Вибори до Європейського парламенту 2004
10–13 червня 2004
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усі 732 місця до Європейського парламенту Необхідно 367 місць для більшості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Явка | 45,47%[1] ▼ 4,04 в. п. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поствиборчий склад делегації кожної з держав-членів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вибори до Європейського парламенту 2004 року відбулися з 10 по 13 червня 2004 року у 25 державах-членах Європейського Союзу, причому дні голосування відрізнялися залежно від місцевих традицій. Виборці не голосували безпосередньо за європейські політичні партії, а віддавали голоси за кандидатів від національних партій до Європейського парламенту.
Підрахунок голосів розпочався одразу після закриття виборчих дільниць, але результати не оголошувалися до 13 та 14 червня, щоб результати з однієї країни не вплинули на виборців у тих державах, де голосування ще тривало. Однак Нідерланди, які голосували у четвер 10 червня, оголосили майже повні попередні результати ввечері свого дня виборів, що викликало жорстку критику з боку Європейської комісії.
Право голосу мали 342 мільйони осіб, що зробило цей електорат другим за величиною демократичним електоратом у світі після Індії. Це були найбільші транснаціональні прямі вибори в історії, і 10 нових держав-членів вперше обирали своїх євродепутатів. Новий (6-й) Парламент складався з 732 депутатів (ЄД).
Результати виборів продемонстрували загальну поразку керівних партій і збільшення кількості представників від євроскептичних партій. Жодна з політичних сил не отримала абсолютної більшості. Баланс сил у Парламенті залишився незмінним (найбільшою фракцією стала EPP-ED, другою за величиною — PES), незважаючи на приєднання 10 нових країн.
Після розширення Європейського Союзу 2004 року, яке завершилося 1 травня 2004 року, це були перші вибори до Європарламенту, що пройшли на Кіпрі, у Чехії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, на Мальті, у Польщі, Словаччині та Словенії.
| Вибори до Європейського парламенту 2004 — Остаточні результати станом на 20 липня 2004 | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Група | Опис | Голова | Євродепутати | |||
| EPP-ED | Консерватори та християнські демократи | Ганс-Ґерт Петтерінг | 268 | |||
| PES | Соціал-демократи | Мартин Шульц | 200 | |||
| ALDE | Ліберали та ліберал-демократи | Ґрехем Вотсон | 88 | |||
| G–EFA | Зелені та регіоналісти | Даніель Кон-Бендіт Моніка Фрассоні |
42 | |||
| EUL–NGL | Демократичні соціалісти та комуністи | Франсіс Вюрц[en] | 41 | |||
| ID | Євроскептики | Єнс-Петер Бонде[en] Найджел Фарадж |
37 | |||
| UEN | Націонал-консерватори | Браян Кроулі[en] Крістіана Мускардіні[en] |
27 | |||
| NI | Незалежні депутати та ультраправі | немає | 29 | Усього: 732 | Джерела: [Архівовано 27 March 2009 у Wayback Machine.] | |
| Вибори до Європейського парламенту 2004 — Хронологія змін | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| П'ятий парламент | Вибори 2004 | Перегрупування | Шостий парламент | |||||||
