому ринку та на національних грошових ринках країн Європейського інвестиційного банку формуються залучені кошти банку. На рентабельні проєкти надають звичайні кредити, на малорентабельні — пільгові. До 70 % припадає на кредити для регіонального розвитку менш розвинутих районів. Загальна сума наданих кредитів — понад 47 млрд євро. Позики банку покривають частину вартості проєкту, доповнюючи власні капітали позичальника (як правило менше 50 %). Сфери використання кредитів — передусім енергетика, транспорт і телекомунікації. Європейський інвестиційний банк надає також пільгові кредити за рахунок засобів ЄС як технічний розпорядник. Кредити банку надаються в кількох валютах. Відсоткова ставка по «змішаних» кредитах визначається на базі середньозваженої вартості в залучених коштах у даних валютах на міжнародних або національних ринках капіталів.

Керівні органи Європейського інвестиційного банку — Рада керуючих, Директорат і Правління. До Ради керуючих входять міністри фінансів країн ЄС. Вона визначає загальну кредитну політику, розглядає і затверджує річні баланси, вносить зміни до статутного капіталу. Директорат приймає рішення про надання кредитів та гарантій при залученні коштів встановленні відсоткових ставок. Оперативне керівництво здійснюють президент і п'ять його заступників.

Історія

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк був заснований у 1958 р., коли набув чинності Римський договір. На початку свого існування був розташований у Брюсселі, де й більшість інших панєвропейських установ, та налічував 66 працівників. У 1968 штабквартира була переміщена до Люксембурга, де й залишається. У 1999 році в ньому було понад 1000 співробітників, а в 2012 році вже понад 2000.

Група ЄІБ була утворена в 2000 році, до складу якої входять ЄІБ та Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ/EIF), група венчурного капіталу ЄС, яка забезпечує фінанси та гарантії для малих та середніх підприємств (МСП). ЄІБ є мажоритарним акціонером ЄІФ з 62 % акцій.

2010-ті роки

[ред. | ред. код]

У 2012 році був створений Інститут ЄІБ з метою просування «Європейських ініціатив задля загального блага» в державах-членах ЄС та країнах-кандидатах та потенційних кандидатах, а також країнах ЄАВТ.

Європейський фонд стратегічних інвестицій було створено у 2014 році під керівництвом Європейської комісії та ЄІБ. Як частина Інвестиційного плану для Європи, він спочатку мав на меті мобілізувати 315 мільярдів євро, а потім був збільшений до 500 мільярдів євро до 2020 року. У 2016 році банк започаткував Ініціативу економічної стійкості, яка підтримує регіони за межами Європи, які значно постраждали від кризи біженців, шляхом інвестицій, що сприяють зростанню, створенню робочих місць, інфраструктурі та соціальній згуртованості. У 2019 році банк погодився припинити фінансування проєктів, пов'язаних з викопним паливом, до кінця 2021 року.[20][21]

Загальний підписаний капітал Банку в 2012 році становив 232 мільярди євро. Капітал ЄІБ був практично подвоєний між 2007 та 2009 роками у відповідь на фінансову кризу. Глави урядів ЄС погодились збільшити внесений капітал на 10 мільярдів євро в червні 2012 року.

У 2019 році, ЄІБ підписав угод на 63,3 мільярди євро, з яких 7,9 мільярдів припадали на країни, що не є членами ЄС.[22]

14 листопада 2019 року ЄІБ оголосив, що припинить фінансування нових, неослаблених проєктів викопного палива з кінця 2021 року, включаючи припинення фінансування проєктів пов'язаних із природним газом. Поточні проєкти, такі як Трансадріатичний трубопровід, не зачіпатимуть.

Банк оголосив про намір «підтримати 1 трлн євро інвестицій, пов'язаних з кліматом», у «найближчі роки». Приклади запланованих витрат включають Фонд справедливого переходу, який «фінансує до 75 % таких проєктів, як реконверсія вугілльних шахт» у вуглезалежних регіонах.

За словами президента банка, ця оновлена стратегія буде стосуватися й України.

2020-ті роки

[ред. | ред. код]

У 2020 році було оголошено про «Дорожню карту Кліматичного банку на 2021–2025 роки», яка включатиме припинення фінансування всіх проєктів з високим вмістом вуглецю. У рамках Європейського гарантійного фонду (ЄГФ) для подолання економічних наслідків пандемії COVID-19 банк виділив додаткове фінансування на суму 200 мільярдів євро.[23][24] Банк фінансує як зусилля, спрямовані на стримування економічних наслідків кризи, так і проєкти, пов’язані з охороною здоров’я, які спрямовані на вирішення негайних надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям, дослідження вакцин та механізмів обмеження поширення вірусу, наприклад, тестування.[25][26]

Коли російське вторгнення в Україну 2022 року вступило у свій третій рік, а також під час обговорення програми Європейської стратегії промислової оборони[en], стало очевидним, що «політика» ЄІБ або «його правила прямо» забороняють інвестиції в оборону.[27] 18 березня 2024 року понад половина держав-членів підписали листа з проханням до ЄІБ переглянути свою політику щодо витрат на оборону.[28]

Роль ЄІБ у системі ЄС

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк – це банк, який належить державам-членам Європейського Союзу. Його роль полягає у фінансуванні проєктів, спрямованих на досягнення цілей Європейського Союзу.[29]

Як незалежний орган, банк приймає власні рішення щодо запозичень та кредитування.[30][31] Він співпрацює з іншими інституціями ЄС, зокрема з Європейською комісією, Європейським парламентом та Радою Європейського Союзу.

