Театр під час війни (2022–2024)
Театр часів 1000 днів Російсько-української війни — включає перебіг подій, реакцію та рефлексію українського та світового театру на російське вторгнення в Україну 2022 року. Охоплення періоду з 24 лютого 2022 по 19 листопада 2024 року.
Зранку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військове вторгнення в Україну, що призвело до запровадження воєнного стану в країні. Театральні заклади припинили свою роботу у звичайному режимі[1].
Театральні приміщення стали волонтерськими центрами, хостелами у Львові[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11], Києві (центр волонтерського руху «Сузір‘ячко» на базі майстерні театрального мистецтва «Сузір'я»[12]), пошивні цехи (зокрема, Миколаївського художнього драматичного театру[13][14], Рівненського музично-драматичного театру[15][16], Чернігівського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка[17], Черкасського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка[18]) перейшли на пошив балаклав, прапорів, бафів, дощовиків для територіальної оборони та військових. У волонтерському центрі львівського Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької маскувальну сітку сплели з декорації вистави «Ісус, син Бога живого»[19]. Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі став прихистком для сотень містян, які залишились без даху над головою[20][21]. На базі Івано-Франківського музично-драматичного театру було створено координаційний центр допомоги, опору, психологічної й гуманітарної підтримки, який отримав символічну назву — криївка «Рух опору — Рух допомоги»[22][23][24]. Потужний волонтерський осередок був заснований активістами з Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва - ХАБ "Л.ОБ" (лялькова оборона), що безперервно займається забезпеченням необхідним цивільних та військових Харкова та області. Волонтерський штаб «Ангар», заснований на базі мистецького осередку театру «ГаРмИдЕр» став одним з найпотужніших на Волині[25][26].
У Львівському академічному драматичному театрі імені Лесі Українки після 24 лютого було організовано сім напрямів волонтерської діяльності: прихисток для внутрішньо переміщених осіб (розформований у червні 2022 року), кураторська робота з внутрішньо переміщеними особами, безкоштовні автобусні перевезення через польський кордон (з 28 березня по 4 травня 2022 року відправлено 76 автобусів з близько 4 тисячами людей), гуманітарна допомога (пошук, закупівля, розповсюдження одягу, їжі та необхідних засобів), приготування їжі та її роздача на залізничному вокзалі, фаундрайзинг, залучення пошивочного цеху до пошиття балаклав, пов'язок та бафів. З кінця березня щотижня працівники і працівниці театру відвідують поранених бійців у госпіталі[27][28][29].
До лав захисників долучилися артисти та працівники театрів як на передовій, так і в тилу[30][31][32][33]. До лав захисників став Олександр Печериця[34][35][36], Олексій Кравчук (80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна), псевдо «Артист», «Святий Миколай»)[37][38][39], режисер Ігор Задніпряний (мінометник)[40], Андрій Сніцарчук[41], Олексій Потьомкін[42], Павло Алдошин[43], Ніко Лапунов[44], Володимир Ращук (псевдо «Артист»)[45], актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Михайло Досенко[46], актори Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської Олексій Надкерничний та Григорій Руденко-Краєвський[47], балетний фотограф із позивним «Небо»[48]. У територіальній обороні Києва — директор та режисер театру «Дзеркало» Володимир Петранюк[49], драматург Максим Курочкін (псевдо «П'єса»)[50], режисерка, акторка, перформерка, ЛГБТК+ активістка Антоніна Романова[51][52][53][54][55][56], актори Андрій Поліщук[57], Олексій Тритенко[58], Дмитро Лінартович[59], балерина Національної опери України Олеся Воротнюк[60][61][62], актори Харківського театру ляльок Тетяна Тумасянц та Олексій Петриченко, актор Олександр Міщук та звукорежисер Святослав Галась Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки. Актор Українського малого драматичного театру Данило Мірешкін займається супроводом французьких журналістів Донецькою та Луганською областями України[63]. Волонтерством разом з багатьма співвітчизниками зайнялися й актори Ада Роговцева[64][65], Сергій Павлюк[66][67], Анастасія Пустовіт[68][69], Роман Ясіновський[70], Марина Кошкіна[71], Максим Стерлік[72], Анастасія Кузик[73] багато інших.
Драматургиня Ірина Гарець з чоловіком Андрієм у перші дні російського вторгнення посадили на своїй землі яблуневий сад — традиція «Садів перемоги», яка існувала у Сполучених Штатах, Великобританії, Канаді та інших країнах з часів Першої та Другої світових воєн[74].
Театральна спільнота продовжує звертатися до росіян із закликом не мовчати, виходити на вулиці. Спільне звернення 3 березня записали представники одеських театрів, які зібралися поряд із Одеським театром опери та балету[75][76][77]. Відеозвернення записали працівники Полтавського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя[78]. Митці виступають в соціальних мережах та на сторінках газет (Лариса Кадирова[79][80], Лінас Маріюс Зайкаускас[81]), в телевізійних ефірах України (Стас Жирков[82], Віталіна Біблів[83], Дмитро Усов[84], Ігор Трахт[85]), коментують поточну ситуацію в Україні для закордонних ЗМІ (Олена Мигашко[86], Олег Вергеліс[87], Алекс Боровенський[88], Сергій Винниченко[89], Артем Свистун[90], Олена Апчел[91], Роза Саркісян і Оксана Черкашина[92], Лена Лягушонкова[93]) та багато інших. До іноземних колег із закликом підтримати благодійними акціями — читаннями актуальних українських п'єс звернулися драматурги Неда Неждана та Олександр Вітер (поширено ЗМІ англійською, французькою, іспанською, німецькою та допомогло реалізувати багато театральних проектів по всьому світу[94]).
Продовжують з'являтися виступи з осудом російської агресії проти України. На сторінках інтернет-видання «Гордон» 14 березня Андрій Жолдак заявив, що знімає своє ім'я з афіш драматичних та оперних вистав, поставлених ним у Росії, та висловив думку що «весь цивілізований світ повинен перестати співпрацювати з представниками сьогоднішніми російської культури, бо ця країна сьогодні є людиноненависницькою і небезпечною для людей та цивілізації»[95]. Дмитро Ступка у соцмережах виказав обурення щодо мовчання про російську агресію Антоніни, старшої дочки Ольги Сумської, яка проживає в Москві[96].
Від обстрілів отримали пошкодження харківські оперний та театр ляльок. Повністю знищено Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь).
В окупованому Херсоні сталися ряд викрадень публічних осіб, зокрема, директора Херсонського обласного театру ляльок Віктора Гаврилюка (з 21 до 22 березня)[97][98]; генерального директора — художнього керівника Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша Олександра Книгу (з 23 по 24 березня)[99][100][101][102]. За Олександром Книгою приїхала команда з 40 автоматчиків на трьох бронетранспортерах й до десятка цивільних машин із поміткою з літерою «Z»[103][104][105].
Частина колективу Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка переїхала на Вінниччину[106].
Приклад злагодженої роботи продемонстрував Львів, який системно підійшов до роботи із захисту пам'яток. Консервація київських театрів відбулася завдячуючи низовим ініціативам. Про владні перешкоджання з евакуації (зокрема, архіву театру «Березіль») свідчать харківські активісти[107][108].
В 14-й день російського вторгнення в Україну, 9 березня 2022 року комітет Національної премії України ім. Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2022 року. Так, в номінації «Театральне мистецтво» перемогу отримала вистава про війну на Донбасі «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра: Тамара Трунова (режисер-постановник, співавтор музичного рішення), Наталія Ворожбит (авторка п'єси), Андрій Ісаєнко (виконавець ролі Стаса), Валерія Ходос (виконавиця ролі Юлі)[70][109]. Від цієї події запропонував відлік історії новітньої історії українського театру блогер Сергій Винниченко[110].
В містах, де зосереджено евакуйоване дитяче населення, театри ляльок відновили заходи, почали показувати вистави (Львів[111][112], Рівне[113][114][115][116][117], Ужгород[118], Берегове[119], Калуш[120][121], Кривий Ріг[122], Чернівці[123]). Шекспірівського «Гамлета» у підземеллі зіграли в Івано-Франківському драмтеатру[124], актори Миколаївського національного академічного українського театру драми і музичної комедії задля підтримки армії записали відео з віршами Василя Симоненка і Святослава Вакарчука[125].
В Києві 18 березня в укритті театром «Маскам Рад» було зіграно виставу «Королева детективів»[126].
В Києві з 21 березня звільнена директорка Департаменту культури КМДА (наказ від 18 березня 2022) Яни Баріновой[127][128][129]. Члени театральних колективів беруть участь у волонтерському русі, проходять службу в лавах територіальної оборони та ЗСУ[130]. Свою мистецьку діяльність «ProEnglish Theatre» продовжив з напівпідвального київського приміщення, в якому розташовується[131][132][133]. «Театр Драматургів» реалізує проєкт «Про війну: українські драматурги розповідають про життя під час повномасштабного вторгнення Росії», в рамках якого тексти українських драматургів про війну звучать в театрах Німеччини і Британії (1 квітня — Royal Court theatre (Лондон) — тексти Олеся Барліга, Наталки Блок, Андрія Бондаренка, Олексія Доричевського, Юлії Гончар, Анастасії Косодій, Лєни Лягушонкової, Ольги Мацюпи, Оксани Савченко та Людмили Тимошенко; 7 квітня — «Gorki Theater» (Берлін)[134], 9 та 20 квітня — «Münchner Kammerspiele» (Мюнхен)[135].
Всесвітній день театру (27 березня 2022 року)
[ред. | ред. код]Національна спілка театральних діячів України опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних театральних організацій та асоціацій з наступними проханням: 1) припинити співпрацю з російськими театральними діячами, які публічно не висловили свого засудження російської війни проти України; 2) виключити їх з числа учасників міжнародних фестивалів, конкурсів, проєктів і т.д.; 3) обмежити, аж до повної заборони, показ вистав та гастролі російських театрів на всіх театральних майданчиках[136]. Про заяку культурних діячів і внесення російських артистів до «чорного списку» повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко[137].
В берлінському «Deutsches Theater[en]» відбулися проєкт «STAY UNITED. Тримаємось разом #2. Українські голоси для Маріуполя», учасниками програми якої стали Андрій Палатний (куратор театральної програми фестивалю ГогольFest, Київ), Софія Мельник (аніматорка), Антон Тельбізов (художній керівник театру «Театроманія», Маріуполь. Дискусія відбулася за участі: Джозі Дейл-Джонс (Лондон), Еван Космідіс (Афіни), Мадлен Бонгарт (Лозанна) та Крістін Діссман (Берлін). Пройшли двомовні читання актуальних українських текстів («Щоденник виживання» Павла Ар'є, «Путівник мандрівника в часі по Донбасу» Анастасії Косодій, «Щоденник з Києва» Євгенії Бєлорусець[138]. Перший захід Першого Українського Професійного театру ім. Марії Заньковецької відбувся у Празі (Чехія)[139].
В Україні команда митців та мисткинь з різних куточків країни, на підтримку культурного фронту, презентувала появу нового театру у Львові — театру «Варта» (режисер Артем Вусик та учасники з Харківщини, Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Донбасу)[51][140][141]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка вперше з початку війни, зіграв виставу на головній сцені — феєрію-бурлеск «Енеїда» (реж. Ростислав Держипільський)[142], а Національна опера України провела мистецьку акцію, в якій артисти виконали твори з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, твори українських композиторів Юрія Шевченка та Мирослава Скорика[143]. Портал «Театрально-концертний Київ» опублікував огляд про акторів Національного драматичного театру ім. Івана Франка під час війни: Олександр Печериця, Євген Нищук, Олександр Форманчук, Ксенія Баша, Роман Ясіновський[144]. А київський «ProEnglish Theatre» представив прем'єру вистави «The New World Order» (укр. «Новий світовий порядок»), яку режисерка Тетяна Шелепко поставила за однойменною п'єсою Гарольда Пінтера — постановка повністю виконана в камерному просторі театру, де актори живуть і працюють від початку самого початку воєнного вторгнення[145][146].
Міністерство культури та інформаційної політики України видало розпорядження щодо відновлення роботи закладів культури — театрів, опер та концертних залів — починаючи з 1 квітня[147]. Майданчики відкриваються з урахуванням поточної ситуації, складають програму за власним графіком. У випадку повітряної тривоги захід переривається, глядачі переміщуються до сховища. У Львові відновили свою роботу (театр ляльок, театр «І люди, і ляльки»), театр ім. Курбаса, Національний драматичний театр ім. Заньковецької[148], театр «Воскресіння», Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької[149][150], Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки з «Imperium delendum est» — виставою, яка стала реакцією команди на новий етап війни в Україні[151], шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах»[152]. З перших чисел квітня почали працювати театри ляльок в Івано-Франківську, Рівному[153], Хмельницькому, Ужгороді[154], драматичні театри на Закарпаття[155], Чернівців[156][157] та в Івано-Франківську. На об'єднанні митців у Чернівцях запрацював «Мистецький штаб» — почали з кінопоказів, згодом запустили показ відеовистав київських театрів (першою показали виставу Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра «Погані дороги» Тамари Трунової, далі були «Сталкери» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[158] тощо)[159].
В містах, де грати немає змоги відновити роботу театрів, актори проводять виїздні виступи перед військовими, переселенцями (Миколаїв[160][161][162][163], Полонне[164], Дніпро[165][166][167], Харків[168][169]). Артисти Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру з Сєвєродонецька, Дніпровського академічного театру драми та комедії влаштували концерт для захисників України у Дніпрі[170]. У Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка влаштували перегляд кінострічок, а згодом змогли зіграти й виставу («Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта у постановці Дениса Федєшова)[73]. Київський незалежний проєкт «Театральна біржа» свої вистави показує на сцені Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру[171]. У Львівському академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки відзняли відеоролик «Діти/Children (#StandWithUkraine)» — як імпульс на знищення театру Маріуполя[172].
В Києві театри грають в метро та вокзалах: адаптовану версію опери «Король Дроздобород» Юрія Шевченка Київська опера показала 1 квітня на Центральному Київському залізничному вокзалі; виставу «Мишка та рожева стрічка» у постановці Руслана Неупокоєва Київський академічний театр ляльок 2 квітня зіграв на станції «Героїв Дніпра»[173], «Котик та Півник» Юрія Сікало показали у дитячих лікарнях[174]. В одесі імерсивний «Театр №7» відновлює підготовку акторів, джаз-клуб «Перон №7» почав проводити концерти у центрі міста, які переросли у «Театр на балконі»[175][176]. В стаціонарному приміщенні почала роботу камерна сцена Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки — 9 квітня літературно-музична композиція «Три кохання» — присвята Лесі Українці[177][178][179], випущена вистава «У країні казок» за мотивами Ганса Крістіана Андерсена[180], в театрі влаштували драматургічні читання («На полі крові» Лесі Українки, «Для домашнього огнища» Івана Франка)[181]. З 27 квітня відновив роботу Київський театр ім. Івана Франка — камерна вистав «Лимерівна» Івана Уривського грається на сцені театру ім. Лесі Українки[182][183][184][185], «Шельменко-денщик» Петра Ільченка — на сцені Національної музичної академії України[186]. Відновилися покази вистав києвських театрів «ProEnglish Theatre», театральної спільноти «DSP»[187]. Український малий драматичний театр відновив репетиційний процес та почав репетирувати нову прем'єру[188]. Команда Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва з квітня по червень грала вистави ("Принцеси бувають різні", "Цяточка", "Івасик-Телесик") для дітей та дорослих, які ховаються у метро, вистави були зіграні на всіх тридцяти станціях[189][190].
На фоні війни певні керівники продовжують вирішувати свої реформаційні стратегії. Так, загострилася ситуація із «захопленням влади» у Київському академічному театрі ляльок: від 15 квітня 2022 року з частиною працівників театру тимчасово припинено дію трудових договорів, на цьому фоні розпочата робота зі стороннім режисером над новою виставою[191].
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко почав говорити про необхідність просування українського мистецтва та українських культурних діячів за кордоном. «Окрім того, що ми маємо говорити про так звану дерусифікацію, ми маємо підтримувати та просувати наше мистецтво. І в Україні, і за кордоном. Бо путін воює і проти нашої культури, натомість ми говоримо на Заході, що варто забороняти російські офіційні, культурні інституції… Ми маємо пропонувати власні музичні твори, наших композиторів, наші колективи просувати, театри, кіно тощо. Ми активно ставимо питання перед нашими західними партнерами в цій царині»[192].
Серед поранених, які проходять лікування — оперний співак Сергій Іванчук, який отримав 5 кульових поранень, намагаючись евакуювати людей із Харківщини[193][194].
Про відновлення роботи Донецького обласного музично-драматичного театру, будівлю якого знищили російські загарбники, заявив начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, повідомлення вийшло й за підписом в.о.директорки — художньої керівниці театру Людмили Колосович. Майданчиком для тимчасової роботи стала сцена Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв в Ужгороді, дата відновлення — 6 травня[195][196]. Анонсована перша постановка — вистава про Василя Стуса[197][198]. Обговорення перспектив та припущення щодо роботи театру тривають у маріупольських ЗМІ[199][200], тим часом руїнами маріупольського театру окупанти водять екскурсії[201]. Окупаційні війська також займаються відновленням російської версії Донецького драмтеатру в примішенні Маріупольської філармонії[202]. Зі складу 210 працівників до роботи в Маріуполі долучилися орієнтовно 60 людей[203]. До дня захисту дітей в місті висадився десант політичних, воєнних та культурних діячів (зокрема, Євген Миронов із «Театром Націй», зі спробою зробити так, щоб діти «якнайшвидше забули жахіття війни»[204], відновилися покази вистав театрів Полтавщини[205].
