Перейти до вмісту

Емілій Папініан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Емілій Папініан
Народивсяберезень 142 Редагувати інформацію у Вікіданих
Хомс</span><div_style="display:none"></div>-1' id="mwAw">[1]</span><div_style="display:none"></div>-2' id="mwBw">[2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер211 або 212<i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Papinianus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;983.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45259616]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]]</div>-3' id="mwCw">[3][[:d:Q47875560|Папиниан]]_//_''[[:d:Q23927505|Большая_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Южаков_Сергій_Миколайович|Ю.&nbsp;С.&nbsp;Миколайович]]_—_[[:Санкт-Петербург|Санкт-Петербург]]:_[[:Книговидавниче_товариство_«Просвещение»|Книговидавниче_товариство_«Просвещение»]],_1904._—_Т.&nbsp;14._—_С.&nbsp;665.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4380954]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4533875]][[d:Track:Q4091878]][[d:Track:Q23927505]][[d:Track:Q47875560]]</div>-4' id="mwDw">[4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Римська імперія[[:d:Q746368|Store_norske_leksikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1978._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q746368]]</div>-5' id="mwEw">[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·обезголовлення Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправник Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьправо Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрефект преторія<i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Papinianus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;983.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45259616]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]]</div>-3' id="mwFw">[3] Редагувати інформацію у Вікіданих

Емілій Павло Папініан (*142 — †212) — видатний давньоримський правник та політичний діяч часів династії Северів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Емеса (Сирія). Був родичем Юлії Домни, дружини імператора Луція Септимія Севера. Папініан став також близьким другом імператора. Вивчав право під орудою відомого правника Квінта Цервідія Сцеволи. Займав низку державних посад — magister libellorum (тобто секретар із судових прохань), префект преторія з 205 року. Супроводжував імператора в його останньому поході до Британії.

Після смерті Септимія Севера, який залишив імперію на двох своїх синів — Каракалу та Гету префект преторія Папініан проводив політику злагоди поміж братами, щоб не було збурень в імперії. Водночас протидіяв незаконним намаганням Каракалли захопити одноосібну владу, цим викликав ненависть з боку останнього. Після вбивства Гети у 212 році відбулися страти ворогів Каракалли, серед яких було вбито й Папініана.

Правник

[ред. | ред. код]

Більше за все Папініан відомий як визначний та вельми шанований правник Римської імперії. В юридичних справах Папініан покладався на правовий казус, разом з тим використовував праці своїх попередників. В подальшому молодих студентів, що починали вивчати Папініана називали — «Папіаністами», або «ті, хто гідні вивчення Папініана».

Значна частина праць Папініана була знищена після його смерті, більшість збереглася у подальших копіях. У 426 році праця Папаніана отримала обов'язкову юридичну силу, 595 фрагментів увійшли до Дігестів Юстиніана I.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Quaestiones (у 37 книгах). 198 рік.
  • Responsa. 204—212 роки.
  • Definitiones
  • De adulteriis

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. </span><div_style="display:none"></div>_1-0' rel="mw:referencedBy" id="mwQA">↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Papinian
  2. </span><div_style="display:none"></div>_2-0' rel="mw:referencedBy" id="mwRg">↑ https://www.lorientlejour.com/article/434985/La_gerance_des_affaires_%2528photo%2529.html
  3. <i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Papinianus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;983.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45259616]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]]</div>_3-0' id="mwTA">1 <i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Papinianus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;983.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45259616]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]]</div>_3-1' id="mwTg">2 Любкер Ф. Papinianus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 983.
  4. [[:d:Q47875560|Папиниан]]_//_''[[:d:Q23927505|Большая_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Южаков_Сергій_Миколайович|Ю.&nbsp;С.&nbsp;Миколайович]]_—_[[:Санкт-Петербург|Санкт-Петербург]]:_[[:Книговидавниче_товариство_«Просвещение»|Книговидавниче_товариство_«Просвещение»]],_1904._—_Т.&nbsp;14._—_С.&nbsp;665.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4380954]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4533875]][[d:Track:Q4091878]][[d:Track:Q23927505]][[d:Track:Q47875560]]</div>_4-0' rel="mw:referencedBy" id="mwbw">↑ Папиниан // Большая энциклопедия / за ред. Ю. С. Миколайович — Санкт-Петербург: Книговидавниче товариство «Просвещение», 1904. — Т. 14. — С. 665.
  5. [[:d:Q746368|Store_norske_leksikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1978._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q746368]]</div>_5-0' rel="mw:referencedBy" id="mwhQ">↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480

7. В. Н. Захватаев. Кодекс Наполеона: Монография. // Приложения 1-2 //. Издание второе, переработанное и дополненное. — Киев: «Алерта», 2016, С. 223—228.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Amalia Sicari: Leges venditionis. Uno studio sul pensiero giuridico di Papiniano, Cacucci, Bari 1996.

Посилання

[ред. | ред. код]