Вибори до Європейського парламенту 1994

Вибори до Європейського парламенту 1994

9–12 червня 1994
Усі 567 місць у Європейському парламенті Необхідно 285 місць для більшості
Явка	56,8% ▼ 1,7 в. п.
Majority party Minority party   Голова Полін Ґрін Вілфрід Мартенс Партія Партія європейських соціалістів Європейська народна партія Домашній регіон Лондон Норт Бельгія (нідерландськомовна) Останні вибори 180 121 Місць виграно 198 157 Зміна кількості місць ▲18 ▲36
Поствиборчий склад делегації кожної з держав-членів

Вибори до Європейського парламенту 1994 року — європейські вибори, що відбулися у 12 державах-членах Європейського Союзу в червні 1994 року.

На цих виборах відбулося об'єднання Європейської народної партії та Європейських демократів, збільшення загальної кількості місць (до Європейського парламенту було обрано 567 депутатів), а також падіння загальної явки до 57%.

За п'ять років, що минули після попередніх виборів, на континенті відбулися величезні політичні потрясіння. Ці зміни включали падіння комунізму в Європі, об'єднання Німеччини, розпад Радянського Союзу, Оксамитове розлучення в Чехословаччині та розпад Югославії. Інтеграція п'яти колишніх східнонімецьких земель та Берліна до складу Федеративної Республіки Німеччина стала першим фізичним розширенням ЄС з 1986 року. Завершення Холодної війни означало, що три політично нейтральні європейські держави розпочали процес приєднання до ЄС, який завершиться розширенням у 1995 році. Сам ЄС отримав свою нинішню назву завдяки ухваленню Маастрихтського договору в 1993 році.

Результати

Вибори до Європейського парламенту 1994 — Остаточні результати станом на 18–21 липня 1994
Група		Опис	Голова	Євродепутати
	PES	Соціал-демократи	Полін Ґрін	198
	EPP	Консерватори та християнські демократи	Вілфрід Мартенс	157
	ELDR	Ліберали та ліберал-демократи	Гейс де Фріс	43
	EUL	Комуністи та крайні ліві	Алонсо Хосе Пуерта	28
	FE	Консерватори та християнські демократи	Джанкарло Лігабуе	27
	EDA	Націонал-консерватори	Жан-Клод Пасті	26
	G	Зелені	Александр Лангер Клаудія Рот	23
	ERA	Радикали, соціал-ліберали та регіоналісти	Катрін Лалюм'єр	19
	EN	Євроскептики	Джеймс Голдсміт	19
	NI	Незалежні	немає	27	Усього: 567	Джерела:

Мандати (зведення)
PES			34.92%
EPP			27.69%
ELDR			7.58%
EUL			4.94%
FE			4.76%
EDA			4.59%
G			4.06%
ERA			3.35%
EN			3.35%
NI			4.76%

Технічна група європейських правих більше не мала достатньої кількості євродепутатів для формування власної фракції, і її представники тимчасово повернулися до лав незалежних. Члени Європейських демократів приєдналися до Європейської народної партії (EPP), деякі у статусі асоційованих членів (наприклад, британські консерватори, які не бажали підтримувати профедералістську позицію EPP). Незважаючи на злиття, EPP знову не змогла стати найбільшою партією; Партія європейських соціалістів вкотре здобула перемогу, випередивши Народну партію на 41 місце.

Вперед, Італіє! вперше пройшла до парламенту у 1994 році; вона сформувала власну недовговічну групу «Вперед, Європо», перш ніж та через рік після виборів об'єдналася з Європейським демократичним альянсом, утворивши групу «Союз за Європу». Окрім «Вперед, Європо», після розпаду групи Європейських правих було створено ще одну нову фракцію: групу «Європа націй (Координаційна група)» — першу євроскептичну групу в Парламенті, яка проіснувала до 1996 року.

Результати за країнами

Національні результати станом на 9–12 червня 1994 року:

Фракція Країна	PES	EPP	ELDR	EUL	FE	EDA	G	ERA	EN	NI	Разом
Бельгія	3 PS 3 SP	4 CVP 2 PSC 1 CSP	3 VLD 3 PRL–FDF				1 ECOLO 1 AGALEV	1 VU		2 VB 1 FN	25
Данія	3 A	3 C	4 V 1 B				1 SF		2 J 2 N		16
Франція	15 PS	13 UDF	1 UDF	7 PCF		14 RPR		13 MRG	13 UDF diss.	11 FN	87
Німеччина	40 SPD	39 CDU 8 CSU					12 GRÜNE				99
Греція	10 ПАСОК	9 ND		2 KKE 2 Synaspismos		2 PA					25
Ірландія	1 Lab	4 FG	1 Незал.			7 FF	2 GP				15
Італія	16 PDS 2 PSI	8 PPI 3 Patto 1 SVP	6 LN 1 PRI	5 PRC	27 FI		3 FdV 1 Rete	2 LP		11 AN 1 PSDI	87
Люксембург	2 LSAP	2 CSV	1 DP				1 Gréng				6
Нідерланди	8 PvdA	10 CDA	6 VVD 4 D66				1 GL		1 SGP 1 GPV		31
Португалія	10 PS	9 PSD		3 CDU		3 CDS–PP					25
Іспанія	22 PSOE	28 PP 2 CiU (UDC) 2 CN (EAJ)	2 CiU (CDC)	9 IU				1 CN (CC)			64
Велика Британія	62 LAB 1 SDLP	18 CON 1 UUP	2 LD					2 SNP		1 DUP	87
Разом	198	165	35	28	27	26	23	19	19	27	567