| Групи | До розширення 30 квітня |
До виборів 5 травня |
Зміна | Результати 30 червня |
Зміна | Результати 20 липня |
Нові групи |
Перша сесія 20 липня | ||
| EPP-ED | 232 | 295 | -16 | 279 | -11 | 268 | EPP-ED | 268 | ||
| PES | 175 | 232 | -33 | 199 | +1 | 200 | PES | 200 | ||
| ELDR | 52 | 67 | 0 | 67 | +21 | 88 | ALDE | 88 | ||
| G/EFA | 45 | 47 | -7 | 40 | +2 | 42 | G/EFA | 42 | ||
| EUL-NGL | 49 | 55 | -16 | 39 | +2 | 41 | EUL-NGL | 41 | ||
| EDD | 18 | 18 | -3 | 15 | +22 | 37 | ID | 37 | ||
| NI | 32 | 44 | 22 | 66 | -37 | 29 | NI | 29 | ||
| UEN | 23 | 30 | -3 | 27 | 0 | 27 | UEN | 27 | ||
| Разом | 626 | 788 | -56 | 732 | 0 | 732 | Разом | 732 | ||
| Джерела: [Архівовано 27 March 2009 у Wayback Machine.] | ||||||||||
| Вибори до Європейського парламенту 2004 — Делегації станом на 20 липня 2004 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Група | Опис | Деталі | % | Євродепутати | |
| EPP-ED | Консерватори та християнські демократи | Німеччина 49, Бельгія 6, Данія 1, Франція 17, Ірландія 5, Італія 24, Люксембург 3, Нідерланди 7, Велика Британія 28, Греція 11, Іспанія 24, Португалія 9, Австрія 6, Фінляндія 4, Швеція 5, Кіпр 3, Естонія 1, Угорщина 13, Латвія 3, Литва 2, Мальта 2, Польща 19, Чехія 14, Словаччина 8, Словенія 4 | 37% | 268 | |
| PES | Соціал-демократи | Німеччина 23, Бельгія 7, Данія 5, Франція 31, Ірландія 1, Італія 16, Люксембург 1, Нідерланди 7, Велика Британія 19, Греція 8, Іспанія 24, Португалія 12, Австрія 7, Фінляндія 3, Швеція 5, Естонія 3, Угорщина 9, Литва 2, Мальта 3, Польща 8, Чехія 2, Словаччина 3, Словенія 1 | 27% | 200 | |
| ALDE | Ліберали та ліберал-демократи | Німеччина 7, Бельгія 6, Данія 4, Франція 11, Ірландія 1, Італія 12, Люксембург 1, Нідерланди 5, Велика Британія 12, Іспанія 2, Фінляндія 5, Швеція 3, Кіпр 1, Естонія 2, Угорщина 2, Латвія 1, Литва 7, Польща 4, Словенія 2 | 12% | 88 | |
| G/EFA | Зелені та регіоналісти | Німеччина 13, Бельгія 2, Данія 1, Франція 6, Італія 2, Люксембург 1, Нідерланди 4, Велика Британія 5, Іспанія 3, Австрія 2, Фінляндія 1, Швеція 1, Латвія 1 | 6% | 42 | |
| EUL/NGL | Ліві політичні групи | Німеччина 7, Данія 1, Франція 3, Ірландія 1, Італія 7, Нідерланди 2, Велика Британія 1, Греція 4, Іспанія 1, Португалія 3, Фінляндія 1, Швеція 2, Кіпр 2, Чехія 6 | 6% | 41 | |
| IND/DEM | Євроскептики | Данія 1, Франція 3, Ірландія 1, Італія 4, Нідерланди 2, Велика Британія 11, Греція 1, Швеція 3, Польща 10, Чехія 1 | 5% | 37 | |
| NI | Незалежні депутати | Бельгія 3, Франція 7, Італія 4, Велика Британія 2, Австрія 3, Польща 6, Чехія 1, Словаччина 3 | 4% | 29 | |
| UEN | Націонал-консерватори | Данія 1, Ірландія 4, Італія 9, Латвія 4, Литва 2, Польща 7 | 4% | 27 | |
| Джерела: | 100% | 732 | |||
Національні результати станом на 21 липня 2004 року:
| Партія Країна |
EPP-ED | PES | ELDR | Greens-EFA | EUL-NGL | ID | UEN | Інші | ЄД | % | Явка |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австрія | 6 (ÖVP) | 7 (SPÖ) | 2 (GRÜNE) | 2 (Список Ганса-Петера Мартіна|Martin) 1 (FPÖ) |