З 11 травня відновив роботу на своїй сцені Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки[206], з 14-го — Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр[207], Київський національний академічний Молодий театр[208]. На сцені Закарпатського театру ляльок 13 травня проходить «Читання драми українського сьогодення» — тексти зі збірки п'єс «Війна. 24 лютого 2022». Миколаївський академічний художній драматичний театр грають виїздні вистави у селах та містах регіону, геріатричному центру, лікарнях[209]. Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки реалізовує проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією (п'єса «Майстер» Марини Смілянець)[210]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка із мистецьким благодійним проєктом «Бій за Україну» (реж. Ростислав Держипільський) влаштував тур містами Західної України (Хмельницький, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Львів, Івано-Франківськ, Мукачево, Ужгород)[211]. Розпочав роботу Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка[212], Київський академічний театр «Колесо»[213], Київський академічний драматичний театр на Подолі[214], Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші грає вистави в укритті[215]. Національна спілка театральних діячів України разом з «ProEnglish Theatre» силами режисерів з США, Португалії, Польщі й України читає 9 нових п’єс про війну українською й англійською мовами[216][217], а Київський академічний театр «Золоті ворота» показує відеоверсію своєї вистави «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах (сеанси у мережі кінотеатрів «Multiplex»)[218]. Кравчині Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру відшили індивідуальну вишиванку, яку колектив презентував у День вишиванки в дитячому табору, в якому перебувають діти-переселенці із батьками з Харківщини та Донеччини[219], Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії відновив репетиції та постановки нових робіт[220], театральна група «ROFL Monkey Lalala» презентує перформативне читання текстів проекту #ukrwarbody за щоденниками тілесності[221]. Харківський театр ляльок впродовж травня й червня грає вистави для дітей з окупованих чи небезпечних територій в різних населених пунктах Харківської області[190].
На підтримку окупованого Херсона[222], Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша оголосив про проведення XXIV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» з 10 по 19 червня 2022 року. Фестиваль, який протягом 24 років існування жодного разу не переносився, навіть під час пандемії коронавіруса, планується до проведення й воєнного року. Станом на травень, зголосилися до участі 26 театрів у тому числі із України (Хмельницький, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Коломия, Івано-Франківськ, Львів, Київ), Румунії, Грузії, Польщі, Португалії, Туреччини[104][223][224][225]. Тим часом з боку влади окупантів почали з'являтися повідомлення про призначення на керівну посаду Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша працівника закладу — охоронця Валерія Шелудько[226].
Херсонський обласний театр ляльок, у складі директора Віктора Гаврилюк та акторка Валерія Липа, через погрози, змушені були покинути Херсон на початку травня, та переїхали до Коломиї[227].
Митці за кордоном беруть участь у творчих резиденціях, готують та випускають нові проєкти: режисерка Харківського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна Ольга Турутя-Прасолова в Португалії[228][229] тощо.
20 травня до захопленого російською армією Маріуполя у компанії Андрія Турчака приїхав художній друк московського Театру націй Євген Миронов. Актори зіграли в селищі під Маріуполем дитячу виставу «Обережно, ельфи», а Миронов, за формулюванням газети «Комсомольская правда», «переосмислював події, що відбуваються в Україні»[230].
Фаза роботи із благодійними фондами вийшла зокрема на рівень мікродонатів. Проєкт Ярослави Кравченко «Всі по 10» зібрав свій перший мільйон протягом місяця[231][232][233].
Червень розпочався підвищеною увагою для дитячого глядача до щорічного Дня захисту дітей. Театри організували спеціальні заходи (Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»[234] та інші), виїздні вистави грає Полтавський академічний обласний театр ляльок[235], театри ляльок випустили до дати прем'єри вистав. Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька відвідав із гастролями Рівне, де на сцені Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру показали свою прем'єрну виставу «Саша, винеси сміття!» (реж. Максим Голенко)[236]. Тривають читки п'єс («Ми готові до війни» Олександра Середіна[237] тощо).
З 10 червня розпочав свою роботу XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»[238]. Майданчиком для відкриття та урочистих подій естивалю виступила Львівська опера[239]. Фестивальні події відбулися у багатьох містах України (на власному майданчику зіграв виставу «Співи сонця і тіні» Криворізький театр «Академія руху»[240][241], у Дніпрі зіграли виставу «Лісова пісня» Дніпровський академічний театр драми і комедії та «Хто я?» Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, який евакуйовано до Дніпра[242], у Вінниці до фестивалю відновили харківську виставу «Хлібне перемир'я» за участі акторів Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка, Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського та Вінницького академічного обласного театру ляльок[243]) та по всьому світу (Чехія[244], США, Японія)[245][246].
З 3 червня відновив роботу Київський національний академічний Молодий театр[247][248], 11 червня — Київська опера (у театрі з'явилася сцена-укриття)[249], 18 червня свою першу прем'єрою з початку повномасштабного російського вторгнення показав у Запоріжжі муніципальний театр-лабораторія «Vie» («Міністерство освіти та науки України» за п'єсою Анастасії Косодій[250][251][252]), 19 червня — Київський академічний театр юного глядача на Липках [253], десять вистав в червні відіграв київський Театр на Михайлівській[254]. Миколаївський академічний художній драматичний театр продовжує працювати у гастрольному режимі на майданчиках бомбосховищ тощо[255]. Перший театр відновив покази вистав та готує прем'єри[256]. Донецький академічний обласний драматичний театр готує до прем'єру першу виставу відновленого періоду — колектив в Ужгороді працює над виставою про Василя Стуса[257]. Показ вистав відбувається із перериванням під час повітряної тривоги[258].
Деякі з театрів змогли підбити підсумки та закрити театральний сезон: Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка» (26 червня)[259][260], Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької[261][262]. Символічне закриття 100-го сезону Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка відбулося виставою «Хлібне перемир'я» Олександра Ковшуна, яку зіграли у Вінниці (2 липня)[263]. Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв закрив 76-й театральний сезон виставою великої сцени «Про що плачуть верби» за п'єсою Івана Карпенка-Карого (3 липня). Свою першу прем'єру з часу провномасштабного вторгнення, музичний перформанс «Imperium delendum est» у постановці Дмитра Захоженка, Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки випустив 22 червня.
Відреставрована будівля театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами.
Частина театрів продовжує грати вистави, зокрема театр «Silentium» (м. Калуш) свою пластичну виставу «Добромісяці» грає у Народному домі «Просвіта»[264]. За кордоном відбуваються читки п'єс українських авторів («Коты-біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець на ресурсах Латвійської продюсерської компанії KATLZ[265]).
Від традиційних літніх «канікул» відмовилися в Національній опері України[266]. Закрили сезони та підбили підсумки Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка[267], Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв[268] та інші.
З 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль The Festival d'Avignon. Напередодні розгорівся скандал з причини запрошеного російського режисера Кирила Серебреннікова, де його постановка за маловідомою повістю Антона Чехова «Чорний чернець» відкрила фестиваль на сцені Папського палацу[269]. Проте, особливістю події цього року стала програма «Ukrainian Pavilion» (кураторами програми «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival виступили Фредерік Поті, Вероніка Склярова, Анастасія Гайшенець та Паскаль Кесьєр[270]), яка пройшла в рамках фестивалю, й де взяли участь три українські вистави: «Rad Room» від команди «Totem Dance Group», постдокументальний театральний проєкт «Н-effect» Рози Сакрісян і Йоанни Віховської, опера «Чорнобильдорф» Романа Григоріва та Іллі Разумейка, документальні проєкти «МИ» Сашка Брами та «Крим. 5 ранку», вистава «людина?…» та «Imperium delendum est» Дмитра Захоженка[141][271][272][273]. Зіграли виставу «Imperium delendum est» на основній сцені Avignon Off Festival — La Manufacture. Український театр був вперше представлений на цьому фестивалі у рамках програми Ukrainian Pavilion. На закритті фестивалю 26 липня в офіційній програмі взяли участь «Dakh Daughters», які вже кілька місяців поспіль перебувають у європейському турі на підтримку України[274].
Свою першу виставу готує відновлений Донецький академічний обласний драматичний театр, артистів якого було евакуйовано з Маріуполя до Ужгорода. Роботу розпочато з вистави «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса за п'єсою Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру у постановці Людмила Колосович[275][276][277][278]. Про Маріуполь говорять театральною мовою й інші колективи з самого міста. Театр авторської п'єси «Концепція» в Києві 28 липня представив виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна» у постановці художнього керівника і режисер театру Олексія Гнатюка[279]. Прем'єра «Я норм» відбулася 1 липня у Харківському театрі ляльок — вистава для підлітків та дорослих про друзів-одинадцятикласників, які переживають перші дні вторгнення в Бучі, за п'єсою Ніни Захоженко[280].
Директором-художнім керівником Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна керівника Луганського театру Сергія Дорофеєва, а згодом й про те, що й сам театр працюватиме у Сумах[281][282].
На «відновлення» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша в окупованому Херсоні запросили російського актора Сергій Гармаш, який народився в Херсоні, а 2008 року став Почесним громадянином Херсона[283]. Призначеним на посаду керівника Херсонського муздрам театру окупантською владою став Валерій Шелудько. Перше відео інтерв'ю із новопризначенцем поширила на своїй сторінці в соцмережі акторка Олена Хохлаткіна[284][285].
Київський актор Мартін Філдман (Віктор Стороженко) отримав серйозне поранення на Донеччині, й потрапив до лікарні[286][287].
Київський академічний театр юного глядача на Липках надає можливість побачити вистави тим, хто через стан здоров’я не може відвідати театр — актори грають свою репертуарну виставу «Догоридригом» у НДСЛ «Охматдит» для дітей[288]. Антрепризні вистави гастролюють країною[289].
Українські митці працюють за кордоном. Київський актор і режисер Юрій Радіонов 4 серпня представив прем'єру моновистави «Земля Укрів» у виконанні Шорени Шонії-Радіонової в Манчестері[290][291]), у Гельсінкі пройшли Дні українського мистецтва (організатор — Ігор Фрей), куди запрошені учасники з України, Польщі та Естонії (виставу «Це все вона» зіграли Римма Зюбіна та Олег Коркушко[292]. Серед культурно-мистецьких заходів Польщі протягом серпня — чимало ініціатив, які просувають українську культуру (Тиждень українського мистецтва в Познані від 24 серпня до 3 вересня), III Skovoroda Fest — фестиваль мультикультурної інтеграції, організований Фундацією Україна у Вроцлаві (24 серпня), до 19-ліття Театрального інституту ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві запрошені українські митці — моновистава «Річард після Річарда від львівського «Театру у кошику», реж. Ірина Волицька; у концерті просто неба бере участь акторка Львівського академічного театру імені Леся Курбаса та учасниця гурту «Курбаси» Наталка Рибка-Пархоменко (27 серпня)[293]. Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки відвідав International Theatre Festival RETROPERSPEKTYWY 2022 (Лодзь, Польща) з виставою «Imperium delendum est»[294].
Українські митці працюють в середині країни. Театри закривають старі та відкривають нові сезони. Миколаївський обласний театр ляльок закриття театрального сезону провів онлайн 27 та 28 серпня — відкрив доступ до перегляду останньої прем'єри сезону «Цирк братця Кролика» (реж. Гліб Тюпін) та підбив підсумки 51-го сезону[295]. Театр «ДраміКом» (Дніпро) 5 серпня розпочав свій третій «Оксамитовий сезон», в рамках якого заплановано 37 подій[296][297]. З 6 серпня виставою «Кефір, зефір і кашемір» відкрив ювілейний 25-й сезон київський Театр на Михайлівській, від 7 серпня починає працювати театр «Сонечко» (відкрилися виставою «Канікули у великому місті»)[298][299][300]. Також від 7 серпня розпочав роботу Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного — протягом серпня в репертуарі концерт «Наша сила — наша пісня» та музична комедія «За двома зайцями»[301]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка 14 серпня розпочинає 84-й театральний сезон з благодійного показу мистецького проєкту «Бій за Україну» у місті Тернопіль, на рідній сцені в Івано-Франківську — 16 серпня[302][303], 24 серпня «Бій за Україну» — на горі Піп Іван[304]. З 12 серпня відновлює показ вистав Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна[305]. Свій 103-й сезон Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочинає виставами Дмитра Богомазова (14-го — «Morituri te salutant» на камерній сцені, 23-го — «Украдене щастя» на основній)[306]. Ювілейний 35-й сезон Львівський академічний театр імені Леся Курбаса відкриває 19 серпня виставою «Амнезія, або маленькі подружні злочини». Виставою «Вій 2.0» відкрив 20 серпня 92-й сезон Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького[307]. Про роботу українських хореографів під час війни «The New York Times» (Ганна Виноградова, Микита Бей-Кравченко, Кристина Шишкарьова, Ярослав Кайнар, Віктор Рубан)[308].
Донецький академічний обласний драматичний театр вивіз свою виставу «Крик нації» на гастролі до Хуста, Львова[309][310][311][312], Кракова.
Протягом серпня з'являються одразу два огляди театральних вистав. В рубриці «Гід» «The Village» збирає вистави різних років на тему війни («Погані дороги», «Саша, винеси сміття» та «Спроба любити» Тамари Трунової, «Обличчя кольору війна» Олексія Гнатюка, «Сірі бджоли» Віталія Малахова, «Покоління Пепсі», «Реконструкція», «Я, війна і пластикова граната», «Цап-ка-цап» Андрія Білоуса, «Війна» Давида Петросяна, «7’я», «Кураж» Олексія Скляренка, «Україна в огні», «Двоє»)[313]. «Театрально-концертний Київ» зосередився на зборі знакових прем'єр, які відбулися з 24 лютого («Саша, винеси сміття» Максима Голенка, «Бій за Україну» Ростислава Держипільського, «Крик нації» Людмили Колосович, «Карпатський Раж» Дмитра Леончика, «Ми з України» проєкт сценічних читань Київського театру ім. Лесі Украінки, «Тіні забутих предків» Романа Козака, «Цап-ка-Цап» Андрія Білоуса, «Калігула» Івана Уривського, «Imperium delenda» («Імперія має впасти») Дмитра Захоженка, «Обличчя кольору війни» Олексія Гнатюка, «Куди я з вами не піду» Григорія Манукова, «З цією виставою щось не так» Емі Марчант, «Безіменна Зірка» Євгена Лунченко, «Зальот» Юрія Радіонова[314].
Громадське обурення викликала поява в серпневому репертуарі Одеського національного академічного театру опери та балету балета «Маскарад[ru]» за мотивами однойменної драми[ru] російського поета Михайла Лермонтова на музику радянського композитора Арама Хачатуряна. Увечері 17 серпня театр повідомив про відміну запланованого показу на 19 серпня[315].
Черговий скандал стався навколо повідомлення про виставу «Майстер та Маргарита» у постановці Валерія Беляковича 15 жовтня у Празі (Чехія), де українські актори мають її грати російською мовою. В епіцентрі скандалу опинилася Ольга Сумська[316].
Нова фаза скандальної історії навколо «захоплення влади» у Київського академічного театру ляльок настала після опублікованого інтерв'ю директора — художнього керівника Ігоря Гулого порталу «Театрально-концертний Київ» від 12 серпня[317]. Реакцією на нього став розлогий коментар на сторінках того самого видання, який дав актор театру Роман Молодій від імені колективу[318].
Виходячи з підвищеної загрози до Дня Незалежності України з боку країни-агресора, проведення масових заходів скасовано, заплановані вистави — перенесені.
Миколаївський академічний художній драматичний театр 25 серпня відкрив сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)[319] Митці виходили в етери із оглядом поточної ситуації та візією майбутнього країни та мистецтва (Люба Липовська[320] тощо).
Відкриття сезонів. На початку вересня відкрив 155-й сезон Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка[321]. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра сезон відкрив комедією «З цією виставою щось не так» в Ризі (на сцені театру Дайлес), з 10 вересня — вистави й на київській сцені театру[322]. Також 1 вересня відкрив свій 44-й сезон Київський національний академічний Молодий театр. Прем'єрою вистави «Дякую» розпочав роботу 4 вересня Київський академічний театр «Золоті ворота». Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського відкрив 89-й сезон рок-оперою «Біла ворона» 8 вересня, 35-й сезон Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» розпочинає 10 вересня виставою «Куди я з вами не піду», 76-й сезон Мукачівського драматичного театра розпочинається 11 вересня казкою «Жила-була Сироїжка» (реж. Тетяна Курта) та комедією «Дівич-вечір, або Як ти там?"» (реж. Кирило Душин), 92-й театральний сезон Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської відкрив 15 вересня драматичною поемою «Ніч на полонині» Олександра Олеся[323], 17 вересня 88-й сезон традиційним гала-концертом відкрив Київський національний академічний театр оперети[324].
Під час візиту Олени Зеленської до Нью-Йорку, відбулася її зустріч із генеральним директором Метрополітен-опера Пітером Гелбом[en] і його дружиною, диригенткою Кері-Лінн Вілсон. За підсумками зустрічі було обговорено декілька спільних з Метрополітен-опера проєктів, зокрема замовлення й написання опери та започаткування регулярної програми стажувань для українських фахівців з оперної сфери[325].
Від ракетного удару ракетою С-300 постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру.
Ініціативна група активних криворіжців Павла Осікова та Дениса Чигірьова обладнала бомбосховище у Кривому Розі під арт-прострі. Театральні вистави, музичні та поетичні вечори організовуються у сховищу під землею. Затишну атмосферу у сховищі «Бомбік» створила криворіжанка Світлана Остапчук[326][327].
Скандал розгорівся навколо припинення контракту із актором Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Андрієм Сніцарчуком, який служить у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ[328].
Під час прес-конференцію 19 вересня 2022 року в «Укрінформі» Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури КМДА — начальник управління економіки та фінансів заявив про низку незаконних схеми в культурній сфері столиці, зокрема йшлося про проведення арендних заходів у приміщеннях Малій опері, гроші з яких за документами не показуються, Київський національний академічний театр оперети, в якому нараховуються «мертві душі» та під час військово часу використовують гастролі для виїзду за кордон чоловіків призовного віку[329][330][331].
На сесії Харківської обласної ради 20 вересня депутати провалили голосування за перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна: не зібрали потрібної кількості голосів ані пропозиція вилучити з назви театру слово «російський», ані «російський» та «Пушкіна»[332][333][334].
Відновив репетиції Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна[335]. Першу прем'єру воєнну прем'єру представив в Києві Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша[336][337][338]. Свій 52-й сезон Херсонський обласний театр ляльок відкрив у місті Коломия. Зіграти дитячу виставу «Дуже невихований кіт» стало можливим завдячуючи прихистку Коломийського драматеатру та декораціям від Рівненського театру ляльок[339].
