Інчхонський метрополітен
| Інчхонський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 | |||
| Країна |  Південна Корея  | ||
| Місто | Інчхон | ||
| Річний пасажиропотік | 109 000 000 ± 500 000</span><div_style="display:none"></div>-1' id="mwBA">[1]</span><div_style="display:none"></div>-1' id="mwCA">[1] і 116 000 000</span><div_style="display:none"></div>-1' id="mwDA">[1] | ||
| Сайт | ictr | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 2 | ||
| Кількість станцій | 56 | ||
| Довжина мережі | 58,5 км | ||
| |||
 Інчхонський метрополітен у Вікісховищі | |||
Інчхонський метрополітен — система ліній метрополітену південнокорейського міста Інчхон, що примикає до столиці, міста Сеула. Інчхонське метро інтегровано з Сеульським метрополітеном, безкоштовна пересадка між лініями здійснюється в центрі Інчхону. Також існують пересадки на швидкісну лінію AREX, що пов'язує міжнародний аеропорт із Сеулом.
Будівництво метрополітену розпочалося 5 липня 1993 року. Початкову ділянку з півдня на північ міста довжиною 23 км з 21 станцією, відкрито 6 жовтня 1999. Першу лінію було продовжено на одну станцію в 2007, та на 6 станцій у 2009 році. До кінця 2014 року на лінії проходила поступова реконструкція станцій та встановлення станційніх дверей, що відділяють платформу від потяга. Лінія переважно підземна, крім невеликої північної ділянки з двох станцій.
Будівництво Другої лінії розпочато 26 червня 2009. Лінію відкрито 30 червня 2016 року. Вона має 27 станцій (21 підземну), 29,2 км. Усі станції другої лінії побудовано з береговими платформами закритого типу.
| № | Дата відкриття | Останнє продовження | Кількість станцій | Кінцеві станції | Довжина в км | Кількість підземних станцій | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | 6 жовтня 1999 | 2009 | 29 | «Гьоянг»-«Міжнародний діловий район» | 29,4 | 27 | Обслуговується восьмивагонними потягами |
| Друга лінія[2] | 30 липня 2016 | — | 27 | «Комдан Орю»-«Унйон» | 29,2 | 21 | Обслуговується двохвагонними потягами |
Планується невелике продовження першої лінії в 2018. Залізничною компанією Korail планується також початок будівництва приміської третьої лінії в сусіднє місто Сувон[3] (10 станцій в межах Інчхона).
 |
 | |
Рухомий склад | ||
Підземна станція «Спортивний комплекс Мунхак», Перша лінія
Естакадна станція «Гоянг», Перша лінія
Платформа підземної станції «Вонінче» з установленими після реконструкції станційними дверима, Перша лінія
Вихід № 8 з пересадкової станції «Мерія Інчхона»
Вестибюль станції «Докчонг», Друга лінія
- </span><div_style="display:none"></div>_1-0' id="mwgg">1 </span><div_style="display:none"></div>_1-1' id="mwhA">2 </span><div_style="display:none"></div>_1-2' id="mwhg">3 http://www.index.go.kr/potal/main/EachDtlPageDetail.do?idx_cd=1259
- ↑ Схема метро Инчхона — план и карта метро Инчхона. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 10 квітня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2007. Процитовано 27 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| Діючі |  | |
|---|---|---|
| Проєктовані | ||