Фінансові продукти та послуги

[ред. | ред. код]

ЄІБ надає позики як приватному, так і державному секторам за допомогою різних фінансових продуктів: фінансування є основною діяльністю банку, він також надає рекомендації щодо використання додаткових джерел інвестицій.[32]

Кредити

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк надає довгострокові позики, зазвичай до 50% від загальної вартості проєкту, для державного та приватного секторів, а також для малого та середнього бізнесу через посередників-кредиторів.[33] Фінансування ЄІБ приватним сектором окремих великих інвестиційних проєктів або інвестиційних програм починається від 25 мільйонів євро. Він пропонує рамкові позики від 100 мільйонів євро суб'єктам державного сектору для інвестиційних програм, що складаються з низки менших проєктів. Позики як для приватних, так і для державних проєктів повинні бути узгоджені з одним або кількома пріоритетами ЄІБ. Окрім прямого боргового фінансування або проєктного фінансування для приватного сектору, ЄІБ надає позики посередникам, включаючи Groupe BPCE (Франція), Deutsche Bank AG (Німеччина) або Intesa Sanpaolo (Італія), які забезпечують малий та середній бізнес місцевими та цільовими коштами до 12,5 мільйонів євро та нижче порогового значення ЄІБ для прямого приватного фінансування у розмірі 25 мільйонів євро.[34][35]

Акціонерний капітал

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк інвестує та спільно інвестує в компанії та фонди, що зосереджені на інфраструктурі, довкіллі або малих та середніх підприємствах і середніх корпораціях, в обмін на акціонерний капітал, що дозволяє компаніям залучати капітал шляхом продажу акцій за короткострокові витрати або для досягнення довгострокових фінансових цілей.[36] У деяких випадках ЄІБ надає пряме квазіакціонерне фінансування для підтримки компаній, які прагнуть фінансування зростання, що включає венчурні боргові продукти для європейських компаній у галузі біотехнологій та наук про життя, програмного забезпечення та ІКТ, інженерії та автоматизації, відновлюваних джерел енергії та чистих технологій.[37] Ці інвестиції, які є відносно недавнім доповненням до роботи банку, як правило, менші за попередні обмеження на розмір його угод, оскільки вони спрямовані на стартапи та компанії, що розвиваються. Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) підтримує ЄІБ, співпрацюючи з малими та середніми підприємствами та пов'язаними з ними фінансовими партнерами (банками, гарантійними, лізинговими та мікрофінансовими установами, фондами прямих інвестицій та венчурного капіталу тощо).[38]

Інвестиції ЄІБ у фонди акцій та боргових зобов'язань зазвичай покривають від 10% до 20% розміру фонду (максимум 25%) та спрямовані на боротьбу зі зміною клімату, інфраструктуру або розвиток приватного сектору та цілі соціального впливу.[39]

Гарантії

[ред. | ред. код]

ЄІБ забезпечує покращення кредитоспроможності старшого боргу, використовуючи субординоване фінансування, фінансовані або нефінансовані гарантії та умовні кредитні лінії.[40] Покращення кредитоспроможності – це процес покращення кредитоспроможності компанії шляхом вжиття внутрішніх та зовнішніх заходів.[41] ЄІБ підвищує захист старшого боргу, підвищує кредитний рейтинг та кредитну якість для проєктного фінансування та прагне допомогти проєктам залучити додаткове приватне фінансування від інституційних інвесторів.[42] Пропонуючи гарантії малим та середнім підприємствам або компаніям із середньою капіталізацією, банк покриває частину можливих збитків від портфеля кредитів та створює основу для додаткового фінансування. Гарантія – це юридичний договір, за яким третя сторона (гарант) зобов'язується взяти на себе борг позичальника або інші зобов'язання у разі дефолту.[43]

Консультаційні послуги та технічна допомога

[ред. | ред. код]

Консультаційні послуги Європейського інвестиційного банку надаються Європейським консультаційним центром і доступні для державних і приватних проєктів як в межах Європейського Союзу, так і за його межами.[44] Окрім консультацій щодо конкретних інвестиційних механізмів або розвитку ринку, послуги можуть включати стратегічне та технічне керівництво щодо завершення проєкту. До укладення угоди про фінансування з ЄІБ або іншими інвесторами майбутні клієнти можуть скористатися досвідом банку у сферах фінансового структурування, закупівель та регулювання, або оцінки впливу, наприклад, щодо впливу проєкту на зміну клімату. Банк не пропонує консультацій, пов'язаних з купівлею або продажем цінних паперів, або будь-яких консультаційних послуг щодо оцінки та аудиту проєктів.[45][46]

fi-компас

[ред. | ред. код]

fi-compass[47] – комплексна платформа консультаційних послуг, розроблена Європейською комісією[48][49] та Групою Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Вона підтримує органи управління ЄС у рамках спільного управління та інші зацікавлені сторони, надаючи практичні знання та навчальні інструменти щодо фінансових інструментів по всьому Союзу. Фінансові інструменти, що співфінансуються фондами спільного управління ЄС, такі як позики, гарантії та інвестиції в акціонерний капітал, є ефективними способами інвестування в зростання та розвиток по всьому Європейському Союзу. Ці інструменти використовують державне фінансування для залучення додаткових приватних інвестицій, сприяючи досягненню цілей політики ЄС, таких як економічне зростання, створення робочих місць та соціальна згуртованість. fi-compass пропонує індивідуальні консультації щодо використання фінансових інструментів у рамках різних фондів спільного управління ЄС, включаючи Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF), Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських районів (EAFRD), Європейський соціальний фонд плюс (ESF+), Європейський фонд морського господарства, рибальства та аквакультури (EMFAF) та Фонд притулку, міграції та інтеграції (AMIF).[50]