Гастролі Україною втіли Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша — відновлену моновиставу показали у Миколаєві[340], Одесі. Проєкти воєнного часу реалізовує львівська «Галереї сценографії»[341]. Концерт «Музичні мости Литва — Україна» відбувся 15 жовтня у Паневежисі в рамках спільного проєкту Музичного театру м. Паневежис та Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського[342].
У пішохідний тур зі Львова до Харкова 20 жовтня вирушив актор харківського «Театру 19» Микола Михальченко, для збору гроші для медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри»[343].
Протягом місяця стало відомо про те, що залишають керівні посади очільниця Київського академічного театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко (19 жовтня), керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Станіслав Жирков (21 жовтня)[344][345].
Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки відвідав з гастролями французькі національні театри і провів три покази вистави «Imperium delendum est» у містах Віллербанн[346], Сент-Етьєн[347] та Валанс[348] у рамках спеціальної програми Contre-Sens («Хибне тлумачення») одного з найбільших театральних фестивалів Франції Sens Interdits («Заборонені сенси»). Ця спецпрограма є оперативною реакцією фестивалю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну[349][350]. З цією ж виставою театр відвідав фестиваль URBANG! Festival 2022 у Кельн (Німеччина)[351].
У VI Міжнародному театральному фестивалі «Напрямок — Схід» (Білосток), який орієнтується на культуру пограниччя, взяли участь театри з України, Литви, Білорусі, Македонії та Вірменії. Представники від України — вистава «Клас» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Ін-Ші» (реж. Андра Каваліускайте, Київський академічний театр «Золоті ворота»)[352].
Представники театрів Одеси взяли участь у заході «Ukraine Media Center Odesa», де обговорили питання «Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну». Участь в обговоренні взяли Юрій Ющенко (керівник літературної частини Одеського академічного театру ляльок), Лілія Штекель (керівник літературно-драматургічної частини Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші), Валерія Федотова (режисерка Українського театру, Тетяна Орел (керівник відділу реклами та зв'язків з громадськістю ОАТМК ім.М.Водяного), Ігор Чернецький (диригент Одеського театру опери і балету), Олена Шаврук (представник Театру Перуцького), та в режимі онлайн долучився Олег Шевчук (актор і режисер «Театру на Чайній»)[353].
За результатами перевірки, державна аудиторська служба виявила неефективне управління та витрату коштів Національного театру імені Марії Заньковецької, зокрема, включення до репертуару театру високобюджетних театральних заходів, без проведення належної оцінки глядацького попиту, призвело до неефективних витрат підприємства в сумі 433,9 тис. гривень[354].
Розпорядженням голови Чернівецької обласної ради Олексія Бойко про перевірку діяльності обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської та аналіз ефективність роботи керівника установи, 25 жовтня відсторонено від обов’язків директора Юрія Марчака (виконуючим обов'язки признаено екс-очільника Центру Миколайчука Івана Бутняка)[355].
Повідомили про 18 звільнених акторів Миколаївського академічного художнього драматичногь театру[356].
Василь Крутчак на каналі «Ісландія» опублікував розслідування, згідно якого пояснюються противоборні механізми, які унеможливлюють перейменування Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського[357].
В світлі звільнення Херсона від окупантів, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша заявив про плани щодо відновлення роботи одразу, коли це стане безпечно[358].
Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка став партнером створеної «Станіславської школи психотерапевтичних мистецтв», яка об'єднала психотерапію та мистецтво, та націлена на зміцнення позицій психіатрії у суспільстві та розширенні інструментарія подолання травми війни[359].
Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки з виставою «Imperium delendum est» відвідав ХХХІІ Romanian National Theatre Festival (FNT) у Бухаресті (Румунія)[360][361], взяв участь у фестивалі European Theatre Convention (ETC)][362]. Також у театрі з 21 листопада почав функціонувати пункт Незламності[363].
Театри прилаштовуються під графік відключення світла. Бувають випадки, коли актори продовжують грати й після відключення[364].
Видання «Київ Влада» 30 листопада публікує матеріал за назвою «На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова» за авторством Аннабелли Моріної, в якому викладається шлях театру з моменту зміни керівництва 2019 року й до часу його роботи під час вторгнення. Матеріал підкріплено листом-зверненням до начальника Київської міської військової адміністрації Сергія Попка за підписом головного художника Театру на Лівому березі Юрія Ларіонова, художниці Х. Корабєльникової, народного артиста Олександра Ганноченка, Анатолія Ященка, Лева Сомова та акторів Володимира Кукуюка та Костянтина Костишина[365]. Публікація спричинила широке обговорення в спільноті, більшість з яких зводилося до того, що матеріал є маніпулятивним, й при цьому обговорюючи розділилися на захісників нового керівництва та бажаючих повернення у минулє. Колектив театру вийшов зі зверненням до Департаменту культури КМДА із проханням про призначення на посаду виконуючого обов'язки директора-художнього керівника Олесі Жураківської[366][367]. У грудні вийшов наступний матеріал тієї ж авторки на тому ж порталі, який складається з матеріалів, що циркулювали у 2021 році навколо конкурсу Київського академічного театру юного глядача на Липках[368][369].
Миколаївський академічний художній драматичний театр 1 грудня відмітив 100-річчям створення основної пересувної театральної трупи, яка згодом переросла в стаціонарний художній театр м. Миколаєва. На честь дати відбулося погашення поштової марки, присвяченої ювілею колективу театру[370][371][372][373][374]. З нагоди ювілея театр здійснив міні гастрольний тур до Одеси та Кропивницького[375].
6 грудня Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки провів публічний благодійний аукціон для збору коштів на два дрони для ССО (проєкт отримав назву «Алярм»[376].
У прифронтовому Херсоні, який продовжують обстрілювати, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша відкрив творчій хаб в укритті. Першими гостями стала команда «VIDLIK PROJECTS» у складі музикантів Стаса Корольова та Антона Слєпакова. Київський національний академічний театр оперети провів благодійний концерт «Об’єднані заради Перемоги»[377][378].
Лондонський театр «Фінбороу»[en] став першим іноземним театром, який виступає в Україні після вторгнення. В Києві показали виставу за п'єсою «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої[379].
26 грудня відбулися збори Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, за рішенням яких академія залишила у назві ім'я Чайковського[380][381].
На лютень 2023 року про відновлення роботи заявили Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва[382][383] та київський «Дикий Театр»[384][385].
Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса підготував арт-тиждень «Лютий лютий 2014-2023», який проходить з 20 по 26 лютого у Києві, у програмі якого арт-проєкт «Ми обираємо Березіль» (фотовиставка «Курбасівці на війні», «Ми на відстані, але серцем з Україною», презентація фільмів та світлин «Рік на війні. Пригоди Бандери та Грушевського, або неймовірні історії волонтерства» від режисера та волонтера Олексія Орлова, презентація проєкту антології п’єс «Неназвана війна», прем’єра вистави «Несподівано тихо», вистава-терапія «Світанок».
24 лютого 2023 року театри Монреалю (Канада) за ініціативи драматурга Мішеля Марка Бушара десяток театрів беруть участь у події, яка відбудеться перед виставами — читання уривків з п'єси «Словник емоцій у часи війни», написаної у березні 2022 року українкою Оленою Астасьєвою[386].
До річниці вторгнення Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» з віршами сучасних авторів про війну. До проєкту долучилися актори Тетяна Проворова, Руслан Вишнивецький, Олександра Тарновська, Ольга Бойцова, Олена Пасько, Вадим Гнідаш, Андрій Клочко, Наталя Вишневська, Тетяна Мисак, Євгеній Карнаух та Ольга Марфіна[387].
Власні підсумки річниці вторгнення підбили театри: Дніпровський академічний театр драми і комедії[388], звіт під заголовком «Рік боротьби» опублікувала Національна спілка театральних діячів України[389]. «УНІАН» випустив матеріал з оглядом загиблиз з числа відомих артистів[390], низку інтерв'ю дав Богдан Струтинський[391].
В дні навколо 16 березня, основною медійною темою став Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, річницю знищення якого відмітили пам'ятними заходами[392][393][394], пройшов круглий стіл на тему «Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя» (Український кризовий медіа-центр)[395], лекцію на тему «Ренесанс маріупольського театру» у простірі «kvARTa» (м. Кривий Ріг) провів засновник порталу «Театральна риболовля» Сергій Винниченко.
Всесвітній день театру (27 березня 2023 року)
[ред. | ред. код]Національна спілка театральних діячів України опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних
З'являються рефлексії за підсумками року вторгнення (драматургиня Любов Ільницька[396] тощо).
8 квітня Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького та Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша у Кропивницькому підписали меморандум про співпрацю, відповідно до якого «сторони заохочуються одне одним розвивати взаємовигідні форми співробітництва та співпраці у сфері театрального мистецтва»[397].
З моменту підриву Каховської ГЕС Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша перетворився на волонтервський хаб, куди звозять необхідну допомогу та матеріали. Й попри все херсонці продовжують мистецьке життя: закривають сезон (23-24 червня), гастролюють (липень), готують прем'єри («Сам собі країна» за текстами Андрія Кузьменка «Скрябіна», «Заборонений» у співпраці з Кропивницьким академічним українським музично-драматичним театром ім. Марка Кропивницького)[397].
19 серпня у наслідку ракетного удару по Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка, було зруйновано дах будівлі.
На 19 листопада 2024 року припала дата 1000 днів повномасштабного вторгнення, що стало певним підбиттям проміжного підсумку в хронології війни, яка триває з 2014 року. Театри України присвятили цій даті свої події. Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки зробив підсумок у вигляді календаря визначних подій цього періоду[398], Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької спільно із «Театром Ветеранів» провели читку п'єси «Військова мама» Аліни Сарнацької, яку театр взяв до постановки в сезоні 2025/2026[399]. «Суспільне Культура» вийшло із матеріалим «1000 днів війни у цифрах для культури»[400].
Вже 24 лютого 2022 року розпочався активний супротив всьому, що має відношення до держави-агресорки[401][402]. Бачення ситуації викладає драматургиня Неда Неждана[403]. «UA: Культура» запустив проект «Братства нема — не було, немає і не буде», в рамках якого представники творчих і культурних індустрій України пояснюють у своїх колонках, як Росія роками (або навіть століттями) намагається знищити українську ідентичність (матеріали публікуються двомовно: українською та англійською)[404].
Протягом тижня, один за одним позбавилися слова «російський» з назви своїх інтернет-ресурсів чотири українських театри, де воно до того ще залишалося[405]. Рішенням колективу Миколаївського драматичного театру, зміна відбулася одразу 24 лютого: першим кроком оновили назви інтернет-ресурсів та запустили процес підготовки документи для юридичної фіксації змін органом управління та депутатами обласної ради[406][407][408]. Заява про зміну назви Національного драматичного театру ім. Лесі Українки з'явилася на ресурсах театру 28 лютого за підписом генерального директора — художнього керівника Михайла Резніковича[409][410][411]. Аналогічні заяви опублікували 1 березня Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна[412][413] та 2 березня Одеський обласний академічний драматичний театр[414]. Документально процес зміни назв тривав певний час. Оновлена назва Миколаївський академічний художній драматичний театр без слова «російський» вступила в дію 28 липня 2022 року[415][416]. Юридичної зміни назви не відбулося у театрі Харкова, де на сесії облради 20 вересня було «провалено» обидві пропозиції (без російського, або без російського і Пушкіна)[417], а на засідання 1 грудня таке питання навіть не потрапило до порядку денного[418].
У перший день вторгнення директор — художній керівник Київського національного академічного Молодого театру Андрій Білоус видав наказ про зняття з репертуару 13 вистав за російськими авторами (Грибоєдов, Платонов, Чехов, Бунін, Купрін), були зупинені роботи ще над двома майже готовими до випуску постановками[419]. Наказ про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів від 25 березня вийшов по Київському національному університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого[420][421]. З репертуару Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка зникли вистави «Ліс» за Олександром Островським, «Ідіот» та «Брати Карамазови» за Достоєвським[422].
З першого дня російського вторгнення в Україну загострилася увага до митців, які працюють із російськими інституціями, які не висказалися з осудом режиму. Так, питання про звільнення з посади режисера Вільнюського малого театру Рімаса Тумінаса, у зв'язку з його роботою у московському театрі ім. Є. Вахтангова вже 24 лютого поставив міністр культури Литви Сімонас Кайріс[423][424]. Валерію Гергієву, художньому керівникові Маріїнського театру 25 лютого було відмовлено в участі у концерті «Карнеґі-хол» (Нью-Йорк), а 1 березня Гергієва усунули з посади головного диригента та художнього керівника Мюнхенського філармонічного оркестру. Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів[425].
Директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта в англомовному тексті на сторінках «Лівого берегу» зробила спробу розібратися в основних тезах вимог та відкритих листів з боку діячів української культурної, академічної та взагалі інтелектуальної сцени[426].
Всередині Російської федерації фіксується осуд та гоніння на тих представників культури, які засудили війну. Зокрема, голова Спілки театральних діячів Російської Федерації Олександр Калягін про від'їзд Чулпан Хаматової до Литви, визначив такий вчинок як непристойний жест актриси: «Актори — емоційні люди, творчі, я тільки цим можу цей крок по-справжньому виправдати. Але взагалі це непристойно — залишати країну, коли країні важко, коли вона, можливо, найбільше потребує тебе. Я нікого не лаю і не лаятиму, не вішатиму ярликів… Це особиста справа Хаматової. Але… непристойно. Іншого слова не можу підібрати»[427].
Окремий фронт розгорнувся навколо байкотування російської культури. Асоціація кіноіндустрії України закликала до бойкоту російського кіно[428][429]. Широкого розголосу набув текст Олени Пшеничної «На питання „А великая русская культура то в чем виновата?“ — у мене є відповідь»[430]. Заклик щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва опублікував Український інститут[431][432], відкритий лист видала музикознавча спільнота України[433], позицію щодо припинення культурного діалогу з агресором сформуліювало Міністерство культури та інформаційної політики України[434][435]. До створення Культурної доктрини України закликала Ольга Стельмашевська зі сторінок часопису «День»[436].
Початок квітня ознаменувався «Пушкінопадом» — знесенням пам'ятників діячам російської культури[437][438][439], ініціативами з перейменування топонімів[440][441][442] (розпочалася дискусія щодо усвідомлення ролі митців вихідців з України, які увійшли у російську культуру — Михайло Булгаков[443][444][445]). В Івано-Франківську зникли вулиці Толстого, Достоєвського, Чехова, Некрасова, Лермонтова, Добролюбова, Менделєєва, Рєпіна, Глінки, Чайковського, натомість з’явилися Герої Волновахи, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Попасної, Харкова, Херсон, Чернігова. Одну з вулиць названо іменем акторки Віри Левицької[446][447]. Ініціативи з перейменувань розпочато населеними пунктами всієї країни[448]. Група депутатів Верховної Ради 11 квітня подали нову редакцію проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора[449]. Професор кафедри історії світової музики Олена Корчова звернулася із відкритим лист до колективу Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського щодо її перейменування, відходячи від імені Петра Чайковського[450][451].
Цей розділ статті ще не написано. |
Студенти театральних вишів самоорганізувалися у проєкт, де записують та викладають казки, вірші, колисанки у набравшому популярність телеграм-каналі «Павлуша і Ява» (засновник — актор Максим Яковлєв)[405][452]. 5 квітня відбувся запуск театрального онлайн-проєкту «Вартові казок», в рамках якого професійні лялькарі України читають українські народні та сучасні казки[453].
Театральні приміщення, позбавлені можливості грати вистави, перекваліфікувалися на простори для спілкування та спільного ознайомлення із суміжними мистецькими жанрами. Перегляд кінострічок відбувався з квітня у Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка[73]. З квітня почав свою діяльність «Мистецький штаб» у Чернівцях, де на базі Культурно-мистецького центру ім. Миколайчука поряд із кінопоказами влаштовували показ театральних відеовистав (почали із «Поганих доріг» Тамари Трунової, та «Сталкерів» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[123][159]. Серія мистецьких вечірок під назвою «Vieчорниці» відбулися на базі Запорізького муніципального театру-лабораторія «Vie»[454][455][456]. Кінофестиваль у підвалі влаштували силами Миколаївського художнього драматичного театру[457][458]. Фестиваль короткого метру «4 на 3» на підтримку ЗСУ та переселенців влаштовує з 13 по 15 вересня Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка[459].
Митці з різних міст, які змушені були евакуюватися, та опинилися у Львові, на засадах об'єднання створили низку проєкті, серед яких читання драматургії, перформанси, музичні виступи (серія вуличних концертів #дешансонізація) та прем'єри абсолютно нових вистав. У такий спосіб Львів оголосили про створення українського Мистецького фронту[460]. Прем'єра проєкту «Театр рятує» — перша вистава під назвою «Сонячне небо» — для реабілітації мам та дітей, які потрапили в стресову ситуацію через втрату дому та переселення (проєкт Ірини Запольської реалізовано у Львові митцями зі Львова, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Києва при підтримці литовського театру «Dansema» та Біруте Банявічуте) відбулася 20 березня[461].
На площі перед Львівським театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької французький художник монументального мистецтва JR[en] створив перформанс для зйомок обкладинки журналу «Time»[462].
Відбулися зйомки відеоарту для виступу Kalush Orchestra на «Євробаченні 2022» за участі театральної акторки та режисерки Олесі Галканової, очі та руки якої увійшли до відеопроєкції під час виступу колективу[463].
Київський режисер Михайло Урицький втілив читку п'єси «Намалюй мені літак» Еріка-Емманюеля Шмітта за участі акторів з Києва та Львова[38].
Протягом широкомасштабного вторгнення зазнали пошкодження, або повне знищення ряд театральних будівль[464].
У результаті авіаударів по центру Харкова 1 березня 2022 року зафіксовано потрапляння в будівлі Харківської ОДА, Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, Харківської філармонії та житлового масиву[465]. Ушкоджено приміщення Харківського театру ляльок[405].