18 | 2,5% | 42,43% | ||||
| Бельгія | 4 (CD&V/N-VA) 1 (CDH) 1 (CSP) |
4 (PS) 3 (SP.A) |
3 (VLD) 3 (MR) |
1 (Groen!) 1 (Ecolo) |
3 (VB) | 24 | 3,3% | 90,81% | |||
| Кіпр | 2 (DISY) 1 (За Європу|GTE) |
1 (DIKO) | 2 (AKEL) | 6 | 0,8% | 71,19% | |||||
| Чехія | 9 (ODS) 2 (Об'єднання незалежних кандидатів|SNK)[a] 2 (KDU–ČSL) 1 (Європейські демократи|ED)[a] |
2 (ČSSD) | 6 (KSČM) | 1 (Незал.) | 1 (Незал.) | 24 | 3,3% | 28,32% | |||
| Данія | 1 (C) | 5 (S) | 3 (V) 1 (B) |
1 (SF) | 1 (N) | 1 (J) | 1 (DF) | 14 | 1,9% | 47,9% | |
| Естонія | 1 (IL) | 3 (SDE) | 1 (K) 1 (ER) |
6 | 0,8% | 26,83% | |||||
| Фінляндія | 4 (Kok.) | 3 (SDP) | 4 (Kesk.) 1 (SFP) |
1 (Vihr.) | 1 (VAS) | 14 | 1,9% | 41,1% | |||
| Франція | 17 (UMP) | 31 (PS) | 11 (UDF) | 6 (Verts) | 3 (PCF) | 3 (MPF) | 7 (FN) | 78 | 10,7% | 42,76% | |
| Німеччина | 40 (CDU) 9 (CSU) |
23 (SPD) | 7 (FDP) | 13 (GRÜNE) | 7 (PDS) | 99 | 13,5% | 43,0% | |||
| Греція | 11 (ND) | 8 (ПАСОК) | 3 (KKE) 1 (Synaspismós) |
1 (LAOS) | 24 | 3,3% | 63,4% | ||||
| Угорщина | 12 (FIDESZ) 1 (MDF) |
9 (MSZP) | 2 (SZDSZ) | 24 | 3,3% | 38,5% | |||||
| Ірландія | 5 (FG) | 1 (LAB) | 1 (Незал.) | 1 (SF) | 1 (Незал.) | 4 (FF) | 13 | 1,8% | 59,7% | ||
| Італія | 16 (FI) 5 (UDC) 1 (SVP) 1 (UDEUR) 1 (PP) |
12 (DS)[b] 2 (SDI)[b] 2 (Незал.)[b] |
7 (DL)[b] 2 (LB) 2 (IdV) 1 (MRE)[b] |
2 (FdV) | 5 (PRC) 2 (PdCI) |
4 (LN) | 9 (AN) | 2 (SUE) 1 (Соціальна альтернатива|AS) 1 (FT) |
78 | 10,7% | 73,1% |
| Латвія | 2 (JL) 1 (TP) |
1 (LC) | 1 (PCTVL) | 4 (TB/LNNK) | 9 | 1,2% | 41,34% | ||||
| Литва | 2 (TS) | 2 (LSDP) | 5 (DP) 2 (LiCS) |
1 (VNDPS) 1 (LDP) |
13 | 1,8% | 48,38% | ||||
| Люксембург | 3 (CSV) | 1 (LSAP) | 1 (DP) | 1 (Gréng) | 6 | 0,8% | 90,0% | ||||
| Мальта | 2 (PN) | 3 (PL) | 5 | 0,7% | 82,37% | ||||||
| Нідерланди | 7 (CDA) | 7 (PvdA) | 4 (VVD) 1 (D66) |
2 (GL) 2 (ET) |
2 (SP) | 2 (Християнський союз–SGP) | 27 | 3,7% | 39,3% | ||
| Польща | 15 (PO) 4 (PSL) |
5 (SLD) 3 (SDPL) |
4 (UW) | 10 (LPR) | 7 (PiS) | 6 (SRP) | 54 | 7,4% | 20,87% | ||
| Португалія | 7 (PSD) 2 (CDS-PP) |
12 (PS) | 2 (PCP)[c] 1 (BE) |
24 | 3,3% | 38,6% | |||||
| Словаччина | 3 (SDKÚ) 3 (KDH) 2 (MKP) |
3 (SMER) | 3 (ĽS-HZDS) | 14 | 1,9% | 16,96% | |||||
| Словенія | 2 (NSi) 2 (SDS) |
1 (ZLSD) | 2 (LDS) | 7 | 1,0% | 28,3% | |||||
| Іспанія | 24 (PP) | 24 (PSOE) | 1 (CDC)[d] 1 (EAJ)[d] |
1 (Verdes)[e] 1 (ICV)[f] 1 (ERC)[g] |
1 (IU)[f] | 54 | 7,4% | 45,1% | |||
| Швеція | 4 (M) 1 (KD) |
5 (SAP) | 2 (FP) 1 (C) |
1 (MP) | 2 (V) | 3 (JL) | 19 | 2,6% | 37,8% | ||
| Велика Британія[h] | 27 (CON) 1 (UUP) |
19 (LAB) | 12 (LD) | 2 (GPEW) 2 (SNP) 1 (PC) |
1 (SF) | 11 (UKIP) | 1 (UKIP) 1 (DUP) |
78 | 10,7% | 38,9% | |
| Разом | 268 | 200 | 88 | 42 | 41 | 37 | 27 | 29 | 732 | 100,0% | 45,6% |
- У Великій Британії була створена коаліція RESPECT The Unity Coalition для участі в цих виборах з метою використати їх як трамплін для кампанії проти уряду Тоні Блера. Партія Англійські демократи вперше з'явилася в Англії у 5 з 9 англійських виборчих округів, виступаючи за Англійський парламент і проти англійських «європейських» регіонів.
