Лесото
Королівство Лесото | |
|---|---|
| Девіз: «Khotso, Pula, Nala» (Сесото) «Мир, дощ, процвітання» | |
| Гімн: Lesotho Fatse La Bontata Rona | |
| Столиця (та найбільше місто) | Масеру 29°18′ пд. ш. 27°28′ сх. д. / 29.300° пд. ш. 27.467° сх. д.G O |
| Офіційні мови | Сесото, англійська |
| Форма правління | Унітарна парламентська конституційна монархія |
• Король | Летсіє III |
| Сем Матекане | |
• від Великої Британії | 4 жовтня 1966 |
| Площа | |
• Загалом | 30 355 км² (140) |
• Внутр. води | 0,0032 % |
| Населення | |
• оцінка 2026 | 2 389 336 (147) |
• перепис 2016 | 2 007 201 |
• Густота | 78,7/км² (134) |
| ВВП (ПКС) | 2025 р., оцінка |
• Повний | $7,41 млрд (167) |
• На душу населення | $3 380 (167) |
| ВВП (ном.) | 2025 рік, оцінка |
• Повний | $2,40 млрд (172) |
• На душу населення | $1 100 (172) |
| ІЛР (2023) | 0,550 (середній) (167) |
| Валюта | Лоті (також ранд ПАР) (LSL, ZAR) |
| Часовий пояс | SAST (UTC+2) |
• Літній час | не використовується (UTC+2) |
| Коди ISO 3166 | LSO |
| Домен | .ls |
| Телефонний код | +266 |
![]() | |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лесото
| |
Лесо́то (англ. Lesotho, сесото Lesotho), офіційна назва Королі́вство Лесо́то (англ. Kingdom of Lesotho, сесото Muso oa Lesotho) — держава в Південній Африці, є анклавом, повністю оточеним територією ПАР. Площа становить 30 355 км², столиця — місто Масеру.
Глава держави — король Летсіє III (у 1990—1995 роках та з 1996 року), глава уряду — прем'єр-міністр Сем Матекане (з 28 жовтня 2022 року). Політична система — парламентська конституційна монархія.
Населення становить близько 2,39 млн осіб (оцінка 2026 року; за переписом 2016 року — 2 007 201 особа).
Етнічна група сото (також відома як басото), від якої походить назва країни, становить 99,7% нинішнього населення країни, що робить її однією з найбільш етнічно однорідних у світі. Їхня рідна мова, сесото, є офіційною мовою разом з англійською, ісікоса та сепуті.[1]
Лесото вважається країною з рівнем доходу, нижчим за середній, яка стикається зі значними соціально-економічними проблемами, але водночас має один із найвищих рівнів грамотності в Африці (близько 81—90%). Лесото є членом Організації Об'єднаних Націй, Руху неприєднання, Співдружності націй, Африканського Союзу та Співтовариства розвитку Південної Африки.
Лесото стало країною в 1818 році, яка тоді називалася Басутоленд. Мошвешве зібрав кілька груп людей та сформував нову країну, королем якої він став. Ця нова країна піддалася атаці з боку своїх ворогів, та 1868 року Мошвешве попросив про допомогу британську королеву Вікторію. Велика Британія погодилася на умовах, що країна стане частиною Британської імперії. Країна здобула незалежність 4 жовтня 1966 року.
Басутоленд, англійський протекторат, здобув незалежність як королівство Лесото у складі Співдружності в 1966 році. Надзвичайний стан було введено упродовж 1970—1973 років, у 1975 році члени правлячої партії зазнали нападу підтримуваних ПАР бойовиків, в 1986 році ПАР встановила блокаду кордонів, вимагаючи видачі 60 членів АНК. Генерал Леханіа здобув владу внаслідок перевороту і закрив Національні збори. У 1990 році король Мошоєшоє II був скинутий військовою радою, його місце зайняв його син Мохато як король Летсіє III. Леханіа був усунутий внаслідок перевороту, очолюваного полковником Еліасом Тутсоане Рамаєма в 1991 році. Тоді ж були дозволені політичні партії. Вільні вибори закінчили правління військових у 1993 році.