Статистика

Вибори до Європейського парламенту 1994 — Статистика
Регіон	Дати	Місця	Виборці	Явка	Попередні	Наступні	Виборча система	Джерела
Європейський Союз (ЄС-12)	9, 12 червня 1994	567	269 261 000	56,8%	1989	1999	Усюди пропорційна, за винятком Великої Британії (крім Північної Ірландії), де використовувалася мажоритарна система відносної більшості	[Архівовано 2008-02-27 у Wayback Machine.]

Вибори до Європейського парламенту 1994 — Хронологія змін
Третій парламент			Вибори 1994		Перегрупування		Четвертий парламент
Групи		Довиборчий склад 30 травня	Зміна	Результати 13 червня	Зміна	Результати 19 липня	Нові групи		Перша сесія 19 липня
	PES	198	+1	199	-1	198		PES	198
	EPP	162	-14	148	+9	157		EPP	157
	LDR	45	-2	43	+0	43		ELDR	43
	LU	13	+0	13	+15	28		EUL	28
	DR	12	+2	14	-14	27		NI	27
	NI	27	+10	37	-10
	Інші	0	+59	59	-13	19		EN	19
						27		FE	27
	EDA	20	+4	24	+2	26		EDA	26
	G	27	-5	22	+1	23		G	23
	RBW	14	-6	8	+11	19		ERA	19
Разом		518	+49	567	+0	567	Разом		567
Джерела: [Архівовано 2006-09-12 у Wayback Machine.]

Вибори до Європейського парламенту 1994 — Делегації станом на 19 липня 1994
Група		Опис	Деталі	%	Євродепутати
	PES	Соціал-демократи	Німеччина 40, Бельгія 6, Данія 3, Франція 15, Ірландія 1, Італія 18, Люксембург 2, Нідерланди 8, Велика Британія 63, Греція 10, Іспанія 22, Португалія 10	35%	198
	EPP	Консерватори та християнські демократи	Німеччина 47, Бельгія 7, Данія 3, Франція 13, Ірландія 4, Італія 12, Люксембург 2, Нідерланди 10, Велика Британія 19, Греція 9, Іспанія 30, Португалія 1	28%	157
	ELDR	Ліберали та ліберал-демократи	Бельгія 6, Данія 5, Франція 1, Ірландія 1, Італія 7, Люксембург 1, Нідерланди 10, Велика Британія 2, Іспанія 2, Португалія 8	8%	43
	EUL	Соціалісти та комуністи	Франція 7, Італія 5, Греція 4, Іспанія 9, Португалія 3	5%	28
	NI	Незалежні	Бельгія 3, Франція 11, Італія 12, Велика Британія 1	5%	27
	FE	Консерватори та християнські демократи	Італія 27	5%	27
	EDA	Націонал-консерватори	Франція 14, Ірландія 7, Греція 2, Португалія 3	5%	26
	G	Зелені	Німеччина 12, Бельгія 2, Данія 1, Ірландія 2, Італія 4, Люксембург 1, Нідерланди 1	4%	23
	ERA	Ліберали та ліберал-демократи	Бельгія 1, Франція 13, Італія 2, Велика Британія 2, Іспанія 1	3%	19
	EN	Євроскептики	Данія 4, Франція 13, Нідерланди 2	3%	19
Джерела: [Архівовано 2008-05-13 у Wayback Machine.]				100%	567

Розподіл місць

Кількість місць у Парламенті була збільшена з 518 до 567. Причиною цього стало приєднання Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки Німеччина. Кількість місць для інших великих держав також було збільшено, оскільки менші держави мають право на непропорційно більшу кількість місць порівняно з їхнім населенням.

Національний розподіл місць
Держава	1989	1994		Держава	1989	1994
Німеччина	81	99		Бельгія	24	25
Велика Британія	81	87		Португалія	24	25
Франція	81	87		Греція	24	25
Італія	81	87		Данія	16	16
Іспанія	60	64		Ірландія	15	15
Нідерланди	25	31		Люксембург	6	6

До 1996 року кількість місць було додатково збільшено до 626, щоб надати представництво Австрії, Фінляндії та Швеції, які приєдналися до союзу, провівши вибори у 1995 та 1996 роках. Вони отримали 21, 16 та 22 місця відповідно.

Посилання

• Вибори депутатів Європейського парламенту European Navigator
• (фр.) Повні результати виборів Europe Politique