Мандати та партнерства

[ред. | ред. код]

Окрім фінансування проєктів з використанням власних ресурсів, Європейський інвестиційний банк встановлює мандати та партнерства, які допомагають фінансувати більш ризиковані проєкти та поєднувати позики з грантами; це розподілені кошти або продукти, що не потребують повернення. Мандати також можуть передбачати фінансові інвестиції та базуватися на технічних та фінансових консультаціях.[51]

ЄІБ має партнерські відносини з організаціями по всьому світу, включаючи Європейську комісію та Європейську службу зовнішніх справ, ООН (наприклад, «Стала енергетика для всіх[en]») або Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку.[52]

Джерела фінансування

[ред. | ред. код]
Конференція донорів ЄІБ 2019 року

Європейський інвестиційний банк — це некомерційна організація. Хоча він є органом Європейського Союзу, жодне з коштів Європейського інвестиційного банку не надходить з бюджету Європейського Союзу, банк є фінансово автономним. Він має власні ресурси та кошти, залучені через міжнародні ринки капіталу.[53]

ЄІБ випускає облігації для позики коштів на ринках капіталу, які потім надає у позику своїм клієнтам, що є поширеним способом позики коштів для урядів та корпорацій. Обидві сторони домовляються про фіксовану дату повернення позики, зазвичай включаючи процентну ставку.[54] Облігації ЄІБ купуються роздрібними та інституційними інвесторами по всьому світу.

ЄІБ зосереджується на довгострокових інвестиціях і має рейтинг «АА» від Moody's, Standard and Poor's та Fitch.[55] Це дозволяє банку позичати кошти за нижчими ставками, а потім надавати їх за нижчими ставками на проєкти в Європі та за її межами, що сприяють досягненню цілей політики ЄС.[56][55]

Окрім еталонних облігацій, публічних облігацій та приватних розміщень, які різняться за розміром, валютами, термінами погашення та структурою, банк пропонує «зелені» облігації та облігації, що підвищують обізнаність про сталий розвиток.[57][58]

Європейський інвестиційний банк випустив першу «зелену облігацію» у 2007 році під назвою «облігація кліматичної обізнаності». ЄІБ є світовим лідером з випуску «зелених облігацій», залучивши понад 30,8 млрд євро у 2020 році в 16 валютах.[59][60] Кошти, залучені через «зелені облігації», ЄІБ виключно підтримує проєкти, що сприяють боротьбі зі зміною клімату в секторі відновлюваної енергетики (включаючи виробництво енергії вітру, гідроенергетики, сонця та геотермальної енергії ) та секторі енергоефективності (наприклад, проєкти централізованого теплопостачання, когенерації та утеплення будівель).[61]

Група Європейського інвестиційного банку

[ред. | ред. код]

Група ЄІБ була створена у 2000 році. До її складу входять Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) та Інститут ЄІБ.[62]

Європейський інвестиційний банк

[ред. | ред. код]

90% діяльності Європейського інвестиційного банку відбувається в межах Європейського Союзу з метою сприяння європейській інтеграції та розвитку.[63] Він здійснює інвестиції за межами Європи для підтримки політики Європейського Союзу щодо допомоги розвитку та співробітництва. Він активно працює приблизно у 140 країнах світу в таких географічних регіонах: держави-кандидатки на розширення, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), країни південного сусідства ЄС, країни східного сусідства ЄС, країни Африки на південь від Сахари, Карибський басейн та Тихий океан, Азія та Латинська Америка, Центральна Азія та Велика Британія.[63]

Це один з найбільших наднаціональних кредиторів у світі. З моменту свого заснування в 1958 році Європейський інвестиційний банк інвестував понад трильйон євро.[64]

Європейський інвестиційний фонд

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ) – підрозділ венчурного капіталу Європейського Союзу. Він також надає гарантії малим та середнім підприємствам (МСП).[65][66] У 2018 році 25 мільйонів МСП в ЄС становили 99,8% усіх нефінансових підприємств, забезпечували роботою близько 97,7 мільйона осіб (66,6% від загальної кількості зайнятих) та генерували 56,4% від загальної доданої вартості (4,357 млрд євро).[67]

ЄІФ підтримує підприємства на всіх етапах їхнього розвитку: від передпосівного, початкового та стартап-фаз (передача технологій, фінансування бізнес-ангелів, мікрофінансування, венчурний капітал на ранніх стадіях) до сегмента зростання та розвитку (формальні фонди венчурного капіталу, мезонінні фонди, портфельні гарантії/покращення кредитної історії).[68]