Площа Лесото становить 30355 км². Це єдина незалежна держава світу, що повністю лежить вище 1400 метрів над рівнем моря. Її найнижча точка є найвищою у світі. Понад 80 % території лежить вище 1800 м. Також територія Лесото з усіх боків оточена ПАР.[2]

Більша частина країни — в межах плато Басуто (переважають висоти 2300—3000 м), обмеженого зі сходу і півдня Драконовими горами (висота до 3482 м, гора Табана-Нтленьяна). Головна річка Оранжева з притокою Каледон. Злакові степи, в Драконових горах — чагарники. Національний парк Сехлабатебе.
Клімат субтропічний, різко континентальний. Через свою висоту над рівнем моря, Лесото залишається прохолоднішим за інші території тієї ж широти. Більшість дощових опадів випадає під час літніх гроз. Масеру та навколишні низовини часто досягають температури 30 °C влітку, середня температура січня +25—26 °C. Зими можуть бути холодними, зокрема в низовинах температура сягає −7 °C, а на височинах — до −18 °C, середня температура липня +15 °C. Сніг зустрічається на височинах у період від травня до вересня; високогірні точки бувають засніжені постійно протягом року.
Надра країни містять запаси алмазів, кварцу, урану, вугілля.
У Лесото рідко зустрічаються дерева, поширеніша трав'яниста рослинність[3]. У високогір'ї убога рослинність змінюється субальпійськими луками[3]. ендемічною і національною квіткою Лесото є спіральне алое (лат. Aloe Polyphylla сесото Kharetsana)[4].

Лесото поділено на 10 районів,[5] що управляються секретарями[6], столиця називається місто-табір (camptown). Райони поділені на 80 округів, що складаються з 129 місцевих громад.
| № | Район | Столиця | Площа (км²) | Населення (2001) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Береа | Теятеяненг | 2.222 | 300.557 |
| 2 | Бута-Буте | Бута-Буте | 1.767 | 126.948 |
| 3 | Лерібе | Хлоце | 2.828 | 362.339 |
| 4 | Мафетенг | Мафетенг | 2.119 | 238.946 |
| 5 | Масеру | Масеру | 4.279 | 477.599 |
| 6 | Мохалес-Хук | Мохалес-Хук | 3.530 | 206.842 |
| 7 | Мокотлонг | Мокотлонг | 4.075 | 89.705 |
| 8 | Цгачас-Нек | Цгачас-Нек | 2.349 | 80.323 |
| 9 | Цгутінг | Цгутінг | 2.916 | 140.641 |
| 10 | Таба-Цека | Таба-Цека | 4.270 | 133.680 |
98 % населення становить народ басуто, 2 % — зулуси, європейці.
70 % населення країни сконцентровано в західних районах. У зв'язку з високим рівнем захворюваності СНІДом знижується щорічний приріст населення. Народжуваність — 26,53 на 1000 осіб, смертність — 25,03 на 1000. У Лесото високий рівень дитячої смертності — 84,23 на 1000 немовлят. 36,9 % населення — діти віком до 14 років. Середня тривалість життя — 36,68 року (чоловіки — 36,86, жінки — 36,49).


За оцінками, 85 % жінок і 68 % чоловіків старше 15 років є грамотними.[7] Таким чином, Лесото має «один з найвищих рівнів грамотності в Африці»,[8] частково тому, що Лесото інвестує понад 12 % свого ВВП в освіту.[9] Рівень грамотності жінок (84,93 %) перевищує Рівень грамотності чоловіків (67,75 %) на 17,18 %. Згідно з дослідженням Консорціуму Південної та Східної Африки з моніторингу якості освіти, проведеним у 2000 році, 37 % учнів 6 класу в Лесото (середній вік 14 років) мають рівень читання 4 або вище, «Читання заради сенсу».[10] Учень на цьому рівні грамотності може читати вперед або назад частини тексту, щоб пов'язувати та інтерпретувати інформацію. Хоча освіта не є обов'язковою, уряд Лесото поступово впроваджує програму безкоштовної початкової освіти.[11] Згідно зі звітом за 2009 рік, рівень грамотності дорослого населення сягає 82 %. Серед дітей віком до 5 років 20 % мають недостатню вагу.[12]
За даними Міжнародного союзу електрозв'язку, 3,4 % населення користуються Інтернетом. Послуга від Econet Telecom Lesotho розширила доступ до електронної пошти в країні через мобільні телефони початкового рівня і, відповідно, покращила доступ до освітньої інформації. Проєкт «Африканська бібліотека» працює над створенням шкільних і сільських бібліотек у партнерстві з Корпусом миру США в Лесото[13] та освітнім округом Бута-Буте.
