Привілейоване партнерство
Привілейоване партнерство (англ. Privileged partnership) — узагальнений термін для позначення поглибленої співпраці між Європейським Союзом (ЄС) та країною, яка не є членом ЄС, з метою просування спільних цілей,[1] часто без наміру надання повноправного членства в ЄС.[2][3][4]
Термін спочатку набув широкого вжитку для опису альтернативи членству Туреччини в ЄС, яку вперше озвучив у листопаді 2002 року історик Генріх Август Вінклер на шпальтах видання Die Zeit,[5] і яка згодом була офіційно запропонована у 2004 році,[6][7] хоча раніше, у 2003 році, це поняття вже використовувалося для опису запропонованого формату відносин із Росією,[8] а у 2004 році — також щодо запропонованих відносин з Ізраїлем.[9]
Відтоді цей термін застосовували для позначення альтернатив вступу до ЄС для Албанії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Північної Македонії, Сербії, Чорногорії та Косова.[10] Ретроспективно його також використовували для характеристики відносин із країнами,[11][12][13] які у 2004 році розглядалися для залучення до Європейської політики сусідства (вперше запропонованої у Повідомленні Європейської комісії у березні 2003 року),[14] а крім того — для опису двосторонніх відносин ЄС із Тунісом[15][16][17] та з Росією.[18]
Зрештою, саме поняття сягає ще 1957 року, коли його використали для характеристики відносин Марокко з Європейською економічною спільнотою.[19]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Азербайджаном.[13]
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Албанії в ЄС.[10]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Алжиром.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Білоруссю.[13]
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Боснії і Герцеговини в ЄС.[10]
Термін використав Жак Делор для опису можливого формату відносин між Європейським Союзом та Великою Британією на випадок її виходу з ЄС.[20]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Вірменією.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Грузією.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Єгиптом.[13]
Цей термін використав міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос, який висловився на підтримку «привілейованого партнерства, що пропонує всі переваги членства в ЄС без участі в його інституціях» для Ізраїлю.[9] Також поняття застосовувалося щодо відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися в межах Європейської політики сусідства, включаючи Ізраїль.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Йорданією.[13]
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Косова в ЄС.[10]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Ліваном.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Лівією.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Марокко.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Молдовою.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із партнерами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Палестинською національною адміністрацією.[13]
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Північної Македонії в ЄС.[10]
Президент Франції Жак Ширак використав цей термін для опису запропонованих відносин між Росією та ЄС на саміті Росія — ЄС у 2003 році.[8]
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Сербії та Чорногорії в ЄС.[10]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Сирією.[13]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Тунісом.[13]
Привілейоване партнерство (тур. İmtiyazlı ortaklık) — термін, який використала Ангела Меркель у лютому 2004 року[6] для опису майбутніх відносин між Туреччиною та Європейським Союзом, які не передбачали б повноправного членства. Цю пропозицію активно просували члени блоку ХДС/ХСС.[7]
Термін використовувався щодо формату відносин із країнами, які у 2004 році розглядалися для участі в Європейській політиці сусідства, включно з Україною.[13] Згодом від цього варіанта відмовилися на користь початку процесу вступу України до Європейського Союзу в 2022 році.
Термін використовувався для позначення запропонованої альтернативи членству Хорватії в ЄС. Згодом від цього варіанта відмовилися на користь повноправного членства, і Хорватія приєдналася до Союзу в липні 2013 року.[10]
- ↑ Knelangen, Wilhelm (1 січня 2007). A Neighbourhood of Freedom, Security and Justice?. … Policy. Challenges for the EU-Policy towards ….
- ↑ EU-Turkey: Privileged partnership, less democracy?. www.eurozine.com. 8 липня 2008. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ Scott, James Wesley (2009). BORDERING AND ORDERING THE EUROPEAN NEIGHBOURHOOD: A CRITICAL PERSPECTIVE ON EU TERRITORIALITY AND GEOPOLITICS. TRAMES (English) . XIII (3): 232—247. ISSN 1406-0922.
- ↑ Kahraman, Sevilay (1 січня 2005). THE EUROPEAN NEIGHBOURHOOD POLICY: THE EUROPEAN UNION'S NEW ENGAGEMENT. PERCEPTIONS: Journal of International Affairs (англ.). 10 (4): 1—28. ISSN 1300-8641.
- ↑ Winkler, Heinrich August (13 листопада 2002). EU: Wir erweitern uns zu Tode. Die Zeit (de-DE) . ISSN 0044-2070. Процитовано 31 жовтня 2024.
- 1 2 WHAT IS PRIVILEGED PARTNERSHIP FOR?. Diplomatic Observer. 16 липня 2009.
- 1 2 "Preserving Europe : Offer Turkey a privileged partnership instead" By Karl-Theodor zu Guttenberg, Wednesday, 15 December 2004, see here
- 1 2 Team, Editorial (31 травня 2003). French president speaks for Russia-EU privileged partnership. PravdaReport (англ.). Процитовано 31 жовтня 2024.
- 1 2 Spanish foreign minister backs 'virtual membership' for Israel. EUobserver (англ.). 3 грудня 2004. Процитовано 31 жовтня 2024.
- 1 2 3 4 5 6 7 Merkel moots 'privileged partnership' for Balkans. EUobserver (англ.). 17 березня 2006. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ "COMMUNICATION FROM THE COMMISSION, European Neighbourhood Policy STRATEGY PAPER, Brussels, 12.5.2004 COM(2004) 373 final see here
- ↑ Chifu, Iulian (2006). The Eastern Dimension of the European Neighbourhood Policy: A Romanian Approach. EuroJournal.org - Journal of Foreign Policy of Moldova (English) (10).
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Austrian Foreign Ministry -> Neighbourhood Policy. 14 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Communication from the Commission to the Council and the European Parliament - Wider Europe - Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours (англ.), 2003, процитовано 31 жовтня 2024
- ↑ "EU-Tunisia: privileged partnership in November, Barroso says: Fule and Bettaieb sign financial aid plans for health, justice" 02 OCTOBER, 19:13, ANSAMed, see here
- ↑ "Tunisia to become Privileged Partner to European Union", Hend Hassassi, 29 October 2012, see here [Архівовано 5 November 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ "Tunisia’s Privileged Partnership With the European Union", Nadya B’Chir. Translated from Business News (Tunisia), November 2012 see here [Архівовано 3 December 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Milcher, Susanne; Slay, Ben; Collins, Mark (2007), The Economic Rationale of the “European Neighbourhood Policy”, у Aslund, Anders; Dabrowski, Marek (ред.), Europe after Enlargement, Cambridge: Cambridge University Press, с. 165—188, ISBN 978-0-521-87286-7, процитовано 31 жовтня 2024
- ↑ "Neighborhood and Enlargement Policy: Comparing the Democratization Impact of the European Union in Morocco and Turkey", Martina Warning, WP 4/2006, CIRES (Italian Research Centre for European Studies), see here [Архівовано 4 March 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ "Britain could leave EU, says Jacques Delors", 28/12/2012, from France 24, see here