Європейський інвестиційний банк є мажоритарним акціонером ЄІФ, володіючи 62% акцій.[69] Іншим основним акціонером є Європейська комісія, якій належить 29% акцій. ЄІФ діє на основі конкретних мандатів, виданих Європейською радою та Європейським парламентом, Європейською комісією чи іншими державними органами, Європейським інвестиційним банком або на власний ризик.[70][71]

Інститут ЄІБ

[ред. | ред. код]

У 2012 році було створено Інститут ЄІБ для просування та підтримки соціальних, культурних та академічних ініціатив з європейськими зацікавленими сторонами та широкою громадськістю. Він працює над питаннями громади та громадянства для Групи ЄІБ. Інститут ЄІБ є невід'ємною частиною ЄІБ і не має окремої юридичної особи.[72][73]

Структура

[ред. | ред. код]

Департаменти ЄІБ готують та виконують рішення керівних органів. Департаменти проводять оцінку, експертизу, а потім фінансують проєкти; оцінюють та управляють ризиками, проводять економічні або фінансові дослідження та залучають фінансові ресурси на ринках капіталу.[74] Стаття 308 та наступні статті Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) засновують ЄІБ, а Протокол (№ 5) про Статут Європейського інвестиційного банку додається до ДФЄС.

Управління

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк має три органи, що приймають рішення: Раду керуючих, раду директорів та Комітет з управління. Рада керуючих, які є міністрами фінансів держав-членів Європейського Союзу, визначає напрямок діяльності Європейського інвестиційного банку.[75] Рада директорів контролює стратегічний напрямок. Комітет з управління контролює щоденну діяльність.[75]

Президент Європейського інвестиційного банку головує на засіданнях управлінського комітету. Члени управлінського комітету несуть повну відповідальність перед банком; їх призначає рада керуючих за пропозицією ради директорів на шість років з можливістю поновлення. Президент також є головою ради директорів.[76][77]

Внутрішній та незалежний контроль спрямований на гарантування цілісності та надійності діяльності Європейського інвестиційного банку. До них належать розслідування, комітет з авдиту, комплаєнс, кредитний ризик, фінансовий контроль, внутрішній контроль, внутрішній аудит, зовнішні аудитори та оцінка операцій.[78] Банк також співпрацює з незалежними органами контролю: Європейським судом аудиторів, Європейським офісом з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Європейським омбудсменом.[79]

У 2018 році сім урядів ЄС вимагали покращення управління та структури установи, а також суворішого контролю витрат. Були занепокоєння щодо того, що ЄІБ повільно впроваджував рекомендації, висунуті його власним авдиторським комітетом, спрямовані на покращення управління ризиками та відбору проєктів.[80][81]

Підзвітність

[ред. | ред. код]

Органи внутрішнього контролю

[ред. | ред. код]

ЄІБ має чотири статутні органи: авдиторський комітет, раду керуючих, раду директорів та управлінський комітет.[82]

Аудиторський комітет функціонує як незалежний контрольний орган і перевіряє операції банку та достовірність його звітності. Його шість незалежних членів призначаються радою директорів на невідновлюваний термін повноважень у шість послідовних фінансових років. Він публікує звіт про фінансову звітність банку під час затвердження фінансової звітності радою директорів. Аудиторський комітет безпосередньо звітує перед радою директорів.[83]

Аудиторський комітет призначає зовнішніх аудиторів ЄІБ, оцінює їхню незалежність і розслідує потенційні конфлікти інтересів. В останні роки зовнішнім аудитором ЄІБ виконувала роль KPMG.[84][85][86]

Інші внутрішні організаційні положення, такі як Фінансовий контроль або Внутрішній аудит, містять рекомендації щодо ефективності управління банком, управління ризиками або внутрішнього контролю та висловлюють свою думку щодо певних аспектів фінансової політики ЄІБ та її впровадження.[87][88]

Функція комплаєнсу ЄІБ відповідає за забезпечення відповідності всієї діяльності банку його стандартам доброчесності. Її завдання включають боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, а також підтримку корпоративної культури, що ґрунтується на етичних цінностях та професійній поведінці.[89]

Зовнішні органи контролю

[ред. | ред. код]

Відповідно до статті 287(3) Договору про функціонування ЄС (ДФЄС), Європейський суд авдиторів має доступ до інформації, необхідної для аудиту витрат та доходів Європейського Союзу, якими керує ЄІБ.[90] Це означає, що Суд авдиторів уповноважений проводити авдит кредитних операцій, що здійснюються відповідно до мандату, наданого ЄС, або гарантованих загальним бюджетом ЄС та адміністрованих ЄІБ.[91] Банк також співпрацює з Європейським офісом з боротьби з шахрайством (OLAF) для боротьби з шахрайством та корупцією в європейських інституціях.[92][93] На ґрунті меморандуму про взаєморозуміння між Європейським інвестиційним банком та Європейським омбудсменом громадяни ЄС можуть повідомити Європейському омбудсмену про свої занепокоєння щодо проєкту, політики чи діяльності ЄІБ, якщо результат Механізму розгляду скарг ЄІБ є незадовільним.[94]

Прозорість

[ред. | ред. код]

