КРЮ́КІВСЬКИЙ РАЙО́Н — 1) район Кременчуцької округи (до 1925 — також Полтавської гу­бернії). Утворено 1923 з Крюківської во­лості Кременчуцької пов. Полтавської губернії та Павлиської (Браїлівської) волос­ті Олександрійської пов. Катерино­славської губернії з центром у посаді (від 1925 — смт) Крюків. У складі Крюківського р-ну були Білецьківська, Браїлівська, Каран­тин­на, Ко­стромська і Павлиська сільради. Його площа складала 210 квад­ратних верст. 1923 нараховувалося 24 612 осіб. 1928 Крюківський район роз­формовано, сільради при­єд­нано до Онуфріївського ра­йону, смт Крюків — до м. Кременчук.

2) район Кременчука на правому та частково лівому берегах Дніпра. Утворено 1928. У 1959 ліквідо­вано, 1975 від­новлено. 1975–77 Крюківській райраді було під­порядковано м. Комсомольськ. Площа 33,55 км2. Населе­н­ня 75,4 тис. осіб (2012), пе­реважно українці. Місцевості: частина центру, Крюків, Раківка, 1-й, 2-й, 3-й Занасип. Житловий фонд складає понад 500 багатоповерхівок і близько 9 тис. будинків приватного сектору. Під зеленими масивами — понад 1200 га. Є 4 парки та 10 скверів. Охороняється комплексна памʼятка природи місцевого значе­н­ня Міський сад (1924–97 — парк Залізничників). Крюківський р-н має потужний багатовекторний економічний потенціал. На його території працюють 18 великих промислових під­приємств (Крюківський вагонобу­дівний завод, Кременчуцький завод дорожніх машин, Кременчуцький сталеливарний завод, Кременчуцький авто­складальний завод, карʼє­ро­управлі­н­ня, яке роз­робляє сірі та рожеві граніти Крюківського родовища, Кременчуцька кондитерська фабрика (від 2000 — у скла­ді корпорації «Рошен»), Кремен­чуцький лікеро-горілчаний завод), 10 будівельних організацій, 20 під­приємств транс­порту та звʼязку (Кременчуцький річковий порт, залізничний вузол, авто­станція, центр елек­тро­звʼязку). У Крюківському р-ні — Вагонобудува­н­ня Український науково-дослідний ін­ститут; Університет економіки та нових технологій, коледж Кременчуцького університету, технікум залізничного транс­порту, 3 ПТУ, 12 загальноосвітніх і 14 до­шкільних на­вчальних закладів, 2 школи-інтернати, станція юних техніків, 4 ДЮСШ; 2 Палаци куль­тури, 5 клубних закладів, 6 бібліотек, ме­моріальний музей А. Макаренка (у фон­дах — понад 1200 екс­понатів), 3 музеї під­приємств, 2 музичні школи; 4 стаціонарні і 8 амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів. Серед памʼяток архітектури — церква Успін­ня Божої Матері (1877), залізничне технічне училище (1903, нині технікум залізничного транс­порту), клуб (нині Палац культури) імені І. Котлова (1927). Є 70 памʼятних місць та ме­моріалів.