Країна належить до країн з «низьким людським розвитком» (160 місце зі 187 за індексом людського розвитку за класифікацією ПРООН),з очікуваною тривалістю життя чоловіків і жінок 52 роки, за оцінками 2009 року.[14][15] Очікувана тривалість життя при народженні в Лесото у 2016 році становила 51 рік для чоловіків і 55 для жінок. Дитяча смертність становить близько 8,3 %.
Станом на 2018 рік рівень поширеності ВІЛ/СНІДу серед дорослого населення Лесото становив 23,6 %, що було другим найвищим показником у світі після Есватіні.[16] У 2021 році рівень поширеності ВІЛ серед людей віком від 15 до 49 років у Лесото становив 22,8 %.[17] У країні спостерігається найвищий рівень захворюваності на туберкульоз у світі.[18]
За даними перепису населення Лесото 2006 року, близько 4 % населення країни мають ту чи іншу форму інвалідності. Існують сумніви щодо надійності використаних методологій, і реальна цифра, як вважають, ближча до глобальної оцінки в 15 %. Відповідно до опитування, проведеного Національною федерацією організацій інвалідів Лесото спільно з SINTEF,[19] люди з інвалідністю в Лесото стикаються з соціальними та культурними бар'єрами, які перешкоджають їм отримати доступ до освіти, охорони здоров'я та роботи нарівні з іншими. 2 грудня 2008 року Лесото стало 42 країною світу, яка підписала Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, з 2008 року Лесото має найвищий у світі рівень самогубств на душу населення.[20]
За останніми оцінками рівень зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) у Лесото досягає 29 %, і за прогнозами ВООЗ він зросте за 15 років до 36 %, що призведе до різкого скорочення тривалості життя. У 2001 році тривалість життя становила 48 років для чоловіків і 56 для жінок. За останніми статистичними даними очікувана тривалість життя впала до 37 років.
Хоча уряд усвідомив небезпеку і почав вдаватися до заходів ще 1999 року, успіх був досить обмеженим.
З червня 2006 року почалася програма тестування всього населення Clinton Foundation [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], яку підтримали Білл Клінтон та Білл Гейтс.
Лесото у своїх зовнішніх зв'язках орієнтується в основному на країни Півдня Африки, серед яких головне місце займає Південна Африка. Але розвиваються зв'язки й з іншими державами світу.
Дипломатичні відносини Лесото з Україною встановлено 1 червня 2000 р.[21]
Біля міста розташований Аеропорт Меджаметалана.
Кухня Лесото включає в себе африканські традиції та британські впливи.[22] Національна страва Лесото — Мотохо, ферментована каша з сорго. До основних продуктів харчування належать пап, або «муки», — каша з кукурудзяного борошна, заправлена соусом з овочів. З напоїв можна вибрати чай і пиво місцевого виробництва. Лесото славиться своїм ферментованим імбирним пивом, яке буває двох видів з родзинками та без них. Сішеняма регулярно продається самостійно по всьому Лесото з такими гарнірами, як капуста, пап і салат із запечених бобів.[23]
Національний одяг обертається навколо ковдри басото[en], покриття, яке спочатку виготовлялося з вовни. Більшість ковдр Basoto тепер виготовлені з акрилових волокон. Основним виробником ковдри Basoto є Aranda, яка має фабрику за кордоном у Південній Африці.
Британський вплив у Лесото помітний через залишки торгових постів, які діяли з 18 до 20 століття.[24] Вони знаходяться в селах Рома, Рамабантана, Ха Матела, Малеалеа і Семонконг. У минулому ці будиночки продавали паливо, зерно, їжу та тварин. Приклади наскального мистецтва Сан можна знайти в горах по всьому Басутоленду. Є приклади й в селі Ха Матела.[25]
Фестиваль мистецтв і культури Морії щорічно проводиться в місті Морія, куди місіонери прибули 1833 року.
Історично на поні басото[en] їздили верхи в бої, а в наш час — для транспорту та сільського господарства.