16 березня 2022 року російські війська нанесли авіаудар по Маріупольському театру – скинули надпотужну бомбу на Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), у результаті чого було зруйновано центральну частину драмтеатру, уламками завалено вхід до бомбосховища, у якому перебували мешканці міста[466][467][468][469].
Окремі театри отримали зовнішній захист (Театр на Подолі)[470].
У червні 2022-го відреставрована будівля театру Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами[471].
В ніч проти 22 вересня 2022 року від ракетного удару ракетою С-300 постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру — пам'ятка архітектури XIX століття[472]. Зруйновано ландшафтний театральний скверик, чавунні скульптури, пошкоджено внутрішній стан: вікна, кабінети, санвузли, швейний цех, музей, мала сцена, гримерні кімнати, повністю вибуховою хвилею пошкоджені вікна, двері й частково майно, яке було всередині[473][474][475].
В наслідку ракетного удару по Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка 19 серпня 2023 року було зруйновано дах будівлі[476][477][478].
Миколаївський академічний художній драматичний театр 25 серпня 2022 року відкрив сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)[319][479][480][481][482], а музей театру доповнився новим тематичним стендом, посвяченим подіям після 24 лютого[483][484][485].
Проект «Театр в укритті» працює на базі Рівненського міського палацу дітей та молоді, де актори театральної лабораторії «ВідСутність» щотижня грають благодійні вистави в сховищі Палацу. Розпочали 3 квітня виставою «Коханець» за Гарольдом Пінтером, далі — 10 квітня — «Повернення або Баскетбол на двох» за п’єсою Юрія Паскара[486].
Серед героїв фотопроєкту «The New York Times» — «Citizens of Kyiv» були шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є, артист балета Національної опери України Борис Яструб, акторка «Дикого театру» Анна Абрамьонок[487].
Кошти на приведення до ладу приміщення укриття — культурний хаб у бомбосховищі — у Запоріжжі приватний підприємець випустив обмежену кількість поштових марок[488].
Проєкту «Театр в укритті» реалізовано у Франківському драмтеатрі[489][490].
Арт-простір «Бомбік» відкрито у бомбосховищі в місті Кривий Ріг[491][492][493].
Сцену в укритті облаштували учасники театру-студії «Діалог» Калинівського технологічного фахового коледжу (м. Калинівка, Вінницька область)[494]. Облаштував укриття для глядачів Харківський дитячий театр «Тимур»[495].
- 7 квітня — Моновиставу «Едіт Піаф» української акторки Олену Дудич (Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича) зіграли у театрі SCENEN P (м. Стокгольм). Приймаюча сторона — Український театр в Швеції «МИ». Зібрані кошти передано на потреби новоприбулих біженців-українців[496];
- 11 квітня — Вистава «Dopis nezname» (Київський театр «Візаві») зіграли в Чехії[497]
- квітень — Гастролі вистави київського театру «SPLASH» «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка (реж. Гіо Пачкорія) відбулися протягом місяця у німецькому місті Вупперталь (покази 13, 14, 18, 21, 22, 23 квітня). Приймаюча сторона — театр «К4»[498][499][500]
- квітень — Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка виїхав із гастрольним туром до Литви із оперними та балетними виставами та гала-концертами в різних містах країни[501][502][503][504];
- 1 — 13 травня — Вистава «The Book of Sirens» ProEnglish Theatre (реж. Алекс Боровенський) в Іспанії (Більбао, Мадрид, Аранхуес, Аліканте);
- 2 травня — Вистава «Це дитя» Закарпатського обласного угорського драматичного театру (реж. Олег Мельничук) взяла участь у Міжнародному театральному фестивалі «МІТЕМ» у Національному театрі в Будапешті
- 23 травня — Оперу «Chornobyldorf» показали на відкритті O.Festival (м. Роттердам, Нідерланди). Восени показ має відбутися в Австрії, Англії та Болгарії[505][506];
- червень — Вистава «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (реж. Тамара Трунова)[507][508]. Тур відбувається за графіком: 1 червня — Dailes Theatre Festival, Рига, Латвія; 9 червня — Vilniaus mažasis teatras, Вільнюс, Литва; 16 червня — TheATRIUM Festival, Клайпеда, Литва; 20 червня — The Komedie Theatre, Прага, Чехія; 24 червня — The Radikal Jung Festival, Мюнхен, Німеччина; 30 червня — Berliner Ensemble, Берлін, Німеччина. Низка театральних фестивалів Європи запросили постановку за п’єсою Наталки Ворожбит про війну між росією й Україною до участі в їхніх програмах[509][510][511].
- червень — Вистава «Що росте в парку» (КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого, реж. Катерина Лук'яненко) взяла участь у X Міжнародноve фестивалs лялькових шкіл PUPPETNOPUPPET (LALKANIELALKA) у м. Білосток (Польща)[512];
- серпень — Німецький тур вистави «The Book of Sirens» ProEnglish Theatre (реж. Алекс Боровенський) (Берлін, Кельн та Ганновер).
- світовий тур колективу «Український оркестр свободи» (Ukrainian Freedom Orchestra) до складу якого увійшли музиканти з Київської національної опери, Національного симфонічного оркестру України, Львівського філармонічного оркестру, Львівської національної опери, Харківської опери та інших українських колективів[513][514].
- листопад — Вистава «Фальшива нота» (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки) в Лондоне[515].
- Радіо Культура запустило проєкт про актуальні новини культури, які є доречними у воєнному контексті «На часі. Культура» (ефіри щосуботи та щонеділі, ведучі — Ірина Славінська та Олена Гусейнова). В рамках передачі — документальний радіосеріал Неллі Даниленко, яка досліджує життя митців, що тримають культурний фронт у себе вдома, поки триває війна[516].
- Актриса Київського академічного театру «Золоті ворота» Віталіна Біблів в образі баби Наташі виходить у регулярний онлайн[405];
- Письменник Юрій Андрухович разом із діячами Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка запустив проєкт з висвітлення історій вкрадених пісень[517];
- Студенти кафедри мистецтва театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого зробили власну лялькову версію військових подій[518];
- Актриса Національного академічного театру ім. Івана Франка Тетяна Міхіна розпочала відеопроєкт «SOS: Ми поруч» на Ютуб-каналі Штабу громадянської оборони SOS у Кам’янець-Подільському. Основне завдання — допомога людям, які постраждали від воєнних дій: біженцям, пораненим, військовослужбовцям та територіальній обороні. В кожному інтерв’ю розповідається про творчих українців, які живуть в реаліях війни та допомагають суспільству[519].
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка започаткував проєкт «Поезія незламних» на основі віршів, народжених російсько-українською війною[520][521][522][523][524].
- Актор Віталій Салій озвучив відео, в якому творча команда художнього фільму «Я працюю на цвинтарі» екранізувала міську лірику — «…Цілую тебе, обіймаю, кохаю! Твій рідний Київ» — вірш Євгена Спіріна[525].
- 16 квітня — проєкт «Х** Войне. Украина. Письма с фронта» (читка)[526]
- 6 травня — Львівська опера презентує міжнародний благодійний проєкт TOGETHER WITH UKRAINE («Разом з Україною») — серія онлайн концертів відомих творів українських композиторів та світової класики[527]
- квітень — волонтерський аудіопроєкт «Хроніки підвалу» підготували Кафедра театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені І. Франка спільно з Першим театром[528].
- Ініціативна група Lyatoshynsky-Club, Ukrainian Live Classic, Українського Інституту та Львівського Органного Залу створила проєкт зі збіркою нот українських композиторів для всього світу для виконання творів на підтримку України[529]
- Миколаївський обласний театр ляльок реалізував відео проєкт «Єдина країна» (16 епізодів), у якому актори, казкові герої, ляльки збираються і розповідають глядачам про цікавинки кожного регіону України[530][531]
Про волонтерський штаб в тилу окупантів, який розгорнули в палаці культури смт Немішаєве Бородянського району Київської області, потрапляння в полон, розповіла акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Анастасія Пустовіт, яка два тижні провела в окупації[532][533], Віталіна Біблів — про проведені 33 дні в підвалі у селі Чайки Бучанського району неподалік Бучі[534]. Як вибиралася з Маріуполя актриса Донецького академічного обласного драматичного театру Наталя Квятківська[535]. Потенційний студент режисерського курсу Київського університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого розповів про переховування від мобілізації до війська «ДНР»[536].
Актор Дмитро Чернов на своєму каналі в ютубі робить відеозамальовки «Щоденники недолугого окупанта»[537], директорка «Дикого театру» Ярослава Кравченко разом із Олексієм Ковжуном започаткували youtube-щоденник війни «Говорить Київ»[538], художниця–сценограф Ніка Хворостенко, яка лишилася в Харкові з першого дня війни вела графічний щоденник — у вітражній стилістиці щоденно в своєму інстаграмі викладає малюнки, що відповідали настрою дня[539]. Свою історію для «MusiCures» розказав актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[540], для «Reporters» — заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса Наталія Рибка-Пархоменко[541].
Станом на 3 квітня 2022 року портал сучасної української драматургії UkrDramaHub опублікував збірку п'єс в розідлі «24 лютого. Війна 2022», в якій з'явилися тексти, написані протягом першого місяця російського вторгнення в Україну: Олена Астасьєва («Херсон. Дневник оккупации» та «Словарь эмоций военного времени»), Ігор Білиць («Рускій воєнний»), Наталя Блок («Наші діти»), Андрій Бондаренко («Мир і спокій» та «Синдром уцілілого»), Олена Гапєєва («В землі»), Ірина Гарець («Садити яблуні», «Онкорашка» та «Тато каже»), Юлія Гончар («Retaliation»), Оксана Гриценко («Обісцяний БТР»), Тетяна Киценко («Іван Федорович Шпонька та Червона свитка» та «Назвати своїми іменами»), Лєна Лягушонкова («Тополь М летить на кішку брошку»), Ольга Мацюпа («Уламки і пазли»), Оксана Савченко («Я хочу додому» та «В ден»), Костянтин Солов'єнко («Повоєнний сценарій»), Людмила Тимошенко («Моя мама чайник» та «Моя Тара»), Віталій Ченський («Робинзон»)[542].
Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (куратори Неда Неждана та Олександр Вітер) з перших днів війни запустили проект «ДрамПост», мета якого — інформаційна війна мовою драми (сценічні та онлайн-читання п’єс); освітньо-мистецьке волонтерство (драматургічні майстер-класи, творчі зустрічі на тему актуальної драми, статті та інтерв’ю) та збір коштів на захист і порятунок українців і України. Проект підтримали колеги з України (Одеса[543], Чернівці, Ужгород), інших країн (Польща, Франція, Австрія, Румунія, Іспанія, Чехія, Туреччина, США). Проект волонтерський: авторські права на читання і публікації п’єс і статей надаються безкоштовно, а зібрані пожертвування йдуть на користь українських захисників, поранених та біженців[544]. Вийшла відкрита драматургічну антологія актуальної драми «На часі», яка увібрала в себе тексти авторів різних поколінь і напрямів об'єднані темою російсько-української війни. Читання і постановки п’єс з цієї антології з'явилися в Одесі, Чернівцях, Ужгороді, а також в Туреччині, Франції, Польщі, США). До збірки увійшли п'єси Ярослава Верещака «Пекельна дорога до раю», Олександра Вітра «Подаруй мені смак сонця»[545], Andy Iva «Боятися нема сенсу», Олега Миколайчука «Каштан і конвалія», Неди Нежданої «Otvetka@ua» та «Загублені в тумані», Марини Смілянець «Молитва за Елвіса», Ігоря Юзюка «До-дієз шостої октави»[546].
Твори сучасних українських драматургів зацікавили європейського читача, що спричинило перекладацькі активності. Зокрема п'єсу «Мати Горького» Лєни Лягушонкової переклав Рорі Малларкі, над перекладом п’єси «Час Пілатесу» Ольги Мацюпи працювала Дейзі Гіббонс, Ніна Мюррей переклала п’єсу «П’ять пісень Полісся» Людмили Тимошенко та лібрето до опери «PENITA LA TRAGEDIA» Тетяни Киценко, Хелена Кернан переклала драмеді «Тіндерленд» Ірини Серебрякової[547].
У спільноті активно дискутується тема того, як писати про війну під час війни[548].
За підрахунками театрального аналітика Сергія Винниченка, автора порталу «Театральна риболовля», протягом 2022 року українські театри презентували понад 230 прем'єрних вистав, 200 з яких приходиться безпосередньо на час вторгнення[549].
- Постановки українських митців за кордоном
- 8 квітня — «Saśa, išnešk šiukšles» за п'єсою «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбіт (реж. Стас Жирков, Малий театр Вільнюса, Литва) (режисер репитирував дистанційно)[550][551]
- 27 травня — «Життя на випадок війни» Лєни Лягушонкової (реж. Уля Кіяк, Спільний проєкт Торунського, Бидгоского театрів та міського центру культури (м. Бидгощ, Польща) (прем’єра на Торуньському фестивалі «Контакт») — у виставі зіграли акторки з різних українських міст, котрі знайшли прихисток у Куявсько-Поморському воєводстві[552]
- 10 червня — «Маріуполь» пластична композиція (хор. Владислав Детюченко, комп. Джон Хоуп (Іван Гаркуша) в рамках програми підтримки українських артистів через серію Ukrainian Artists & Company E Commission, м. Вашингтон, округ Колумбія, США)[553]
- 29 вересня — «Собачій дім» Марини Смілянець (реж. Лариса Семирозуменко, Латвійський національний театр, м. Рига, Латвія)[554][555]
- 10 вересня — «Sich waffnend gegen eine See von Plagen» Павла Ар'є та Майї Заде (реж. Стас Жирков, Schaubühne, Берлін, Німеччина)[556][557][558]
- 18 листопада — «Gorkis mutter» / «Мати Горького» Лєни Лягушонкової (реж. Максим Голенко, м. Штутгарт, Німеччина)[559]
- 2023
- 11 лютого — «Odyssee» Павла Ар'є (реж. Стас Жирков, Düsseldorfer Schauspielhaus, Німеччина)[560][561]
- 8 березня — «Ha*l*t» Тамари Трунової та Марини Смілянець (реж. Тамара Трунова, копродукція Театру на Лівому березі із RADAR OST 2023)[562]
- 29 квітня — «Хто ти такий?» за мотивами п’єси «Мина Мазайло» Миколи Куліша (реж. Олена Сіриченко, Театр-студїя «Крок», м. Рига, Латвія)[563]
Театральна спільнота стає до обговорення теми післявоєнного культурного відродження. Діалог Ганни Шерман із Іриною Чужиновою про необхідність будувати плани на майбутнє відбувся 15 березня 2022 року[564]. Платформа «Український театр» розпочала ефіри із митцями для обговорення ситуації та подальших кроків. Учасниками стали: директор — художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Стас Жирков[565]; деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв ім. Івана Котляревського, кандидатка мистецтвознавства Яна Партола[566]; заслужений артист України, актор Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка Олексій Гнатковський[567]; в.о. деканки факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка, докторка мистецтвознавства Майя Гарбузюк[568]; композитор, співзасновник Opera aperta Ілля Разумейко[569]; режисерка київського «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко[570]; головний режисер Одеського академічного українського драматичного театру ім. Василя Василька Максим Голенко[571]; керівниця літературно-драматургічної частини Харківського національного академічного театру опери і балету, переможниця конкурсу на посаду директорки — художньої керівниці Харківського академічного театру російської драми імені О. Пушкіна Інга Лобанова[572]; режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота», викладачка КМАЕЦМ Тетяна Губрій[573]; керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України і координаторка проєктів спілки Ольга Байбак[574]; режисер, хореограф, перфомер, засновник і директор продюсерського центру «Ruban Production ITP» Віктор Рубан[575]; директорка — художня керівниця театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко; режисер, актор, драматург, перформер, співзасновник театру «Прекрасні квіти», засновник театру «Нєфть» і театру «Варта» Артем Вусик; драматургиня Лєна Лягушонкова[576]; режисер Михайло Урицький[577]; драматургиня та режисерка Наталя Ворожбит[578]. Розмову із театральним критиком, журналістом, доцентом кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Сергієм Васильєвим провела директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман[579]. Письменниця та мовознавиця Євгенія Кузнєцова задається питаннями з пошуку причин, звідки взялися російськомовні українці[580].
Проєкт «Плани на завтра» від Інституту стратегії культури та Radio SKOVORODA спрямовано на детальне обговорення викликів та можливостей, які вийдуть на перший план в Україні одразу після перемоги над ворогом[581].
Проблематику формування репертуарної політики Національної опери України на сторінках «The Claquers» розпочав артист оркестру театру, контрабасист Антон Жуков[582]. Спроба осмислення «Культури скасування» у відкритій лекції «„Культура скасування“ чи „скасування культури“» зробили доктор філософських наук Тарас Лютий та директорка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА, завідувачка докторантури, аспірантури, кандидат філософських наук Людмила Криворучка[583]. Вчергове піднімається тема доцільності звань народних артистів[584].
На початку травня відбулася онлайн-розмова про становище артистів у сфері сучасної музики в Україні, організована Initiative Neue Musik Berlin / field notes та Kyiv Contemporary Music Days[585]. Режисер Влад Троїцький в інтерв'ю виданню «Лівий берег» стверджує, що «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво»[586].
До розробки плану післявоєнної України залучена Нацрада та 2500 експертів, які випрацьовують тези протягом двох місяців. Конференція з цього приводу запланована на початку липня у місті Лугано (Швейцарія), де буде презентовано великий план відбудови[587]. За координації Центру економічної стратегії (Centre for Economic Strategy) 30 експертів пропрацювали бачення України 2030, у тексті якого виокремили червоні лінії та визначає ключові зміни. Розділ 2.4. присвячено Політиці у сфері культури[588].
Потужну підтримку виказіє Україні світ, у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги, підтримки, мистецьких заходах[589][590].
Сценічні читання п’єс «Голоси з темряви» та «Майдан Інферно» Неди Нежданої, «Погані дороги» Наталі Ворожбит відбулися 12 березня у Брегенці[591]
В рамках фестивалю «Statues en Marche» театр «Живих скульптур» (м. Івано-Франківськ), який брав у ньому участь, отримав від організаторів дозвіл на збір кошти для ЗСУ просто неба, демонструючи європейцям образи українських військових[592].
