У Києві демонтували памʼятник Булгакову

У Києві демонтували памʼятник російському письменникові Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі.

Відео демонтажу розмістила у Фейсбуці ведуча Суспільного Катерина Некреча.

На кадрах зафіксовано, як комунальники вантажать у машину монумент, що раніше стояв поблизу Літературно-меморіального музею письменника.

Нагадаємо, у серпні 2022 року Національна спілка письменників України запропонувала закрити музей Булгакова у Києві й замість нього створити музей композитора Олександра Кошиця.

27 березня 2024 року Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визначала всі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені Булгакову, символікою російської імперської політики.

У квітні 2024 року петиція на сайті Київської міської ради про усунення російського та радянського письменника Михайла Булгакова з публічного простору Києва набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів.

18 грудня 2025 року Київрада ухвалила рішення щодо усунення з публічного простору столиці 15 об'єктів та окремих елементів, пов'язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Серед іншого йшлося і про памʼятник Булгакову.

 
Демонтаж памʼятника Булгакова в Києві, 4 червня 2026 року. Скриншот із відео Катерини Некречі

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.