Райан Куглер, режисер фільму «Чорна пантера» 2018 року, заявив, що його зображення Ваканди було натхненне Лесото.[26] [27] Ковдри басото "стали більш відомими" завдяки фільму.[28] У листопаді 2020 року фільм «Це не поховання, це воскресіння» став першим фільмом Лесото, який країна подала на премію «Оскар» як найкращий міжнародний повнометражний фільм.[29]

Лесото бере участь у літніх Олімпійських іграх з 1972 року в основному у змаганнях з легкої атлетики (команда пропустила ігри 1976 року), за час своєї участі спортсмени Лесото не здобули жодної олімпійської медалі.
Футбольна асоціація Лесото була заснована в 1932, член ФІФА з 1964.[30] За всю свою історію збірна Лесото з футболу жодного разу не проходила кваліфікацію ані чемпіонату світу, ані Кубку африканських націй.
Під впливом ПАР у країні розвивається[en] також і регбі, проте через невелике фінансування розвиток йде вкрай повільно.
- ↑ Lesotho Government Gazette Number 73. 31 серпня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2025. Процитовано 26 липня 2025.
- ↑ CIA — The World Factbook [Архівовано 12 червня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- 1 2 Encyclopedia of Nations. Lesotho - Flora and fauna (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 20 червня 2010.
- ↑ Flora of Lesotho (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 20 червня 2010.
- ↑ Districts of Lesotho (англійською) . Statoids. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2010.
- ↑ Kingdom of Lesotho. Public Administration Country Profile (PDF) (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2010.
- ↑ Lesotho. UNESCO (англ.). 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
- ↑ Lesotho. The World Factbook. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 15 травня 2007.
- ↑ Unesco Institute for Statistics: Date Centre. 14 вересня 2007. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 28 лютого 2011.
- ↑ The SACMEQ II Project in Lesotho: A Study of the Conditions of Schooling and the Quality of Education. Harare: SACMEQ. Sacmeq. 2 жовтня 2005. Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 4 липня 2010.
- ↑ Lesotho Ministry of Education and Training – Basic Education. Education.gov.ls. 5 жовтня 2005. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
- ↑ Human Development Report 2009 [Архівовано 22 листопада 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ Peace Corps: Lesotho. 14 липня 2010. Архів оригіналу за 5 лютого 2011. Процитовано 28 лютого 2011.
- ↑ UNDP Lesotho – Country Profile: Human Development Indicators. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 10 березня 2012.
- ↑ CDC Global Health - Lesotho. www.cdc.gov (амер.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Prevalence of H.I.V., total (% of population ages 15-49) - Lesotho | Data. data.worldbank.org. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ HIV and AIDS in Lesotho. Avert (англ.). 21 липня 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Incidence of tuberculosis (per 100,000 people) | Data. data.worldbank.org. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ Yusman Kamaleri and Arne H. Eide (eds.) (2011) Living Conditions of People with Disability in Lesotho [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Suicide rates Data by country. World Health Organization. 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Л. Д. Чекаленко Зовнішня політика України. Київ. 2006. 712с. с.47.
- ↑ Lesotho: British influence meets African tradition. foodspring. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 1 квітня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Ethnic Food of Lesotho. USA Today. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Explore Lesotho's Bygone Trading Posts. 27 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Walsham How, Marion (1962). The Mountain Bushmen of Basutoland. Pretoria: J. L. Van Schaik Ltd.
- ↑ How 'Black Panther's' director fell in love with Lesotho & isiXhosa. TimesLIVE. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Jones, Nate (15 лютого 2018). A Brief History of Wakanda, Black Panther's Fictional Utopia. Vulture. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Black Panther made Basotho blankets world famous – but you wouldn't be able to tell that from local sales. BusinessInsider. Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Vourlias, Christopher (10 листопада 2020). Oscar Debutant Lesotho Selects 'This Is Not a Burial' for International Feature Film Race. Variety. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Lesotho Profile (англ.). FIFA. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 22 червня 2010.
- Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 44—49)
- Лесото [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- The Lesotho Government Portal
- The Parliament of Lesotho
- Central Bank of Lesotho [Архівовано 21 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Lesotho Bureau of Statistics [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Lesotho Meteorological Services [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