Габровський театр ім. Рачо Стоянова прийняв українських переселенців — жінок та дітей Миколаївського драматичного театру[593][594][595][596]).
У програмі VIII Міжнародного фестиваля монодрами «Соло Акт» (м. Габрово) 4 квітня взяв участь Миколаївський академічний художній драматичний театр із виставою «Сповідь» (реж. Сергій Павлюк) — участь відеоверсії вистави позаконкурсна[597][598][599].
Лист на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії 18 березня в ЗМІ опублікував британський продюсер сер Шаблон:Не перекладено («Привид опери», «Гамільтон» та інших)[600], на сцені лондонського театру «Шаблон:Не перекладено» 19 березня відбувся гала-концерті «Dance for Ukraine» («Танець для України»), організаторами якого виступив колишній прем'єр лондонського Шаблон:Не перекладено Заслужений артист України Іван Путров та румунська балерина Аліна Кожокару (зібрані кошти направлені для гуманітарної допомоги українцям)[601][602], а 1 квітня лондонський Royal Court theatre на знак солідарності з Україною провів читання драми «Погані дороги» Наталки Ворожбит із трансляцією на сайті «The Guardian»[603].
З 9 серпня по 3 вересня в рамках Worldwide Ukrainian Play Readings in London, який було організовано John Freedman, в Лондоні були поставлені дві п'єси українських драматургинь: «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит та «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої[604]
У вересні в Лондоні з'явилася інсталяцію на підтримку українського балету, яка складається з балерини, яка стоїть на купі мішків із піском, що символізує стійкість культури та мистецтва України. Одна з танцівниць, залучених до проєкту, стала Христина Шевченко — прима-балерина Шаблон:Не перекладено. Також прибуток від продажів квитків на виставу Обʼєднаного українського балету «Жизель» у лондонському театрі передали до фонду, який підтримує українську культуру[605].
2022-го вперше у Великій Британії здійснили професійну постановку драматичної поеми «Кассандра» Лесі Українки за ініціювавою Українського інституту в Лондоні (переклад Ніни Мюррей). Виставу вийшла у постановці Гелен Істман в лондонській творчій спільноті «Live Canon». 2023-го пройшли гастролі «Касандри» та стали частиною Сезону культури Велика Британія/Україна від Українського інституту та Британської Ради[606].
Данія допомагає зокрема Миколаївському академічному художньому драматичному театру, будівля якого постраждала від прильоту 22 вересня 2022 року. Пошкоджені котли закуплені Данією, й у червні 2023 року направляються до Миколаєва[607].
Тартуський театр «Ванемуйне» а безоплатній основі приймав українців, які відвідували танцювальні вистави та опери[608].
Італійський режисер з Верони Маттео Спіацці ініціював театрально-гуманітарний проект «Stage4Ukraine», метою якого стало прийом українських студентів[609]. Маттео Спіацці, який перші дні війни знаходився у Києві та й переховувався у підвалі, разом із Ferdinando Bruni, Elio De Capitani та Francesco Frongia взяли участь у вечорі солідарності із Україною, який відбувся 10 березня у міланському Шаблон:Не перекладено[610].
Маестро Рікардо Муті, художній керівник концертної програми Міжнародного музичного фестивалю «Шляхи дружби», який проходив з 23 по 28 квітня в Равенні, до програми «Великдень» включий виступ артистів Національної опери України[611].
У театрі Просперо (м. Монреаль) 1 травня пройшла читка п'єси «Поганих доріг» Наталки Ворожбит в режисурі Григорія Гладія)[612].
Акція Солідарності з Україною (із телемостом за участі акторів театру «Золоті ворота») пройшла 24 лютого в Міському театрі міста Алітус, а вже 6 березня на сцені театру показали виставу «Маріте» (реж. Стас Жирков) із зустріччу з родиною режисера. Кошти спрямовані для українських театральних діячів, які опинились у важкому становищі[613][614][615]. В Міському театрі міста Алітус 25 березня відкрилася інсталяція в підтримку українських театралів. Наведені цифри українського театрального життя, зібрані українським театральним блогером Сергієм Винниченком («Театральна риболовля») за ініціативи директорки — художньої керівниці театру «Золоті ворота» Ксенії Ромашенко: «Українські театри розбомбили, але вони будуть жити і говорити: …більше 13 000 вистав не показали театри…, …понад 22 000 артистів не вийшли на сцену…, …більше 3 000 000 глядачів не прийшли до театру…»[616].
У Вільнюсі відбулася вистава про Донецький драмтеатр (м. Маріуполь), сценарій якого ґрунтується на дописах у Facebook маріупольської журналістки Надії Сухорукової[617].
На VIII Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя» («Sankryža») (м. Друскінінкай) 6 серпня була зіграна вистава «Маестро Азнавур. Une vie d`amour» Київського академічного театру «Колесо»[618]. Київський академічний театр «Золоті ворота» у цьому фестивалі взяв участь 10 вересня із виставою «Каліки» (реж. Стас Жирков).
Національний театр імені Міхая Емінеску у вересні 2022 року представив виставу «Реквієм за Бучею», підготовленій за мотивами сучасних віршів про російську агресію, авторів з України, Молдови та Румунії[619].
В амстердамському театрі De Toneelmakerij 12 квітня відбулася прем‘єра документальної вистави про війну в Україні «Witnessing U», яка є колабарацією запорізького муніципального театру-лабораторії VIE та De Toneelmakerij [620][621].
Благодійний вечір із читками текстів українських драматургинь пройшли 6 березня в Шаблон:Не перекладено. Прозвучали уривки текстів «Крим 5-та ранку» Наталі Ворожбит та Анастасія Косодій; «Що таке єврейська музика» Анастасії Косодій; «Погані дороги» Наталки Ворожбит. По завершенню було показано фільму Наталки Ворожбит «Погані дороги»[622]. Зі вступною промовою до баварського глядача звернулась українська театральна режисерка Тетяна Губрій[623]. До Всесвітнього дня театру 27 березня, на підтримку України та Драмтеатру в Маріуполі, у «Deutsches Theater» (м. Берлін) відбулася масштабна подія — зустрічі, читки, включення наживо з України. Серед учасників: режисерка Тетяна Губрій, шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є[624][625]. Польський центру ITI виступив зі зверненням до Дня театру[626].
П’єсу «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит (режисер Тамара Трунова) було прочитано 13 травня у берлінському «Deutsches Theater» — читання двомовне за участі акторів з України (Ірина Ткаченко, Марина Клімова) та з Німеччини (Felix Goeser, Tobias Radcke)[627][628]. «ProEnglish Theatre» із виставою «The Book of Sirens» (реж. Алекс Боровенський) взяв участь у фестивалі «InBetweenFires» (м. Берлін, Німеччина). Виставу зіграли в рамках фестивалю 29 та 30 липня[629]. Маріупольський театр «Театроманія» грає вистави у Німеччині — виставу «Тіні забутих предків» у постановці Антона Тельбізова на День Незалежності зіграли у місті Ганновер[630].
До Міжнародного дня лялькаря, 20 березня, портал норвезьке відділення Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA Norge» опублікувала серію замальовок про українських лялькарів під час війни. Героями стали завліт Дар'я Іванова[631] та актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[632], головний режисер Чернігівського театру ляльок Віталій Гольцов[633], директор — художній керівник Київського театру маріонеток Вадим Кожевніков[634], головні риежисери Харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва та Полтавського театрів ляльок Ніко Лапунов[635].
Польське радіо у березні розпочало цикл радіоп'єс за мотивами творів українських драматургів із циклу «Сучасна драматургія України» (реж. Вальдемар Модестович). Першою вийшла п’єса «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є, серед наступних — твори Неди Нежданої, Ольга Мацюпи та Олександра Громова[636].
З 27 липня по 6 серпня у Гданську пройшов щорічний Міжнародний Шекспірівський фестиваль, в рамках якого 30 липня відбулася дискусійна панель «Театр під час війни», мета якої — почути в Європі голос українського театру про російсько-українську війну, про трансформацію українських театрів у центри гуманітарного сприяння українцям. Від України участь взяли: художній керівник Ростислав Держипільський та актори Надія Левченко та Роман Луцький (Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка), режисерка «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко, головна режисерка Київського академічного Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова, куратор «Gogolfest» та театру «Дах» Андрій Палатний, український режисер, актор та педагог Андрій Май[637].
З 28 серпня по 5 вересня у Кракові пройшов IX Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід», участь у якому взяли 15 театрів з України. Тема фестивалю — «Знімаючи маски»[638][639]
14 березня у Метрополітен-опера відбувся концерт на підтримку України, а на фасаді будівлі театру розмітили прапор країни. Гімн України в рамках концерту виконав бас-баритон Владислав Буяльський[640][641].
Читання текстів українських драматургів відбулось у Нью-Йорку. У театрі «The Drama League» 19 березня, в рамках ініціативи «ДрамПост» та проекту «Світових Читань для України» презентували п'єсу «Лабіринт» Олександра Вітра у перекладі Тетяни Шліхар[642]. П’єсу «Погані дороги» Наталки Ворожбит було прочитано 12 травня театрі «Шаблон:Не перекладено» — читали текст англійською із вкрапленнями української[643]. Школа театру і танцю NIU 3 квітня провела ніч читань українських драматургів в Театрі О'Коннелл у Стівенс-Білдінг (театрально-хореографічний факультет Університету Північного Іллінойсу, США) в рамках проекту «Українська складова Всесвітнього читання». Тексти представлені в двох категоріях: «Війна» («Словник емоцій у воєнний час» Олени Астасьєвої у перекладі Джона Фрідмана, «Почуття війни» Юлії Гончар у перекладі Джоноа Фарндона, «Наші діти» Наталі Блок у перекладі Джона Фрідмана та Наталії Братусь) та «До того» («У темряві» Наталі Блок у перекладі Дейзі Хейс, «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої у перекладі Джона Фарндона, «Мир і спокій» Андрія Бондаренка у перекладі Джоноа Фарнона)[644].
Акція на підтримку народу України відбулася на Таймс-Сквер 4 квітня. На площу вийшли актори бродвейських театрів, й заспівали пісню з мюзиклу «Знедолені»[645][646][647]. 16 квітня 24 американські незалежні театральні компанії з Нью-Йорку взяли участь у 12-годинному онлайн марафоні на підтримку України (організовано Martin E. Segal Theatre Center)[648]. На уклін у жовто-блакитному прапорі вийшла 1 травня оперна співачка Людмила Монастирська, після виконання головної партії в опері «Турандот» нью-йоркського театру Метрополітен-опера[649][650].
У жовтні 2023 року американська акторка Сара Джессіка Паркер заявила про наміри продюсувати документальний фільм Міріам Ґуттман про українських артистів балету Front Row («Перший ряд»), який розповість про життя українських танцюристів в еміграції[651][652].
3 квітня в рамках театрального марафону, що проходить європейськими країнами, в Стамбулі пройшла відкрита театральна читка нової п'єси «Подаруй мені смак сонця» українського драматурга Олександра Вітера[653].
В рамках міжнародного театрального фестивалю MITEM (м. Будапешт) 24 квітня було проведено «Дні Солідарності з Україною» зі збором коштів для біженців, які тікають від війни. На фестивалі продемонстрували відеоверсію вистави «Безталанна» (реж. Іван Уривський), відбулася концерт-вистава «Dakh Daughters»[654].
За участю Французького інституту та у партнерстві з міністерством культури Франції 21 березня на сцені театру «Одеон» пройшов вечір «Україна: театр миру» (Ukraine: le théâtre de la paix). В рамках події відбулася читка п'єси «Погані дороги» Наталки Ворожбит, музичний супровід — гурти «Dakha Brakha» та «Dakh Daughters»[655].
Читка п’єси «Дикий мед у рік Чорного півня» Олега Миколайчука пройшла 28 квітня на «Літературному українському вечорі» у Сент-Андре-де-Сангоні[656].
В Празі 13 травня відбувся проєкт «Invaze / Invasion / Вторгнення» — читка українських п'єс, написаних після 24 лютого[657].
Українські артисти балету реалізували гастрольний тур Японією[658]
Проект «Всесвітні українські читання п'єс» (Шаблон:Lang-en) — колаборація Максима Курочкін (Київський театр драматургів), Філіпа Арнулта (Балтиморський центр міжнародного театрального розвитку), Ноа Біркстед-Брін (Лондонський театр Sputnik), Джона Фрідмана та інших[659].
Акторів з Дніпра (Ксенія Савєльєва) та Маріуполя (Ярослава Свідерська, Єгор Кривицький) прийняв Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської[660].
Завідувачка трупою Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра Лаура Вілцане з весни працює асистентом режисера у ризькому театрі «Дайлес»[661]. Ганна Турло працює режисеркою у Театрі Шванди (м. Сміхов, Чехія)[662].
Акторка Донецького академічного обласного драматичного театру Анна Німайєр з окупованої території до Латвії[663].
- Український скрипаль Академічного камерного оркестру Волинської обласної філармонії «Кантабіле» Ілля Сметанін заарештований як російський шпигун — за його наведенням 24 лютого 2022 року у Луцький військовий аеродром влучили ворожі ракети. Повторно вдарили 11 березня[664];
- 16 березня відео на підтримку Президента РФ та російської армії опублікував Новосибірський обласний театр ляльок[665][666];
- 18 березня на підтримку анексії Криму Росією, в концерт-мітингу «Кримська весна», який пройшов в «Лужниках», взяли участь актори Дмитро Пєвцов, Володимир Машкова[667];
- 29 березня за ініціативи художнього керівника Володимира Машкова, на фасаді Шаблон:Не перекладено було вивішено гігантську літер «Z» у вигляді георгіївської стрічки. Машков прокоментував це: «Сьогодні на будівлі нашого театру з'явився цей символ за Батьківщину, за нашу армію, за нашого президента, за життя наших дітей без нацистів та бандерівців»[668][669];
- 2 квітня Большой театр збором від показу балету «Спартак» розпочав «благодійну акцію „Відкрита завіса“» за підтримки Міністерства культури РФ[670][671][672];
- 13 квітня на підтримку російського вторгнення в Україну Мінусінський міський драматичний театр випустив ролик «ZV»[665][673].
- 21 квітня низку агресивних загарбницьких тез висловив Іван Охлобистін[674].
- 18 травня із пропагандистською промовою у Санкт-Петербурзі виступив актор Дмитро Дюжев[675].
- У Туреччині скасували концерт піаністки Валентини Лисиці: вона виступала на руїнах Маріуполя[676].
- 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль The Festival d'Avignon, відкривати який було запрошено російського режисера Кіріла Серебреннікова (на сцені Папського палацу його постановув за маловідомою повістю Антона Чехова «Чорний чернець»)[269].
- У вересні росіяни провели в тимчасово окупованому Маріуполі концерт в Донецькому драмтеатрі, під час якого грав оркестр, радянський актор Олександр Михайлов виголошував вірші про російського ведмедя[677]
- Російський піаніст Станіслав Корчагін, який у 2014-2015 роках проходив службу у 154-му окремому комендантському преображенському полку, бере участь в українському міжнародному музичному конкурсі імені Горовиця, який через повномасштабне вторгнення Росії проходить у Женеві[678]
До діячів культури, вбитих під час російсько-української війни, використовується термін «українське розстріляне відродження 21 століття»[679].
Від тяжких поранень, отриманих під обстрілами в Києві, 26 березня помер в лікарні артист балету, танцівник Національної опери України Артем Дацишин[680][681]. Під обстрілами в Ірпені 6 березня загинув 33-річний актор Павло Лі — про смерть повідомив український адвокат та журналіст Ярослав Куц: «Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром»[682][683]. Під час ракетного обстрілу житлового будинку в Києві 17 березня загинула заслужена артистка України, актриса Київського Молодого театру Оксана Швець[684][685]. 29 березня загинула актриса Київського театру юного глядача Марія Демочко[686]. В бою на півночі Донецької області 1 квітня загинув Сергій Пивоваров, зварювальник 6-го розряду бутафорської дільниці театру Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, який на фронт пішов гранатометником[687]. У Маріуполі загинули дві юні артистки, актриси театру «Концепція» — Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова, обидві грали Люссі у виставі «Лев, Чаклунка, Платтяна шафа» по книзі «Хроніки Нарнії»[688]. Під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський[689]. У бою під Майорськом 12 вересня загинув соліст балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка Олександр Шаповал[690]. Під Бахмутом загинув 26-річний артист балету Київського національного академічного театру оперети Вадим Хлуп'янець[691]. В боях на Донеччині загинув колишній художник з освітлення Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша 34-річний Антон Білозубов (востаннє виходив на зв'язок 13 червня 2023 року)[692].