- Загальноєвропейська політична партія Європейські зелені була заснована в Римі 21 лютого 2004 року для участі в цих виборах.
- Шведський Червневий список (Junilistan) був сформований на початку року, щоб надати соціал-демократичним і правим виборцям євроскептичну альтернативу.
- У Нідерландах партія «Прозора Європа» (Europa Transparant) на чолі з Пауль ван Буйтенен[en] отримала два мандати.
- В Австрії Список Ганс-Петер Мартін[en] здобув два місця.
Гібралтар взяв участь у виборах в результаті рішення у справі Меттьюз проти Сполученого Королівства[en].
- Ліберали: Європейська ліберально-демократична і реформаторська партія створила нову групу, об'єднавшись з євродепутатами від французької партії Союз за французьку демократію (раніше була частиною EPP-ED), італійської Маргаритки (раніше у складі EPP-ED), іншими італійськими членами, литовською Партією праці та бельгійським Громадянським рухом за зміни (MR-MCC) (раніше EPP-ED). Нові союзники утворили Європейську демократичну партію (EDP), і нове об'єднане угруповання між ELDR та EDP отримало назву ALDE: Альянс лібералів і демократів за Європу.
- Євроскептики: Шведський Червневий список, антиабортна Ліга польських родин і французький рух Combats Souverainistes приєдналися до існуючої групи Європа демократій та розбіжностей, до якої вже входила Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP). Група змінила назву на Незалежність і демократія (ID).
- Список депутатів Європейського парламенту (2004—2009)
- Список спостерігачів у Європейському парламенті від Болгарії (2005–2006)[en]
- Список спостерігачів у Європейському парламенті від Румунії (2005–2006)
- ↑ Turnout | 2004 European election results | European Parliament. election-results.eu.
- Офіційний сайт Європейського Союзу, присвячений виборам до Європейського парламенту в усіх країнах-членах ЄС (англ.)
- Національні інформаційні бюро та національні виборчі веб-сайти (англ.)
- Європейські виборчі новини від Європейської асоціації виборчого права (Eurela) (англ.)
- Дні проведення виборів у 25 країнах (англ.)
- Чехія та вибори до Європейського парламенту 2004 року (англ.)
- Оцінка виборів до Європейського парламенту (2004) (англ.)
- BBC News: Загальноєвропейські результати (англ.)
- Guardian: Результати у Великій Британії (англ.)
- Ірландські результати від RTE (англ.)
- Офіційні результати у Польщі (пол.)
- Повні офіційні результати у Данії[недоступне посилання з 01.06.2017] (дан.)
- Прогнозуючи майбутнє: наступний Європейський парламент (передвиборчий прогноз) (англ.)
- Ірландія: Інформація про вибори від Бюро Європейського парламенту в Ірландії (англ.)
- Інформація від Міністерства юстиції Фінляндії щодо виборів (англ.)
- відвідуваність та результати голосувань; програмні патенти і екологічні питання збирають дані про те, як голосували депутати Європарламенту, аби виборці могли краще розуміти, як за них голосувати. (англ.)
- Дослідження європейських виборів www.europeanelectionstudies.net (англ.)