Скарги можуть варіюватися від погіршення стану довкілля чи загроз здоров'ю та безпеці громади до примусового переселення.[95] Команда Механізму розгляду скарг перевіряє, чи не дотримувалася Група ЄІБ внутрішніх політик, стандартів чи процедур або чинного законодавства, і пропонує посередництво для вирішення конфліктів між заявником та проєктом чи діяльністю ЄІБ. Вона контролює закриті скарги, щоб забезпечити впровадження узгоджених заходів. Покращення в політиці ЄІБ, виявлені під час розгляду скарг, доводяться до відома вищого керівництва.[96]

Комітет з розгляду скарг щодо закупівель проєктів (PCC) ЄІБ розглядає скарги щодо закупівель проєктів, наприклад, заперечення, що виникають у зв'язку з тендерами на контракти на товари, роботи та консультаційні послуги, що фінансуються ЄІБ.[97] Відділ розслідувань шахрайства розслідує звинувачення, перевіряє наявність надійної системи політики боротьби з шахрайством, проактивно виявляє фактичні або потенційні вразливості та навчає персонал питанням шахрайства.[98]

Банк публікує документи, що стосуються його ролі, управління, підзвітності, політики та діяльності. Інформація, пов'язана з проєктами, зазвичай включає короткий виклад інвестиційного проєкту, позики, отримані через фінансових посередників, екологічну та соціальну інформацію, а також короткі описи проєктів. Ключові показники та інформація про кредитну діяльність ЄІБ публікуються у Звітах про діяльність ЄІБ (річні показники) та Статистичних звітах (зведені таблиці). У рамках Політики прозорості банку ЄІБ не публікує інформацію, яка може зашкодити законним інтересам клієнтів та партнерів по проєктах. Він відмовляється розкривати, наприклад, персональні дані, комерційні інтереси, такі як патенти, та інформацію, пов'язану з поточними розслідуваннями. У 2014 році ЄІБ створив публічний реєстр для підвищення прозорості та надання громадянам можливості переглядати публікації банку або запитувати документи.[99][100][101]

Комунікація та інформаційно-просвітницька робота

[ред. | ред. код]

Механізм розгляду скарг ЄІБ організовує заходи для інформування широкої громадськості та членів організацій громадянського суспільства (ОГС) про мандат механізму, критерії прийнятності та методологічний підхід.[102] Крім того, Європейський інвестиційний банк проводить офіційні публічні консультації, щоб продемонструвати прозорість та підзвітність, а також скористатися досвідом учасників.[103]

Офіси

[ред. | ред. код]
Будівля штаб-квартири ЄІБ у Люксембурзі.

Банк працює у 140 країнах світу в таких географічних регіонах: країни розширення, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), країни південного сусідства ЄС, країни східного сусідства ЄС, країни Африки на південь від Сахари, Карибський басейн і Тихоокеанський регіон, Азія та Латинська Америка, Центральна Азія та Сполучене Королівство.[104][105][106]

Європейський Союз:

Держава Місто
Австрія Відень
Бельгія Брюссель
Болгарія Софія
Хорватія Загреб
Чехія Прага
Данія Копенгаген
Фінляндія Гельсінкі
Франція Париж
Німеччина Берлін
Греція Афіни
Угорщина Будапешт
Ірландія Дублін
Італія Рим
Литва Вільнюс
Люксембург Люксембург
Нідерланди Амстердам
Польща Варшава
Португалія Лісабон
Румунія Бухарест
Словаччина Братислава
Словенія Любляна
Іспанія Мадрид
Швеція Стокгольм

Не ЄС:

Держава Місто
Албанія Тирана
Австралія Сідней
Барбадос Бріджтаун
Боснія і Герцеговина Сараєво
Камерун Яунде
Китай Пекін
Колумбія Богота
Кот-д'Івуар Абіджан
Домініканська Республіка Санто-Домінго
Єгипет Каїр
Ефіопія Аддис-Абеба
Грузія Тбілісі
Індія Нью-Делі
Йорданія Амман
Кенія Найробі
Ліван Бейрут
Молдова Кишинів
Марокко Рабат
Нова Зеландія Окленд
Росія Москва
Сенегал Дакар
Сербія Белград
Південна Африка Преторія
Туніс Туніс
Туреччина Анкара
Туреччина Стамбул
Україна Київ
Велика Британія Лондон
Сполучені Штати Вашингтон, округ Колумбія

Лідерство

[ред. | ред. код]
Вернер Гоєр

Президенти ЄІБ:

  • П'єтро Кампіллі (Італія): лютий 1958 – травень 1959
  • Паріс Форментіні (Італія): червень 1959 – вересень 1970
  • Ів Ле Порц (Франція): вересень 1970 – липень 1984
  • Ернст-Гюнтер Брьодер (Німеччина): серпень 1984 – березень 1993
  • Сер Браян Анвін (Велика Британія): квітень 1993 – грудень 1999
  • Філіп Мейштадт (Бельгія): березень 2000 – грудень 2011
  • Вернер Гоєр (Німеччина): січень 2012 – січень 2024[107]
  • Надія Кальвіньо, президент Європейського інвестиційного банку з 2024 року
    Надя Кальвіньо[108] (Іспанія): січень 2024 – тепер