- Творчість періоду російсько-української війни в каталозі порталу «Театральна риболовля»
- «Дві Росії». Естрадний номер у Маріупольському драмтеатрі (аналіз by Оксана Довгополова), 7 липня 2022
- Випуск 88-89/2022 «Нотатник Театральний» (Шаблон:Lang-pl) — журнал, присвячений сучасному театру, орієнтований на творчу практику — містить аналіз можливого розвитку українського драматичного театру українськими митцями та теоретиками
- Про український театр і про те, як його змінила війна — Олена Апчел, театральна режисерка, дослідниця для портала «Лівий берег», 19 березня 2023
- Воєнні огляди (2022)
- «As long as we are alive» — Олена Мигашко для газети «Шаблон:Не перекладено» (Німеччина), 28 лютого 2022
- «Ми не надто багато навчилися з історії» — Оксана Забужко виступ на пленарній сесії Європейського парламенту, 8 березня 2022
- The War of Words Between Between «Rashka» and Ukraine Benjamin Moser для журнала «Шаблон:Не перекладено» (США), 17 березня 2022
- «(K)ein Tagebuch aus Lemberg» — Вікторія Швидко для журнала «Шаблон:Не перекладено» (Німеччина), 18 березня 2022
- «Театр часів агресії та пекла» — Олег Вергеліс для портала Culture.pl (Польща), 18 березня 2022
- «Cancel Russia як інструмент самозбереження» — Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту для портала «Лівий берег», 18 березня 2022
- «24 миттєвості війни» — Сергій Винниченко для портала «Театральна риболовля», 19 березня 2022
- «Do Ukrainians really want to cancel russia?» — Олеся Островська-Люта, директор Мистецького Арсеналу для «Лівого берегу», 1 квітня 2022
- «Другі 24 миттєвості війни» — Сергій Винниченко для портала «Театральна риболовля», 13 квітня 2022
- З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці» — есе Оксани Забужко для Times Literary Supplement (розширена версія вийшла на Радіо Свобода 25 квітня 2022
- Засудження росії в унісон: як митці за кордоном підтримують Україну — Юрко Нива для газети «Україна молода» 19 травня 2022
- Teatr ukraiński, albo o dekonstrukcji rosyjskiej narracji — Iryna Czużynowa, Marta Kacwin-Duman для «Didaskalia. Gazeta Teatralna» (Польща), червень 2022
- Głosy z Ukrainy Saszko Brama, Antonina Romanowa, Weronika Skliarowa, Tamara Trunowa, Stas Żyrkow — Marta Kacwin-Duman для «Didaskalia. Gazeta Teatralna» (Польща), червень 2022
- Theatre as a Ηumanitarian Mission: Ukraine`s Experience 2022 — Maiia Harbuziuk для «Critical Stages/Scènes critiques», липень 2022
- Театри воєнного часу: як вони працюють після 24 лютого. Які вистави затребувані і що робити глядачам під час повітряних тривог — Ольга Усачова для «Mind», серпень 2022
- Ukraine: War and Theatres — Марія Шишкевич (ProТеатр) для Performing Arts Central Europe, 5 вересня 2022
- Український театр у часі війни — Ганна Веселовська для Український тиждень, 16 листопада 2022
- «Без світла та під саундтрек тривог. Як живе український театр» — Сергій Винниченко («Театральна риболовля») для Gazeta.ua, 20 листопада 2023 року
- Роль театрального мистецтва у часі війни. Український театр у реальності сучасної війни — Ляна Костинюк для газети «Збруч», 12 квітня 2023
- «Культура на війні стає функціональною»: 4 надихаючі розмови з митцями в ЗСУ — Анаід Агаджанова для «УП», 25 лютого 2023
- Was macht der Krieg mit dem Theater? — Detlev Baur для «Die Deutsche Bühne: Startseite», 3 травня 2023 (версія українською «Що робить війна з театром?»[693])
- Українська театральна дипломатія у час війни: що ми втрачаємо і як цьому запобігти — Світлана Олексюк для порталу «Критика», серпень 2023
- Театр на експорт: Як приймають наших театралів за кордоном протягом «воєнного» сезону та що вони розповідають світу про Україну — Слава Жила для «УП», 8 вересня 2023
- Докфільми, поезія та стінопис перемоги. Культура під час війни — Ukraїner, 25 серпня 2023
Шаблон:Історія театру Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022)
- ↑ Україна вводить воєнний стан — Зеленський. «Укрінформ». Процитовано 24 лютого 2022.
- ↑ Катерина САДЛОВСЬКА, Ірина СОЧУЛЬСЬКА (28 лютого 2022). У львівських театрах облаштували волонтерські центри та приймають людей з інших регіонів. «Суспільне». Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ Театр Лесі Українки Телевізійний сюжет на бельгійському каналі RTBF про волонтерські ініціативи в Театр Лесі Українки. «RTBF». 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ - Вы вернётесь? - Сразу же. // Побут біженців у Львові. «Вавилон'13». 7 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Співжиття: як працюють львівські установи культури в часі війни. Інститут стратегії культури.
- ↑ Єва РАЙСЬКА (23 березня 2022). Бомбосховище театру витримає. «Reporters». Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Історія львівського театру, який допомагає армії та переселенцям. Медіа-хаб «Твоє місто». 24 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Les enfants abandonnés de la guerre en Ukraine. «Le Devoir» (фр.). Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Ivo MIJNSSEN (25 березня 2022). «Falls nötig, handeln wir»: Das ukrainische Theater Lesi erfindet sich im Krieg neu — als Schutzraum und Trutzburg des Widerstands (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Антон НОЧВІН (31 березня 2022). Яке воно — життя в бомбосховищі: нова серія сюжетів про життя в укритті. «Сніданок з 1+1». Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Як українці об'єдналися проти ворога. «Ukraїner». 19 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (17 травня 2022). Війна закінчиться! Які мистецькі проєкти потрібно відродити. Г-та «День». Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Швацький цех у театрі. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Миколаївські театрали потребують тканини для створення балаклав та прапорів України. SVIDOK.INFO. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Наталія СТРАТОНОВА, Руслан САВУЛЯК (3 березня 2022). У майстерні рівненського драмтеатру замість костюмів шиють балаклави. «Суспільне». Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Сплетені в Рівненському театрі ляльок сітки надсилають на передову. «Суспільне». Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Балаклави для бійців: кравчиня, яка шила театральні костюми, допомагає армії. «Суспільне». 29 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ У Черкасах для військових створюють костюми-невидимки. «ВІККА». 30 квітня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ У львівському театрі сплели маскувальну сітку з декорації вистави про Ісуса. «НВ». 6 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Олеся КОЧУБЕЙ, Поліна ГОРЛАЧ (11 березня 2022). Театр як місце сховку: драмтеатр Маріуполя став домом для містян. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Команда столичного ТЮГу за всіма напрямками допомагає наближенню перемоги. «Укрінформ». 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (10 березня 2022). Театр на війні. День 15-й. Ростислав Держипільський, керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка про виклики, які нині стоять перед нами. Г-та «День». Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (12 квітня 2022). «Ми маємо скинути з себе «москальські кайдани». [[Гнатковський Олексій Іванович|Олексій Гнатковський]], відомий актор театру та кіно про війну, волонтерство, мову та творчість. Г-та «День». Процитовано 13 квітня 2022.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (27 грудня 2022). «Поставили „Солодку Дарусю“, і на цілий рік наперед не стало квитків». «Високий Замок». Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Валентина КУЦЬ (29 квітня 2022). «У війни немає вихідного» – актори луцького театру, який став волонтерським центром (укр.). «Сила правди». Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Кристіна ВАВРИШ (21 лютого 2023). Культурне укриття: луцький театр «ГаРмИдЕр» розповів про власний фронт (укр.). «Сила правди». Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Театр несе службу / Україна / dwutygodnik.com. www.dwutygodnik.com (пол.). Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Як українці об'єдналися проти ворога • Ukraїner (укр.), процитовано 9 грудня 2022
- ↑ Прес-служба ОДА (19 березня 2022). Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни. «ЛОДА» (українська) . Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Артисти та працівники Полтавського театру ляльок допомагають армії. «Новини Полтавщини». 1 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (14 березня 2022). 19-й день війни… Катерина СТЕПАНКОВА, режисерка, акторка, волонтерка про центр «Дрібне Сузір‘ячко» та перемогу. Г-та «День». Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ Світлана МАКСИМЕЦЬ (12 березня 2022). Воювати та співати: як артисти працюють на перемогу. «Weekend.today». Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Театр «Золоті ворота» воює, волонтерить і розвиває культуру. «Укрінформ». 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ З КРІПОСНОЇ В ЗСУ: український актор з відомого культового серіалу пішов захищати УКРАЇНУ. «Факти (ICTV)». 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ «Найболючіше і найважче на фронті, це не бачити як росте твій син». «5 канал». 29 липня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Валентина САМЧЕНКО (26 серпня 2022). Олександр Печериця, актор театру і кіно. Вже навіть найупоротіші наші вороги зрозуміли, що нас зламати неможливо. «Укрінформ». Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (4 червня 2022). Режисер-фронтовик Олексій Кравчук: Сьогодні мій гуманізм укладається в автомат ми з україни. «Главком». Процитовано 6 червня 2022.
- 1 2 О. Кравчук — поранення на війні, «автомат — мій гуманізм», складнощі військових туалетів. «LAVRIN». 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (10 червня 2022). «Зараз є відчуття великої біди». Чому відомий львівський режисер пішов на війну. «Zaxid.net». Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Ольга ТЕПЛИНСЬКАЯ (6 лютого 2023). Авто для режисера-мінометника Ігоря Задніпряного. Володимир Чухонкін і Ярослав Федорчук. Радіо «ПЕРШЕ». Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Андрій МАРТИНЮК (6 вересня 2022). Андрій Сніцарчук про війну з рашистами: тут немає репетицій. «Гал-інфо». Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Лілія МУЗИКА (2 березня 2022). Змінив сцену на бойове спорядження: артист балету вступив до лав ЗСУ. «Факти і коментарі». Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Ольга УСАЧОВА (2 серпня 2022). Актор і війна. Павло Алдошин: «Мої діти знатимуть, що таке війна, на жаль. Не готувати їх до ймовірності війни — це великий гріх». «Yabl.ua». Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Марія БОЙКО (11 червня 2022). 84-ий театральний сезон у полтавських лялькарів видався насиченим. «Новини Полтавщини». Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Володимир Ращук. Позивний «Артист». Це не спецефекти, це артобстріл просто під час інтерв‘ю. «Бутусов Плюс». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ Віталій БАРАННИК (12 квітня 2025). Актор і воїн Михайло Досенко: Коли йшов на війну — був упевнений, що це дорога в один кінець. «Детектор медіа». Процитовано 12 квітня 2024.
- ↑ Провідні актори Чернівецького театру Олексій Надкерничний і Григорій Руденко-Краєвський стали захисниками України. «BukNews». 8 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ «Я не терпітиму цього»: історія фотографа балерин, який став бійцем Нацгвардії. «Gazeta.ua». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Dyrektor teatru w Kijowie zapowiada, że pokona Kadyrowa i wyśmiewa jego umiejętności. SE (пол.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Київ — Мордор — Київ. Історія війни Максима Курочкіна, драматурга і сержанта з позивним «П'єса». «Українська правда» (укр.). Процитовано 14 грудня 2022.
- 1 2 Люба ІЛЬНИЦЬКА (12 квітня 2022). Театр несе службу. «Dwutygodnik». Процитовано 16 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Queer Ukrainian couple fighting side-by-side say they’re ready to die defending home from Putin. Pink News (англ.). Процитовано 10 травня 2022.
- ↑ "Wir kämpfen für unsere und Eure Freiheit". Der Tagesspiegel (нім.). Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Солдаты-единороги: история украинской ЛГБТК-пары, которая едет на линию фронта в Николаев. BBC News (рос.). Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ «Я хочу, щоб мене ховав мій партнер, якщо мене задвухсотять». Інтерв'ю з українським ЛГБТ-військовим. «НВ». 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Євген ЛЕСНОЙ (13 грудня 2022). Сім історій сміливості: ЛГБТІК-люди у боротьбі за право жити в Україні. «Gays.ua». Процитовано 20221–12–16.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Ніхто не буде таким, як раніше: Андрій Поліщук на D1. Телеканал «D1». 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Марина КРИВДА (23 травня 2022). Їхня мета — закарбувати найемоційніші потрясіння цієї жахливої війни. Жорстокі реалії призупинили діяльність багатьох закладів культури. Але це не про столичний Молодий театр. «Голос України». Процитовано 24 травня 2022.
- ↑
Україна'22 — актор театру, кіно та дубляжу Дмитро Лінартович. Про війну, культуру і українське кіно на YouTube - ↑ A Ukrainian ballerina goes to war. «The Economist». 30 червня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Українська балерина захищає рідну країну зі зброєю в руках: історія та фото красуні. «РБК-Україна». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ Поліна ГОРЛАЧ (4 липня 2022). Балерина Національної опери змінила пуанти на берці та вступила до територіальної оборони. «Суспільне Культура». Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Ukrainiečių aktorius Daniilas siekia parodyti pasauliui, ką išgyvena Ukrainos fronto linijoje ir dėkoja Lietuvai. Lrytas.lt (лит.). Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Тетяна КОГУТИЧ (3 травня 2022). Ада Роговцева, народна артистка, Герой України. Обіцяю дожити до Перемоги!. «Укрінформ». Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ За что цветущую Аду Роговцеву обожают зрители. «Так просто». 3 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (27 травня 2022). Collaborators, demonstrators, soldiers, spies: life under Russian occupation. «The Economist». Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (2 червня 2022). Сергій Павлюк, головний режисер Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. На допитах окупанти працювали професійно: поганий, злий і конкрєтний. «Укрінформ». Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Яна ІЛЬКІВ (27 березня 2022). «Ми не знали, розстріляють нас чи ні», — акторка Настя Пустовіт про евакуацію з Немішаєвого та волонтерство. «LiRoom». Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (28 березня 2022). «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. «НВ». Процитовано 29 березня 2022.
- 1 2 «Путін зірветься з котушок і почне захоплювати інші країни». Ж-л «Країна». 15 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Валентина САМЧЕНКО (5 травня 2022). Марина Кошкіна, акторка кіно і театру. Знаєш, де можна дістати броніки, — й інших розмов вже немає. «Укрінформ». Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Олена НЕКИФОРЕНКО (2 липня 2022). Максим Стерлік — волонтерський проєкт у Полтаві. Театр, як терапія для ВПО в умовах війни. UA: Українське радіо «Лтава». Процитовано 2 липня 2022.
- 1 2 3 Волонтерська діяльність чернігівських театралів (Гостя: Анастасія Кузик — волонтерка, режисерка обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка). «Українське радіо: Чернігів». 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ «Ця земля і ці саджанці будуть пам’ятати, що ми перемогли» — драматургиня Ірина Гарець. «Суспільне Культура». 27 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ Представители одесских театров обратились к россиянам (рос.). «Град». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Одесские деятели культуры обратились к россиянам с просьбой прекратить войну (рос.). «Первый городской». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театрали Одеси звернулися до російських колег (рос.). Телеканал «Odesa. LIVE». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Звернення Гоголівців на YouTube - ↑ FB Лариса Кадирова. Моє звернення до діячів російського театру
- ↑ Лариса КАДИРОВА (20 березня 2022). Ми на своїй землі… Росія принесла нам війну. Г-та «День». Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС (26 березня 2022). Україну, її історію, мистецтво, культуру, традиції, співучу мову не знищити!. Г-та «День». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Матвій ГАНАПОЛЬСЬКИЙ (28 лютого 2022). ПІДСУМКИ 19-го дня героїчної оборони України з Матвієм ГАНАПОЛЬСЬКИМ. Телеканал «Прямий». Процитовано 14 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ БІБЛІВ — про волонтерство, життя у бомбосховищі та участь в нових проєктах (Точка опори). Телеканал «Дом». 28 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Простір свободи на D1. Дмитро Усов, актор театру та кіно. Телеканал «D1». 31 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Простір Свободи на D1». Ігор Трахт (рос.). Телеканал «D1». 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена МИГАШКО (28 лютого 2022). As long as we are alive (англ.). «Nachtkritik[de]». Процитовано 3 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (18 березня 2022). «Театр часів агресії та пекла» (ua) . Портал «Culture.pl». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Andrea ZANGARI (13 березня 2022). Ucraina: a Kiev nel teatro diventato rifugio (італ.). «Teatro e Critica». Процитовано 13 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ პოლიტიკური ამბები 18 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli[ka]» (груз.). Процитовано 18 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Артем Свистун — Миколаївський драмтеатр). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 22 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Magda PIEKARSKA (11 березня 2022). Wojna to nie czas na teatr (пол.). «Teatralny.pl». Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Michał CENTKOWSKI (7 березня 2022). Ukraińskie artystki: Krzyczymy o wojnie (пол.). «Vogue» (Польща). Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Linnea Stara (28 квітня 2022). Tarinankertoja voittaa (фін.). «TINFO». Процитовано 29 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Action of visibility and solidarity with Ukrainian artists through the NEW network of playwrights. Heartefact.org (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) [Архівовано 2022-04-29 у Wayback Machine.] - ↑ Жолдак: Росія розв'язала війну проти моєї Батьківщини – України. Я знімаю своє ім'я режисера з усіх своїх російських спектаклів та опер. «Гордон». 14 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Віталій ПЯНТКОВСЬКИЙ (21 березня 2022). Ольга Сумская — о буднях войны, смерти мамы и хейте вокруг старшей дочери (рос.). Г-та «КП в Україні». Процитовано 22 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Викрадений російськими військовими Віктор Гаврилюк зараз у безпеці, — Юрій Соболевський. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Окупанти відпустили директора Херсонського обласного академічного театру ляльок. «Перший регіональний». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Війська рф викрали гендиректора Херсонського облмуздрамтеатру. «Укрінформ». Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Окупанти в Херсоні викрали голову Євразійської театральної асоціації. «ТСН». Процитовано 23 березня 2022.
