Перейти до вмісту

Хуснуллін Марат Шакірзянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марат Хуснуллін
тат. Марат Шакирҗан улы Хөснуллин
рос. Марат Шакирзянович Хуснуллин
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Марат Хуснуллін
Марат Хуснуллін
Заступник голови уряду Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з21 січня 2020
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрМихайло Мішустін
ПопередникВіталій Мутко

Народився9 серпня 1966(1966-08-09) (60 років)
Казань, Татарська АРСР, СРСР
Відомий якполітик, економіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиУряд Російської Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Національністьтатар
Alma materKazan State Finance and Economics Instituted і Відкритий університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіянезалежний політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Пошани
Орден Пошани

Марат Шакірзянович Хуснуллін (рос. Мара́т Шакирзя́нович Хусну́ллин, 9 серпня 1966, Казань) — російський державний діяч. Заступник голови уряду Російської Федерації з питань будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку з 21 січня 2020 року. Кандидат економічних наук.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

В Татарстані

[ред. | ред. код]
  • 1983—1984 рр. — лаборант обслуговування дослідних установок Казанського фінансово-економічного інституту.
  • 1984—1986 рр. — служба в Радянській Армії.
  • 1986—1987 рр. — лаборант ТСО Казанського фінансово-економічного інституту.
  • 1987—1995 рр. — головний бухгалтер, голова будівельного кооперативу «Темп» (Казань).
  • 1995—1997 рр. — генеральний директор ТОВ «Інтерпластсервіс».
  • 1997—2000 рр. — генеральний директор ТОВ Будівельна торгово-промислова фірма «Ак Барс» м. Казань.
  • 1999—2001 рр. — депутат Державної Ради Республіки Татарстан від територіального Прикамского округу. Після переходу на службу в Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Республіки Татарстан відмовився від поста народного депутата.

2000—2001 рр. — заступник генерального директора — директор з матеріально-технічних ресурсів, інвестицій та будівництва ГУП ВЕО «Татенерго».

  • З 11.05.2001 р — 18.11.2010 р — міністр будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Республіки Татарстан.

В Москві

[ред. | ред. код]
Марат Хуснуллін і Володимир Путін, 3 березня 2020 року

18 листопада 2010 року Хуснуллін був призначений керівником Департаменту міського будівництва міста Москви.

2 грудня 2010 року став заступником мера з питань містобудівної політики і будівництва.

У березні 2011 року був призначений головою Колегії з питань містобудівної політики і будівництва міста Москви. У тому ж році очолив міську комісію з припинення самовільного будівництва.

У січні — липні 2012 року курирував проведення експертизи проектної документації щодо об'єктів міського замовлення, в результаті чого вдалося скоротити ряд видаткових статей бюджету: вартість будівництва скоротилася на 20 %, або 18,8 млрд рублів. За результатами проведення торгів на визначення підрядників міських об'єктів також вдалося знизити початкову ціну на 9 %, або 8,4 млрд рублів.

За участю Хуснуллін також були затверджені схеми висотних обмежень будівництва та режими використання земель всередині Бульварного кільця.

У 2011—2012 роках після проведення ревізії інвестиційних контрактів містобудівний комплекс під керівництвом мера С. С. Собяніна розірвав договори майже на 12 млн кв. м. ущільнювальної забудови і об'єктів, не забезпечених необхідною інфраструктурою — дорогами, парковками і соціальними об'єктами.

З 2012 року Хуснуллін спільно з Управлінням апарату мерії почав курирувати проект введення системи електронного документообігу для спрощення процедур отримання документації в сфері будівництва, з тим, щоб всі послуги, включаючи отримання містобудівних планів земельних ділянок, архітектурно-містобудівних рішень, висновків експертизи, дозволів на будівництво і вводи об'єктів в експлуатацію, були доступні в електронному вигляді.

З березня 2012 року Хуснуллін керував штабом по вирішенню питань і будівництва ММДЦ «Москва-Сіті» (через фінансової кризи 2008 року були припинені роботи по зведенню веж «Федерація» і «Росія» і комплексу «Сіті Пелас»: через відсутність кредитних ресурсів інвестори або заморозили роботи, або вийшли з проекту). Був переглянутий план здачі об'єктів. Натомість було прийнято рішення реконструювати частину вулиць в районі ММДЦ, зокрема побудувати нові транспортні розв'язки (будівництво семи додаткових многополосних автомобільних розв'язок протяжністю близько 2,5 кілометра завершилося восени 2012 року).

З квітня 2012 Хуснуллін є співголовою Ради з проблем містобудівного розвитку територій Московського залізничного вузла, об'єктів інфраструктури залізничного транспорту та прилеглих до них земельних ділянок.

З 1 липня 2012 року, з моменту приєднання до Москви частини територій Московської області, Хуснуллін також курирує будівельну політику в «Новій Москві».

У січні 2013 року очолив новостворений Архітектурний рада, який повинен контролювати реалізацію єдиної містобудівної та архітектурної політики в місті. За погодженням з Хуснуллін до ради увійшли російські та зарубіжні експерти. З'явилася практика проведення конкурсів на розробку концепцій містобудівного розвитку по великих і значимих міських територій.

Віце-прем'єр Уряду РФ

[ред. | ред. код]

21 січня 2020 року призначений віце-прем'єром Уряду Російської Федерації.[1]

З 29 січня 2020 року Хуснуллін став куратором по Криму і Севастополю, замість Дмитра Козака.[2]

Санкції

[ред. | ред. код]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[3]

З 23 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[4]

З 9 травня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.[5]

З 25 лютого 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[6]

З 30 вересня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.[7]

Указом президента України Володимира Зеленського від 9 червня 2022 року перебуває під санкціями України.[8][9]

З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.[10]

24 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як «еліта і близький соратник режиму».[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Новый состав правительства. Полный список. РБК (рос.). Процитовано 9 квітня 2023.
  2. ↑ Как Марат Хуснуллин будет восстанавливать Херсон, Запорожье и Донбасс | Республика Крым. ФедералПресс (рос.). Процитовано 9 квітня 2023.
  3. ↑ ХУСНУЛЛІН Марат Шакирзянович - біографія, досьє, активи. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Війна і санкції. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 9 квітня 2023.
  4. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  5. ↑ The UK Sanctions List. GOV.UK (англ.). 19 лютого 2025. Процитовано 24 лютого 2025.
  6. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023.
  7. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 24 лютого 2025.
  8. ↑ Указ Президента України №400/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 9 червня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 12 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  9. ↑ ХУСНУЛЛІН Марат Шакірзянович. war-sanctions.gur.gov.ua (укр.). War & Sanctions. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |publisher= на позиції 4 (довідка)
  10. ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (новозел. англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  11. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (15 березня 2023). Canada Gazette, Part 2, Volume 157, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 24 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]