Доктор Вернер Гоєр був президентом Європейського інвестиційного банку з 2012 по 2024 рік.[109][110][111] У 2019 році його було названо Європейським банкіром року за внесок в економічну стабільність та розвиток Європи.[112] За часів Гоєра Європейський інвестиційний банк профінансував проєкти на суму 150 мільярдів євро, що сприяють скороченню викидів парникових газів.[113][114][115][116]

Надю Кальвіньо було призначено президентом Європейського інвестиційного банку у 2024 році. Це призначення відбулося після її висунення кандидатурою урядом Іспанії у серпні 2023 року[117] та схвалення урядами Німеччини та Бельгії.[118] Рада з економічних та фінансових питань схвалила її кандидатуру на початку грудня 2023 року. Кальвіньо раніше обіймала посаду першого віцепрем'єр-міністра Іспанії з липня 2021 року та була міністром економіки з 2018 року до грудня 2023 року.[119]

Публікації та мультимедіа

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк публікує широкий спектр звітів, досліджень, есе, опитувань та робочих документів, призначених для фахівців та широкої громадськості. Усі публікації доступні безкоштовно на сторінці «Публікації» веб-сайту ЄІБ у цифровому форматі: PDF, електронна книга або онлайн, а також обмежена кількість друкованих видань, доступних безкоштовно.[120]

Річні звіти

[ред. | ред. код]

ЄІБ публікує щорічні звіти, включаючи Звіт про діяльність, Фінансовий звіт, Статистичний звіт, Інвестиційний звіт та Звіт про сталий розвиток, які охоплюють основні види діяльності банку.[121]

Опитування

[ред. | ред. код]

Європейський інвестиційний банк проводить дослідження в кількох сферах.[122]

На сайті банку також розміщені статті в блозі, експертні есе, прес-релізи та подкасти. У 2019 році серія подкастів «Словник фінансів» отримала премію The Digital Communication Awards за найкращий канал. [123] У 2020 році серія подкастів «Монстр під ліжком» отримала премію SABRE у категорії «Найкраще в авдіо». Серія контенту банку «Кліматичні рішення» (експертні дописи в блозі, серія подкастів та електронна книга) отримала нагороду European Excellence Award 2020 у категорії «Сталий розвиток та довкілля».[124]

EIB в Україні

[ред. | ред. код]

Україна та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) на полях саміту Україна-ЄС у Брюсселі підписали угоду про виділення позики на  €75 млн для реалізації проєкту «Підвищення безпеки автомобільних доріг у містах України».[125]

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) направив на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні €1,5 млрд[126].

У грудні 2019 EIB відкрив новий офіс у Києві.