- ↑
Пряма мова: ВИКРАДЕННЯ ОЛЕКСАНДРА КНИГИ — Євген Рищук, Олешківський міський голова (T-fishing) на YouTube - ↑ საჯარო პოლიტიკა 23 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 23 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (27 квітня 2022). «Ми не хочемо жити в тюрмі рашистів». Олександр Книга про окупацію Херсону, свій арешт, і фестиваль «Мельпомена Таврії», який обов‘язково цьогоріч відбудеться. Г-та «День». Процитовано 28 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - 1 2 Валентина САМЧЕНКО (13 травня 2022). Олександр Книга, організатор фестивалю «Мельпомена Таврії». За мною приїхали 40 осіб з автоматами на трьох БТР-ах і машинах із літерою «Z». «Укрінформ». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
«Ми повернулися додому» – інтерв’ю з директором Херсонського театру Олександром Книгою (Інтент, 21 березня 2023) на YouTube - ↑ Ірися ГЕРЦУН (7 квітня 2023). «Мир буде! Перемога буде!», — режисер з Харкова Олександр Ковшун у виставі передрік долю України. «Суспільне Вінниця». Процитовано 17 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ярослава КРАВЧЕНКО, Олексій КОВЖУН (26 квітня 2022). Говорить Київ: Чи потрібно рятувати культуру? Вероніка Склярова. 26 квітня, 62 день війни. «Народ Військо». Процитовано 26 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена МИГАШКО (1 квітня 2022). Мистецтво на війні. Як евакуювали колекцію музею харківської школи фотографії. «Gwara Media». Процитовано 26 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Євгеній МОРІ (9 березня 2022). Шевченківська премія-2022: стали відомі імена лауреатів. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО («Театральна риболовля») (2 травня 2022). Український театр має перезапуститися разом із країною. «Gazeta.ua». Процитовано 5 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни. Infopost. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Ukraine: le théâtre de marionnettes de Lviv. Infopost. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. [Архівовано 2022-03-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Аліна ДУБОВСЬКАЯ, Максим КОЛОМИС (11 березня 2022). У Рівному в театрі ляльок відновили показ вистав. Вхід — безкоштовний. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сьогодні був аншлаг! Вистави вже дають у Рівненському ляльковому театрі. Безкоштовно. «Радіо Трек». 10 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна БУГАЄНКО (17 березня 2022). Рівненський театр ляльок показує вистави для дітей в укритті. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина ГОРДИЧ, Руслан САВУЛЯК (18 березня 2022). «Пан Коцький» в гуртожитку: рівненські лялькарі організували виставу для дітей переселенців. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ #ДобріІсторії. «Рашисти не можуть забирати дитинство». Рівненський ляльковий театр проводить вистави в бомбосховищі…. «Новий канал». 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (15 березня 2022). Виставу «Жирафа і Носоріг» показали на Закарпатті для дітей вимушених переселенців. «Суспільне». Процитовано 15 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Обійми здатні врятувати життя»: на Закарпатті актори-переселенці грають для вихованців дитячого будинку. Infopost. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Калуський театр залучить до вистави дітей, які втекли від війни. Vikna.if.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ Театральні дійства для переселенців. Калуське телебачення. Архів оригіналу за 12 травня 2023. Процитовано 24 березня 2022. [Архівовано 2023-05-12 у Wayback Machine.]
- ↑ У криворізькому міському театрі відбулася благодійна вистава для переселенців. Перший Міський телеканал. Кривий Ріг. Процитовано 25 березня 2022.
- 1 2
«Один одному» №4. Чернівці. Як стендапи, театр та література наближають перемогу (Центр спільних дій, 23 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Анастасія ГРІБАНОВА (14 березня 2022). Гамлет у бомбосховищі. У Франківську ставлять Шекспіра. «BBC News Україна». Процитовано 17 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Слово — теж зброя: актори Миколаївського театру задля підтримки армії записали відео з віршами Симоненка і Вакарчука. ІА «Парламент». Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Маскам Рад (19 березня 2022). fr kd 18 03 22. Процитовано 26 листопада 2025 — через YouTube.
- ↑ МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д.
- ↑ Галина ВОРОНА (20 лютого 2021). Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади. «Big Kyiv». Процитовано 20 лютого 2021.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (20 березня 2022). Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову. Г-та «День». Процитовано 21 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ми всі віримо в нашу перемогу. Г-та «День». Процитовано 22 березня 2022.
- ↑ ProEnglish theatre in kyiv: it’s important that art doesn’t stop during war. «The Theatre Times» (англ.). Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Світлана МАКСИМЕЦЬ (18 травня 2022). У кубельці на підлозі: як кияни працюють у метро, коридорах і сховищах. «Weekend». Процитовано 18 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дмитро ПУСТОВІТ (5 березня 2022). Кошти з квитків йдуть на закупівлю бронежилетів для жінок, які працюють на фронті, – Боровенський. «Ukraine World News». Процитовано 16 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Vom Krieg. Livestream (Maxim Gorki Theater, 7 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Театр Драматургів
- ↑ Петиція на захист української театральної культури. Національна спілка театральних діячів України (укр. та англ.) . 27 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Михайло ЗАГОРОДНІЙ (27 березня 2022). Україна закликає світову культурну спільноту до театрального бану РФ. «Українська правда». Процитовано 3 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin) на YouTube - ↑ Ukrajinská herečka, která utekla do Prahy: Hrůza a šok. Chtěli jsme žít svobodně, ale místo toho přišla válka (Rozhovor). «Refresher» (чес.). Процитовано 26 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Театр «Варта»
- 1 2 «Плани на завтра» #14. Театр крізь війну: терапія, документ, розвага? Пужаковська, Вусик, Бєглов, Старовойт. «ТО_МИ». 3 серпня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Віра КАСІЯН (27 березня 2022). Франківський драмтеатр відновив вистави на головній сцені. Від початку війни актори зіграли 8 вистав у бомбосховищі. «Лівий берег». Процитовано 2 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Мистецька акція з нагоди Міжнародного дня театру на YouTube - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (26 березня 2022). На дорогах війни. Франківці відзначать Міжнародний день Театру в територіальній обороні та у волонтерському русі. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Bill MARX (5 квітня 2022). Theater Interview: The Need to Make Theater in Ukraine Today (англ.). «The Arts Fuse[en]». Процитовано 6 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Rafael GÓMEZ HOYOS (14 квітня 2022). Teatro bajo las bombas rusas en Kiev (ісп.). «El Mundo». Процитовано 16 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ніка КИРЕЄВА (30 березня 2022). З 1 квітня почнуть працювати театри, опери та концертні зали. «Наш Київ». Процитовано 3 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (30 березня 2022). «Дякую. Прийдемо». Львівський театр імені Марії Заньковецької запрошує на вистави. Г-та «День». Процитовано 3 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ As war rages in Ukraine, ballet dancers return to the stage. «CNN» (англ.). Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ VIV OPERA'S ARMY — EXCLUSIVE REPORT (TVP World). «TVP World» (англ.). Процитовано 17 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ IMPERIUM DELENDUM EST - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
- ↑ Роман Тищенко-ЛАМАНСЬКИЙ. «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя. «Твоє місто». Процитовано 13 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Як працюватимуть заклади культури Рівного з 1 квітня?. «Сфера-ТВ». Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Ніна МАЛИШКА (5 квітня 2022). Закарпатські лялькарі активно включилися у волонтерський рух. «Закарпання онлайн». Процитовано 5 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Найбільший театр на Закарпатті відновлює покази вистав. «Укрінформ». Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Чернівецький драмтеатр відновлює роботу. Що покажуть у квітні. «Шпальта». Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑
Театр для Вас Ч.1 (Чернівецький театр ім. О. Кобилянської (13 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
бабу наташу Інтерв'ю віталіна біблів на YouTube - 1 2 Юлія КАЦУН (1 травня 2022). Олексій Гладушевський: Після нашої перемоги головна війна розпочнеться саме на культурному фронті. «КП в Україні». Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Актеры Николаевского драмтеатра приехали со спектаклем к переселенцам. «Никвести» (рос.). Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ «Даруємо радість»: миколаївці театрали підготували вистави-казки для дітей переселенців. «Свідок інфо» (укр.). Процитовано 23 квітня 2022.
- ↑ Ігор ГОРБАТЕНКО (27 квітня 2022). Миколаївський драматичний театр поновив виступи. Влаштовують концерти для переселенців. «Закарпання онлайн». Процитовано 28 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Тримаємо культурний фронт»: як працює Миколаївський обласний театр ляльок під час війни. «Суспільне» (укр.). Процитовано 3 травня 2022.
- ↑
Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Анастасія Рула, Вадим Свінціцький у Полонному (7 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Культурний фронт в дії: артисти влаштували концерт під відкритим небом для військовослужбовців. «Оперативна служба новин». Процитовано 15 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Театротерапія: актори Дніпропетровщини організовують благодійні виступи. «Оперативна служба новин». Процитовано 2022–05–2.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Дніпровський академічний театр драми та комедії влаштовує концерти для переселенців та українських воїнів. «Оперативна служба новин». Процитовано 10 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv. Agence France-Presse (англ.). Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑
НАМ — 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського) на YouTube - ↑ Ірина РУДЕНКО (30 квітня 2022). У Дніпрі для нацгвардійців пройшов концерт евакуйованого театру з Луганщини. «Закарпання онлайн». Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дві вистави показали актори київського незалежного проєкту «Театральна біржа». «Суспільне Закарпання». 8 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Діти/Children (#StandWithUkraine) (укр.), процитовано 9 грудня 2022
- ↑ Наталка МАРКІВ (3 квітня 2022). Станцію «Героїв Дніпра» на один день перетворили на сцену Театру ляльок. «Вечірній Київ». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Для дітей і ЗСУ: благодійний проєкт Київського театру ляльок. «Weekend Today». 3 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Діана ЗУБАР (20 квітня 2022). Театр на балконі та джазові концерти в Одесі. Як живе мистецтво під час війни. «Суспільне». Процитовано 22 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Євген СИНЕЛЬНИКОВ (5 жовтня 2022). Знести чи Залишити? Як одесити ставляться до Катерини II. Одеса: історія та культура (Країна Героїв). «УкрЮтюбПроєкт». Процитовано 22 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Борис КУРІЦИН (3 квітня 2022). Мистецький контрнаступ. Театр Лесі Українки запрошує глядачів в «культурне укриття». «Главком». Процитовано 3 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (4 квітня 2022). Театр Лесі Українки у Києві відновлює показ вистав. «Вечірній Київ». Процитовано 4 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (26 травня 2022). Кирило КАШЛІКОВ: «Леся Українка — оберіг нашого театру!». «I-ua». Процитовано 29 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Silke DIETTRICH (16 квітня 2022). Theaterpremiere für Kinder in Kiew. «Die Kinder sollen Hoffnung haben». Tagesschau.de. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена ФРАНЦЕВА (19 квітня 2022). Драматургічні читання у драматичні часи. Актори Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки 22 квітня започатковують новий формат зустрічей з глядачами. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (22 квітня 2022). Непереборна класика. Після паузи через активні військові дії Перша сцена країни відновлює роботу в Києві. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Поліна ГОРЛАЧ (25 квітня 2022). Театр Франка відновлює роботу в Києві. «Суспільне». Процитовано 25 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марина КРИВДА (25 квітня 2022). Після вимушеної перерви першою покажуть «Лимерівну». Г-та «Голос України». Процитовано 25 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Антон НОЧВІН (28 квітня 2022). В Україні відновлюють роботу заклади культури та мистецтв: як працюватимуть театри. «Сніданок з 1+1». Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр Франка відновлює роботу бо «мистецтво не потрібно ставити на паузу, навіть під час війни». «5 канал». 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Києві 28 квітня покажуть пластично-поетичну виставу «Розстріляні Від(ро)дження». «Укрінформ». 27 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими (укр.). «ITV media group». 22 квітня 2022. Процитовано 2022–4–26.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv. Raw Story - Celebrating 18 Years of Independent Journalism (англ.). 17 квітня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
- 1 2 Про ляльок, надію та казки для дітей Харківщини. Слобідський край (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Чому «захитався» Замок на горі? Про «спецоперацію по захопленню влади» у колективі лялькарів столиці. Г-та «День». 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Українське мистецтво треба активно просувати за кордоном — Ткаченко. «Укрінформ». 8 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга ДЕНИСЯКА (9 травня 2022). До Львова евакуювали оперного співака з п'ятьма кульовими пораненнями. «Львівський портал». Процитовано 9 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Маріанна ПОПОВИЧ (9 травня 2022). 50 врятованих життів: Історія поранення оперного співака Сергія Іванчука. «Вголос». Процитовано 9 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді. «Укрінформ». 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Facebook Liudmyla Kolosovych Шановні українці! Повідомляю вам, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м.Маріуполь) з 6 травня відновлює свою роботу в м.Ужгород. Першою постановкою театру стане вистава про Василя Стуса. Разом до перемоги! В.о.директора-художнього керівника Людмила Колосович (8 травня о 08:45)
- ↑ Маріупольський театр, що переїхав на Закарпаття, першою покаже виставу про Василя Стуса. «Укрінформ». 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 травня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут немає сирен» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 20 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ігор РОМАНОВ (8 травня 2022). Восстановит ли работу Донецкий академический областной драматический театр, базировавшийся в Мариуполе?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ігор РОМАНОВ (9 травня 2022). Як врятувати маріупольський театр?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Маріуполі влаштували екскурсію в знищеному Драмтеатрі. «24 Канал». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ В здании Мариупольской филармонии теперь Драмтеатр! Артисты готовы работать!. «Za Победу! (Телеканал «Юнион» ДНР)». 2 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (2023). «Час інтерв'ю». Маріупольський драмтеатр: життя триває. Гостя — Людмила Колосович, в.о. директора-художнього керівника. «Радіо Культура». Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр Наций привез для детей Мангуша спектакль «Осторожно, эльфы!». Министерство информации ДНР. 1 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ігор ІЗОТОВ, Каріна ПОПОВА (3 червня 2022). Репетиції та волонтерство: як працюють заклади культури Полтавщини під час війни. Суспільне. Процитовано 6 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Новини Т1 за 10.05.2022 (відновлюємо показ на своїй сцені). «Т1». 10 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Драмтеатр у Рівному відновлює роботу. Як він працюватиме в умовах воєнного стану. «Суспільне Рівне». 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (27 травня 2022). У столиці відновлює роботу Молодий театр: презентують моновиставу Вертинського «Синій автомобіль». «Дзеркало тижня». Процитовано 27 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Творчий фронт: артисти Миколаївського драмтеатру презентували землякам добірку вистав. «СВІДОК.info». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Майстер»-клас. Національний театр імені Лесі Українки активно розгорнув проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією. «Театрально-концертний Київ». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталія ФЕЩУК (16 травня 2022). Високе, вічне, націоналістичне. «Збруч». Процитовано 17 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 травня 2022). Національна опера України відновлює показ вистав: озвучено репертуар. «Главком». Процитовано 17 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (21 травня 2022). Столичний театр «Колесо» поновлює роботу зі знакової вистави. «Вечірній Київ». Процитовано 22 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Києві відновлює роботу Театр на Подолі: графік вистав. «ТСН». 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ксенія ПРОЦЕПОВА (27 травня 2022). Замість сцени – бомбосховище. В Одесі зіграють дитячу виставу в укритті. «Суспільне». Процитовано 27 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Вероніка МАСЕНКО (20 травня 2022). Українські драматурги прочитають 9 п’єс про війну в Києві. Подію транслюватимуть онлайн. «The Village». Процитовано 23 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У театрі, що став бомбосховищем. У Києві пройдуть читання п'єс про війну. «НВ». 26 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Виставу «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах. «Укрінформ». 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ 100 вишиванок малечі: театрали регіону влаштували дітям-переселенцям вишиване свято. «Оперативна служба новин». Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ У Миколаївському муздрам театрі розповіли, як поєднують творчу роботу та допомогу фронту. «МАРТ». 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (26 травня 2022). Поліна Коробейник та Вікторія Маноле про #ukrwarbody. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 27 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сидіти в окупації — найстрашніше. Історія режисера з Херсона, який опікується переселенцями. «Евакуація City». Процитовано 25 травня 2022.