У 2020 році EIB профінансувало будівництво автошляхів в Україні на 450 млн євро.[127]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:d:Q116976023|ROR_Data]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_v1.19_—_2023._—_[http://dx.doi.org/10.5281/ZENODO.7644942_doi:10.5281/ZENODO.7644942]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q116976023]]</div>_1-0' rel="mw:referencedBy" id="mwA-A">↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  2. </span><div_style="display:none"></div>_2-0' rel="mw:referencedBy" id="mwA-k">↑ https://www.ngfs.net/en/about-us/membership
  3. ↑ Our priorities. EIB.org (англ.). Процитовано 21 квітня 2021.
  4. ↑ The European Investment Bank: Fact Sheets on the European Union. European Parliament (англ.). Процитовано 21 квітня 2021.
  5. ↑ The European Investment Bank at a glance: 60 Years in numbers (PDF). EIB (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  6. ↑ Climate change: The EIB finances one of the largest solar plants in Spain. Solarcentury (en-UK) . 11 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2021.
  7. ↑ EU Bank launches ambitious new climate strategy and Energy Lending Policy. EEAS – European External Action Service – European Commission (англ.). Процитовано 22 квітня 2021.
  8. ↑ 3. Green finance in the Mediterranean — IEMed. www.iemed.org. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  9. ↑ Martin Berg on sustainable finance: Where does it stand? -. Landscape News (амер.). 24 листопада 2019. Процитовано 22 квітня 2021.
  10. ↑ >€1 TRILLION FOR (англ.). 29 січня 2020. Процитовано 22 квітня 2021. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  11. ↑ The Just Transition Mechanism: making sure no one is left behind. European Commission (англ.). Процитовано 22 квітня 2021.
  12. ↑ Official Journal C 202/2016. eur-lex.europa.eu. Процитовано 22 квітня 2021.
  13. ↑ EIB Activity Report 2019 (англ.). European Investment Bank. 2020. doi:10.2867/4882. ISBN 978-92-861-4606-0. Процитовано 22 квітня 2021.
  14. ↑ European Investment Bank - Aaa stable, Annual credit analysis (PDF). Moody's.
  15. ↑ European Investment Bank (PDF). Fitch Ratings.
  16. ↑ European Investment Bank, Ratings Direct (PDF). S&P Global Ratings.
  17. ↑ Shareholders. EIB.org (англ.). Процитовано 22 квітня 2021.
  18. ↑ European Investment Bank (EIB) (англ.). European Union. 16 червня 2016. Процитовано 22 квітня 2021.
  19. ↑ European Investment Bank (EIB) (англ.). European Union. 16 червня 2016. Процитовано 22 квітня 2021.
  20. ↑ EU Bank launches ambitious new climate strategy and Energy Lending Policy. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  21. ↑ European Investment Bank ends lending to fossil fuel projects. Climate Home News (англ.). 15 листопада 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  22. ↑ EIBG.Facts&Figures 2019
  23. ↑ New pan-European Guarantee Fund. European Microfinance Network (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  24. ↑ EIB Board approves €25 billion Pan-European Guarantee Fund in response to COVID-19 crisis. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  25. ↑ BioNTech moves to head of pack for COVID-19 vaccine with EU finance. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  26. ↑ Coronavirus outbreak: EIB Group's response. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  27. ↑ EU proposes major defence boost as it eyes Russia and Trump. Al Jazeera. 5 березня 2024.
  28. ↑ Quatorze pays de l'Union européenne demandent à la BEI d'en faire plus pour le financement de la défense. RTBF. 18 березня 2024.
  29. ↑ Our regions of activity. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  30. ↑ EUR-Lex – – EN. Official Journal C 326, 26/10/2012 P. 0001 – 0390 (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  31. ↑ Éric Bussière; Michel Dumoulin; Émilie Willaert; Charles Barthel; Jürgen Elvert; Paolo Tedeschi; Arthe Van Laer (2008). The EIB, 1958–2008, Imprimerie centrale, société anonyme (PDF). с. 118.
  32. ↑ ELTI aisbl / European Long-Term Investors – European Investment Bank (EIB) – Permanent Observer. www.eltia.eu. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2021.
  33. ↑ Financial Instruments (брит.). AECM. Процитовано 28 квітня 2021.
  34. ↑ Financial intermediaries. www.eib.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  35. ↑ The European Investment Bank: supporting the circular transition with awareness building, advisory and financing » Circular City Funding Guide. Circular City Funding Guide (амер.). Процитовано 28 квітня 2021.
  36. ↑ Banton, Caroline. How Equity Financing Works. Investopedia (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  37. ↑ Equity. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  38. ↑ What we do. www.eif.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  39. ↑ Equity. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  40. ↑ Guarantees. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  41. ↑ Credit Enhancement (Definition, Examples): Types of Credit Enhancement. WallStreetMojo (амер.). 23 листопада 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  42. ↑ Credit enhancement for project finance. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  43. ↑ Guarantees in support of SMEs and mid-caps and other objectives. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  44. ↑ Advisory Hub. eiah. Процитовано 28 квітня 2021.
  45. ↑ Disclaimer. www.eib.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  46. ↑ Services. advisory.eib.org. Процитовано 13 листопада 2024.
  47. ↑ About fi-compass. fi-compass.eu. Процитовано 13 листопада 2024.
  48. ↑ Funding for public bodies. European Commission. Процитовано 13 листопада 2024.
  49. ↑ Funding for cities. commission.europa.eu. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 13 листопада 2024.
  50. ↑ fi-compass video. EIB. Процитовано 13 листопада 2024.
  51. ↑ Mandates and Partnerships. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  52. ↑ Mandates and Partnerships. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  53. ↑ Facts & Figures (англ.). 30 січня 2020. Процитовано 28 квітня 2021. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  54. ↑ Fern, Jason. Bond. Investopedia (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  55. 1 2 Disclaimer. www.eib.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  56. ↑ StackPath. www.instituteforgovernment.org.uk. 13 грудня 2017. Процитовано 28 квітня 2021.
  57. ↑ Borrowing. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  58. ↑ The EIB Group Operating Framework and Operational Plan 2018 (англ.). European Investment Bank. 2018. doi:10.2867/67744. ISBN 978-92-861-3541-5. Процитовано 28 квітня 2021.
  59. ↑ EIB makes climate finance mainstream as taxonomy unlocks standards. www.globalcapital.com (англ.). 15 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2021.
  60. ↑ Disclaimer. www.eib.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  61. ↑ Environmental and Social Standards – Overview (англ.). European Investment Bank. 2014. doi:10.2867/58327. ISBN 978-92-861-2046-6. Процитовано 28 квітня 2021.
  62. ↑ Annual meeting of the Board of Governors. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  63. 1 2 Our regions of activity. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  64. ↑ 60 years improve lives together. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  65. ↑ European Investment Fund. www.eif.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  66. ↑ European Investment Fund (EIF). EVPA (амер.). Процитовано 28 квітня 2021.
  67. ↑ EIB Group Corporate Governance Report 2019 (англ.). European Investment Bank. 12 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2021.
  68. ↑ Homepage. EIB (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  69. ↑ Frequently Asked Questions. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  70. ↑ Shareholders. www.eif.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  71. ↑ Register of Shareholders at 26.04.2021. www.eif.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  72. ↑ Who We Are. EIB Institute. Процитовано 28 квітня 2021.
  73. ↑ The EIB Institute: a question of priority (англ.). Publications Office of the European Union. 17 серпня 2017. ISBN 978-92-861-3259-9. Процитовано 28 квітня 2021.
  74. ↑ EIB Group Corporate Governance Report 2019 (англ.). European Investment Bank. 12 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2021.
  75. 1 2 Mertens, Daniel; Thiemann, Matthias (2 жовтня 2017). Building a hidden investment state? The European Investment Bank, national development banks and European economic governance. Journal of European Public Policy. 26 (1): 23—43. doi:10.1080/13501763.2017.1382556. ISSN 1350-1763.
  76. ↑ Governance and structure. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  77. ↑ European Investment Bank (EIB). European Union (англ.). 16 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2021.
  78. ↑ Transparency International EU. Transparency International EU (англ.). 15 листопада 2016. Процитовано 28 квітня 2021.
  79. ↑ Coordination with European financial institutions. European Commission – European Commission (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  80. ↑ Transparency International EU. Transparency International EU (англ.). 15 листопада 2016. Процитовано 28 квітня 2021.
  81. ↑ European Investment Bank (EIB). Financial Times. Процитовано 28 квітня 2021.
  82. ↑ The Governance of the European Investment Bank (англ.). European Investment Bank. 2015. doi:10.2867/533383. ISBN 978-92-861-2354-2. Процитовано 28 квітня 2021.
  83. ↑ Audit Committee. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  84. ↑ External Auditors. EIB (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  85. ↑ Audit Committee Annual Reports for the year 2019 (англ.). European Investment Bank. 4 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2021.
  86. ↑ Audit Committee Annual Reports for the year 2018 (англ.). European Investment Bank. 29 липня 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  87. ↑ Internal Audit. EIB (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  88. ↑ Financial Control. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  89. ↑ Compliance. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  90. ↑ C_2016202EN.01017001.xml. eur-lex.europa.eu. Процитовано 28 квітня 2021.
  91. ↑ European Court of Auditors. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  92. ↑ European Anti-Fraud Office. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  93. ↑ European Anti-Fraud Office. European Anti-Fraud Office – European Commission (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  94. ↑ European Ombudsman. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  95. ↑ What we do – Complaints Mechanism. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  96. ↑ EIB Group Complaints Mechanism Policy (англ.). European Investment Bank. 13 листопада 2018. Процитовано 28 квітня 2021.
  97. ↑ Project Procurement complaints. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  98. ↑ Investigating Prohibited Conduct. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  99. ↑ Public register. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  100. ↑ EIB transparency and access to information. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  101. ↑ Taylor, Kira (28 січня 2021). European investment bank loses landmark case on 'green' scrutiny. www.euractiv.com (брит.). Процитовано 28 квітня 2021.
  102. ↑ Communication and outreach – Complaints Mechanism. EIB.org. Процитовано 28 квітня 2021.
  103. ↑ Public consultations. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  104. ↑ Our regions of activity. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  105. ↑ European Investment Bank (EIB). European Union (англ.). 16 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2021.
  106. ↑ The Governance of the European Investment Bank (англ.). European Investment Bank. 2015. doi:10.2867/533383. ISBN 978-92-861-2354-2. Процитовано 28 квітня 2021.
  107. ↑ Former Presidents. www.eib.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  108. ↑ Nadia Calviño. European Investment Bank.
  109. ↑ Werner Hoyer, President, European Investment Bank – View from IMF 2017. The Banker (брит.). Процитовано 28 квітня 2021.
  110. ↑ Werner Hoyer. European Investment Bank. Процитовано 28 квітня 2021.
  111. ↑ Konferenzen – 23. EURO FINANCE WEEK 2020 – Die EURO FINANCE WEEK im Überblick – Montag, 16. November 2020: BANKING DAY – Award Ceremony European Banker of the Year 2019 – Begründung der Wahl – dfv Euro Finance Group. www.dfv-eurofinance.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  112. ↑ President Werner Hoyer awarded European Banker of the Year. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  113. ↑ EU Bank launches ambitious new climate strategy and Energy Lending Policy. European Investment Bank (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  114. ↑ EU Bank launches ambitious new climate strategy and Energy Lending Policy. EEAS – European External Action Service – European Commission (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  115. ↑ EIB to stop financing fossil fuel projects from end-2021. Balkan Green Energy News (амер.). 15 листопада 2019. Процитовано 28 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  116. ↑ Stakeholder engagement on the EIB Group's Climate Bank Roadmap 2021–2025: Turning ambition into reality. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  117. ↑ Spain nominates Nadia Calviño to run European Investment Bank. POLITICO (англ.). 11 серпня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  118. ↑ Way cleared for Nadia Calviño to become EIB chief. POLITICO (англ.). 30 листопада 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  119. ↑ Espinoza, Javier; Foy, Henry; Tamma, Paola; Jopson, Barney (8 грудня 2023). Spain's Nadia Calviño secures European Investment Bank presidency. Financial Times. Процитовано 12 січня 2024.
  120. ↑ Publications. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  121. ↑ Publications. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  122. ↑ Our research. EIB.org (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  123. ↑ Winnerlist 2019. Digital Communication Awards 2021 (амер.). 5 серпня 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  124. ↑ 2020 IN2 SABRE Award Winners. Provoke Media (англ.). Процитовано 28 квітня 2021.
  125. ↑ InterFax-Україна. ЄІБ виділить Україні позику EUR75 млн на безпеку на дорогах (ua) . Процитовано 9 липня 2018.
  126. ↑ ukr.media (10 квітня 2019). Європейський інвестбанк виділив для українського бізнесу €1,5 млрд. Ukr.Media (укр.). Процитовано 11 квітня 2019.
  127. ↑ interfax.com.ua (22 листопада 2019). Гончарук у Лондоні підписав два документи на EUR900 млн для будівництва українських доріг. interfax.com.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]