- ↑
Ukraine Media Center 13.05.2022 (UA) на YouTube - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (2 червня 2022). Фестиваль в евакуації. Херсонська «Мельпомена Таврії» охопить 30 міст та декілька країн: програма. «Главком». Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
- ↑ Охоронця херсонського театру загарбники призначили «директором». «Укрінформ». 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Степан ПЕНКАЛЮК, Галина МАРІЙЧИН (27 жовтня 2022). «Мною вже зацікавилася ФСБ». Як працівники Херсонського театру ляльок виїжджали з-під окупації в Коломию. «Суспільне». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Євген СТРЕЛЬЦОВ, Вікторія ЯКІМЕНКО (20 травня 2022). «Після перемоги я три дні буду плакати від радості і горя», — Ольга Турутя-Прасолова. «Накипіло». Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Аліса СМАГІНА (7 березня 2023). Театр, лекції та книжки: як українки за кордоном просувають рідну культуру. «Рубрика». Процитовано 6 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Mikhail KALUZHSKY (12 серпня 2024). Пометить территорию. «Wilson Center». Процитовано 13 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Лариса РАКША (8 липня 2022). «Всі по 10», «Франка — на фронт», фонд Сергія Притули. Розповідаємо про силу мікродонатів. Історії створення проєктів, залучення аудиторії, ставлення до благодійних фондів. «Bazilik Media». Процитовано 8 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олександр ПЕТРОВ (28 грудня 2022). Дехто тільки зараз стає українцем і починає розуміти, що це означає — Ярослава Кравченко. «ONLINE.UA». Процитовано 11 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія ЛАВРІВ (27 лютого 2023). Десять гривень — дрібниця? Ні, це авто для ЗСУ. Як закривати великі збори малими донатами — Ярослава Кравченко та ініціатива «Всі по 10». «ШоТам». Процитовано 27 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театрали Кривого Рогу влаштували свято для дітей. «Перший Міський телеканал. Кривий Ріг». 3 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Полтавський театр організовує безкоштовні вистави для дітей. «Новини Полтавщини». 12 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ірен АДЛЕР (4 липня 2022). «Нигде мы в Украине не чужие»: одесский театр побывал на гастролях в Ровно. «Думская». Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Благодійний вечір у Fairmont: театральна читка п’єси «Ми готові до війни». «Insider». 29 червня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Вітання президента XXIV фестивалю "Мельпомена Таврії" Олександра Книги з відкриттям (10 черв. 2022) на YouTube - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (3 червня 2022). Театр під час війни: Львівська опера готує «Страшну помсту». «Дзеркало тижня». Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Анна ХОМЕНКО (12 червня 2022). Фестиваль «Мельпомена Таврії»: Криворізький театр «Академія руху» представив пластичну драму «Співи сонця і тіні». Портал «0564.ua». Процитовано 14 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У криворізькому театрі «Академія руху» показали виставу у рамках 24-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». «Первый городской». 11 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Стартує міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Братиме участь і наш Драміком. «9-й канал». 10 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юлія БАРАБОЛЯ (9 червня 2022). У Вінниці презентують пʼєсу Сергія Жадана «Хлібне перемир'я». «Суспільне». Процитовано 14 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Херсонський фестиваль у Чехії: творче послання з окупованого міста. «CZECH NEWS CENTER». 30 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина СЕМЧЕНКО (23 червня 2022). Козаки ось, москалям — зась: «Мельпомена Таврії» стала голосом нескореного Херсона в 11 країнах. «[Україна молода]». Процитовано 23 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Голос Херсонщини має бути почутий»: під таким гаслом живе окупований театр. «Суспільне». 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (9 червня 2022). Лікувати поранені душі. Андрій Білоус — про першу виставу після війни, фестиваль у Вероні і самовідданість колективу Молодого театру. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ (1 червня 2022). Андрій Білоус: «Я зняв з репертуару 13 п’єс за творами російських авторів». «Весті». Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Людмила САДЛОВСЬКА (11 червня 2022). Київська опера відновлює роботу: у театрі з явилася сцена-укриття. «Корреспондент». Процитовано 11 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Запоріжжі відбудеться перша за час війни театральна прем'єра. Індустріалка - новини Запоріжжя. 9 червня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ Микола Хвильовий, балакучий комп’ютер і подорожі у часі: у Запоріжжі покажуть премʼєру вистави по пʼєсі сучасного драматурга. Na chasi (укр.). 14 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ Сучасне мистецтво на тлі війни. Як у запорізькому театрі «VIE» реагують на виклики часу (укр.). «Суспільне Новини». 5 січня 2023. Процитовано 7 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (13 червня 2022). Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Дзеркало тижня». Процитовано 17 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (26 червня 2022). Що нового у Театрі на Михайлівській?. «I-UA». Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Svidok Info». 28 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ірина Артим'як та Ірина Ципіна. Театр в час війни: прихисток для людей і сила мистецтва. Радіо «ПЕРШЕ». червень 2022. Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАБАЦІЙ (27 червня 2022). «Схаменіться, жалюгідні потвори». Лілія Ребрик розповіла, що сирени перервали її першу з початку війни виставу. «HB». Процитовано 29 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Закриття театрального сезону. «21 channel». 24 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ляльки у відпустці! Виставою «Казка про Лад» Закарпатський театр ляльок закрив 41-й театральний сезон. «ЗакарпатПост». 29 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (21 червня 2022). З життя «до» і «після». У Львівській національній опері завершився театральний сезон (укр.). Г-та «День». Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (30 червня 2022). Василь Вовкун: «Українізуймо творчий процес створення опер і балетів». Розмова з генеральним директором-художнім керівником Львівської національної опери про роботу впродовж понад чотирьох місяців війни. Але не тільки (укр.). Г-та «День». Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина КИРИЛЬЧУК (6 липня 2022). Режисер Олександр Ковшун: «Маємо пройти через вогонь і вистояти» (укр.). «20 хвилин». Процитовано 7 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Анна СІРИК (2 липня 2022). На Загір’ї відбудеться вистава про жителів Місяця (укр.). «Інформатор». Процитовано 5 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Пьеса «Коты-беженцы» оживёт благодаря украинским актерам из стран Балтии (укр.). «LRT.lt». 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Георгій ПАЛУЄВ (13 липня 2022). Нацопера відмовилася від літніх «канікул» та продовжує свій 154-й сезон (укр.). «Київ Влада». Процитовано 21 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Фаїна ВАУЛІНА (12 липня 2022). «Касові показники зменшилися майже на 100 %»: Національний театр імені Івана Франка закриває сезон в умовах воєнного стану (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 12 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Закарпатський муздрамтеатр завершує театральний сезон (укр.). «Закарпаття онлайн». 30 червня 2022. Процитовано 6 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - 1 2 Шаблон:Citeweb
- ↑ Українська шоу-кейс програма. «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival (Український інститут)
- ↑ Dakh Daughters, акція проти Серебреннікова, культурна дипломатія — Україна на Авіньйоні. «Суспільне Культура». 26 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (24 липня 2022). Четверті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Львівський театр представить Україну на найбільшому театральному фестивалі світу. «Новини Львові». 12 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ірина ЧУЖИНОВА (22 липня 2022). Авіньйонський театральний фестиваль: паралельні реальності. «Лівий берег». Процитовано 2022–07–29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Війна не на сцені: театри перетворилися на штаби опору і бомбосховища. Спецвипуск «ТСН». 19 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга ДЕМІДКО (20 липня 2022). У Києві покажуть виставу про Маріуполь. 28 липня Театр авторської п'єси «Концепція» у Театрі на Подолі представить виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна». «Донбас 24». Процитовано 23 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Гаєвська, Аліна (2 липня 2022). У Харкові презентували виставу про підлітків під час війни. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Олена РАШЕВСЬКА, Лілія ХРИСТЕНКО (20 липня 2022). Луганський театр працюватиме у Сумах (укр.). «Суспільне». Процитовано 21 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Катерина КОСАЧ (11 серпня 2023). «Спільнота Відновлення»: як Луганський музично-драматичний театр відновив роботу в Сумах (укр.). «Східний Варіант». Процитовано 12 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ На «допомогу» колаборантам у Херсоні приїхав відомий російський актор: Почесний громадянин Херсона. «Донбас 24». 29 червня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Оксана ГЕЙДОР (21 липня 2022). Известная актриса показала жуткое видео с директором театра в Херсоне — бывшим охранником. «Главком». Процитовано 26 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Хроніка військового часу: Валерій Шелудько в Херсонському театрі Куліша
- ↑ Актор Стороженко отримав серйозне поранення на передовій: «Накрили касетні міни» (укр.). «ТСН». 11 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Євген РУДЕНКО (26 серпня 2022). Актор Віктор Стороженко з «Легіону Свободи»: Поки бомби не прилетять в Пітер та Москву, вони нічого не зрозуміють (укр.). «Українська правда». Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр юного глядача покаже виставу в «Охматдит» (укр.). «Укрінформ». 23 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана САДОВЕНКО (17 серпня 2022). Про любовний трикутник та інші фігури (укр.). «Кстаті+». Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.] - ↑ Євген САВВАТЄЄВ (5 липня 2022). Жанри різні, але спільна тема: людина на нелюдській війні — режисер про моновиставу «Земля Укрів» (укр.). «Громадське радіо». Процитовано 5 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Земля Укрів» під небом Британії. Сучасна українська література звучатиме у Манчестері (укр.). «Театрально-концертний Київ». 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Galyna SERGEYEVA (15 серпня 2022). «Актори їхатимуть дві доби на автобусі, аби лише виступити у нас» — вже цієї суботи у Гельсінкі готуються провести День українського мистецтва (укр.). «Yle». Процитовано 20 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Серед культурно-мистецьких заходів, що відбуваються в різних польських містах протягом серпня – чимало ініціатив, які просувають українську культуру (укр.). «Culture.pl». 3 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ ТЕАТР ЛЕСІ У ЛОДЗІ - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
- ↑
Закриття театрального сезону у форматі онлайн (Миколаївський театр ляльок) на YouTube - ↑ Театр «ДраміКом» розпочинає третій «Оксамитовий сезон» і готує три прем’єри. «Gorod.dp.ua». 4 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дніпровський «Драміком» розпочав третій «Оксамитовий сезон». «11 канал». 5 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (3 серпня 2022). Віталій Кіно про театральний банер і підсумки 24-го сезону Театру на Михайлівській. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон (укр.). «Kyiv Daily». 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Столичний Театр на Михайлівській відкрив 25-й сезон (укр.). «Укрінформ». 9 серпня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана ДОВЖУК (10 серпня 2022). Одеська Музкомедія відкрила новий театральний сезон (укр.). «Новини.LIVE». Процитовано 16 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Франківський драмтеатр відкриє театральний сезон проєктом «Бій за Україну» (укр.). «Укрінформ». 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга СУРОВСЬКА (12 серпня 2022). Жодних росіян, хлопці на підборах і «Бій за Україну» на Попівані. У Франківському драмтеатрі розповіли про старт 84 сезону (укр.). «Репортер». Процитовано 13 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Франківський драмтеатр покаже «Бій за Україну» на горі Піп Іван у День Незалежності (укр.). «Курс». 12 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олександр ТОКАР (12 серпня 2022). Два театри. Як актори з Луганщини переїхали до Сум (укр.). «ЦУКР». Процитовано 14 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юлія ВЕБЕР (14 серпня 2022). Чоловік говорить: актор театру і кіно Олексій Богданович. «Marie Claire». Процитовано 20 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дмитро ГУСАКОВ (20 серпня 2022). Відкриття 92го театрального сезону в театрі ім. М. Старицького Хмельницький театральний #6. «Кишеньковий Театр». Процитовано 20 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Gia Kourlas (24 серпня 2022). What Does a Dancing Body Feel Like in Ukraine? ‘I Am a Gun.’ (англ.). «The New York Times». Процитовано 24 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Відновлений Маріупольський театр покаже у Львові «Крик нації». «Захід Еспресо TV». 16 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Софія ДУДАР (16 серпня 2022). У Львові відбудеться вистава Маріупольського театру. «Дивись». Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Львові виступив з прем'єрою Донецький обласний академічний драматичний театр міста Маріуполя. «Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА». 23 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ярина КОВАЛЬ (24 серпня 2022). Актори розбомбленого театру в Маріуполі прожили «Крик нації» на львівській сцені. «Захід Еспресо TV». Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена ПАНЧЕНКО (20 серпня 2022). Ворожбит, Брехт і Довженко. 14 вистав київських театрів про війну. «The Village». Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Прем’єри між сиренами. 15 знакових вистав воєнно-театрального сезону. «Театрально-концертний Київ». 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина САМЧЕНКО (18 серпня 2022). «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії. «Укрінформ». Процитовано 18 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії. «Букви». 26 серпня 2022. Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Мультикультурне майбутнє «Замку на горі». Очільник столичного Академічного театру ляльок Ігор Гулий — про складнощі роботи в умовах воєнного стану, непопулярні рішення, продиктовані скороченням фінансування, та можливості працювати поза основним майданчиком. «Театрально-концертний Київ». 12 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ За лаштунками театру в умовах війни. Альтернативне бачення ситуації, що склалася в «Замку на горі». «Театрально-концертний Київ». 23 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - 1 2 У миколаївському театрі відкрили сцену в укритті. «Новини N». 25 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Любов Липовська про незалежність, комплекс меншовартості і силу українців. «Інформатор». 24 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна АСАДЧЕВА (24 вересня 2022). Не можемо пропагувати музичну культуру країни, яка сьогодні агресивно воює проти нас, — головний режисер Національної опери (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 29 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (10 вересня 2022). Київський театр на лівому березі відкриває сезон та представить виставу у Німеччині (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 7 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Новий 92-ий сезон у чернівецькому театрі: яку прем'єру підготували (укр.). «АСС». 1 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (17 вересня 2022). Київська оперета відкриває театральний сезон та готує прем’єри (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 18 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталка ЛОТОЦЬКА (24 вересня 2022). Україна ініціює спільний проєкт з Метрополітен-опера у Нью-Йорку (укр.). «Лівий берег». Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга КРАМАРЕНКО (10 вересня 2022). Імпровізація у бомбосховищі: криворіжці збирають кошти для ЗСУ та дарують радість мирним мешканцям (укр.). «KRIVBASS.CITY». Процитовано 28 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (26 вересня 2022). «Робимо театр з бомбосховищ» — арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 28 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ З львівського театру звільняють артиста, який воює за Україну (укр.). «Варта». 10 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Чи займаються у Департаменті культури КМДА некультурними справами? (укр.). «Укрінформ». 19 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Аннабела МОРІНА (20 вересня 2022). Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування (укр.). «КиївВлада». Процитовано 20 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Департаменті культури КМДА розказали про корупцію та кримінальні справи (укр.). «Big Kyiv». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Харківський театр Пушкіна не змогли позбавити російської назви (укр.). «2day.kh.ua». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр у Харкові залишився й «російським», й «імені Пушкіна» (укр.). «Times Kharkiv». 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Пушкін має до цього театру такий же стосунок, як і до України» — режисерка Ольга Турутя-Прасолова (укр.). «Суспільне Культура». 29 вересня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Пошкоджений внаслідок обстрілів театр імені Пушкіна у Харкові відновив репетиції (укр.). «Суспільне Харків». 9 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марія КАТАЄВА (14 жовтня 2022). Херсонський театр презентує у Києві виставу про окупацію (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 жовтня 2022). «Лишитись (не) можна…» Євгена Резніченка у Херсонському театрі Куліша. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театрали з Херсона — про жахи окупації та неймовірні історії порятунку. Портал «ТСН». 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юлія ДЕРЕВ'ЯНКО (13 жовтня 2022). Херсонський театр ляльок відкрив новий сезон у Коломиї (укр.). «Місто». Процитовано 25 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Миколаєві презентували моновиставу про долю переселенців та частували глядачів борщем (укр.). «Свідок». 24 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ : Богдан ПОЛІЩУК (22 жовтня 2022). Реалізовані проєкти Галереї Сценографії під час війни (укр.). «PROТеатр». Процитовано 25 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина КИРИЛЬЧУК (28 жовтня 2022). «Відчули надзвичайну підтримку у Литві!» Актори театру Садовського про тріумфальні гастролі у Паневежисі. Портал «20 хвилин». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Альона РЯЗАНЦЕВА, Маргарита ДЕЖКІНА, Людмила ПАВЛЕНКО (28 жовтня 2022). Актор йде зі Львова до Харкова, щоб зібрати мільйон гривень «Госпітальєрам». «Суспільне». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (25 жовтня 2022). Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки. «Mind.ua». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ГОНЧАРОВА (17 січня 2023). ВІТАЛІНА БІБЛІВ: про 33 дні в бомбосховищі, звільнення Київської обл., Стаса Жиркова та театр. «Гончарова Подкаст». Процитовано 20 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Imperium delendum est. Théâtre National Populaire (fr-FR) . Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ IMPERIUM DELENDUM EST (L’empire doit être détruit) | La Comédie de Saint-Étienne. www.lacomedie.fr (fr-FR) . 2 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Imperium Delendum Est – Dmytro Zakhozhenko ← La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche. La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche (fr-FR) . 7 вересня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑
Дмитро Захоженко, головний режисер театру Лесі Українки, режисер вистави «Imperium Delendum Est» (Медіацентр Україна, 1 листопада 2022) на YouTube - ↑ IMPERIUM DELENDUM EST | Відгуки на французьку прем‘єру вистави львівського театру (укр.), процитовано 26 грудня 2022
- ↑ Imperium delenda est – Lieder, Gedichte, Geständnisse, Flüche und ein Witz (de-DE) . Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Володимир ГАРМАТЮК (17 жовтня 2022). Ксенія Ромашенко: «Від перших хвилин вистави глядач є безпосереднім учасником». «Польське Радіо». Процитовано 4 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну. «Ukraine Media Center Odesa». 28 жовтня 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Зворотний дохід: у львівському театрі провалили виставу за мільйон. «ГалІнфо». 20 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена СУЛІКОВСЬКА (25 жовтня 2022). Директора Чернівецького драмтеатру відсторонили від роботи: що відомо. «Шпальта». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Руководство Николаевского драмтеатра прекратило трудовые отношения с порядка 18 актерами во время войны, среди них заслуженные артисты. «Рупор». 26 жовтня 2022. Архів оригіналу за 30 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) [Архівовано 2022-10-30 у Wayback Machine.] - ↑ Василь КРУТЧАК (26 жовтня 2022). Хто захищає «злодіїв в законі»? Чому не можна перейменовувати музичну академію? (Клуб мародерів). «Ісландія». Процитовано 30 жовтня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Херсонський драмтеатр повертатиме борги глядачам виставами. «NewDayUa». 10 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ В Івано-Франківську стартувала «Станіславська школа психотерапевтичних мистецтв». ТРК «РАІ». 4 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Imperium Delendum Est! – Ediția 2022 (амер.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Театр Лесі виступив на Національному театральному фестивалі в Румунії - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Театр Лесі долучився до найбільшої театральної мережі Європи - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Пункти незламності у Львові — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 2 грудня 2022. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022. [Архівовано 2022-12-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Яна ІЛЬКІВ (листопад 2022). Як заклади культури працюють без світла? Досвід кінотеатру, театру та концертного майданчику (укр.). Медіа про нову українську культуру «LiRoom». Процитовано 7 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Аннабелла МОРІНА (30 листопада 2022). На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова. «Київ Влада». Процитовано 9 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Цей розкол дуже штучний» — Олеся Жураківська і Стас Жирков про ситуацію в Театрі на лівому березі. «Суспільне Культура». 30 листопада 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ЩОКАНЬ (16 грудня 2022). Гастролі, зарплати та незворотні зміни: що насправді відбувається в столичному Театрі на Лівому березі. «Українська правда». Процитовано 22 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Аннабелла МОРІНА (30 листопада 2022). Знайдіть нашого Жилу: Театр на Липках просить Кличка та Попка повернути з-за кордону свого керівника. «Київ Влада». Процитовано 22 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Аннабелла МОРІНА (28 грудня 2022). Народна артистка Анжеліка Гирич - про театр на Липках: «Замість творчої атмосфери дитячого театру в нас тепер майже концтабір». «Київ Влада». Процитовано 2 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Колективу Художнього театру України — 100 років. Міністерство культури та інформаційної політики України. 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Миколаївський академічний художній драмтеатр відзначив своє 100-річчя. «Свідок». 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Гість програми «Діалог» Артем Свистун. TPK «MAPT». 30 листопада 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ 100 років виповнилося Миколаївському художньому академічному драматичному театру /включення. «5 канал». 1 грудня 2022. Процитовано 1 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дар'я СВИСТУХА, Федір БОНДАР (5 грудня 2022). 100-річний ювілей Миколаївського драмтеатру. Актори розповіли, як на творчість вплинуло російське вторгнення. «Суспільне». Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Миколаївський драмтеатр завершив всеукраїнські гастролі на честь 100-річного ювілею. «Свідок». 12 грудня 2022. Процитовано 12 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр Лесі проведе благодійний аукціон на підтримку ЗСУ (укр.). «Твоє місто». 4 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марина КРИВДА (31 грудня 2022). Крім шоку, отримали ще й багато енергії, яка нас об’єднала (укр.). «Голос України». Процитовано 7 січня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Українська оперета під час війни, Оксана Когут, «У полі зору» (укр.). «Чорноморська телерадіокомпанія». 20 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Stephi Wild (15 грудня 2022). Finborough Theatre Becomes First Foreign Theatre To Perform In Ukraine Since The Invasion (англ.). «Broadway World». Процитовано 16 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталка ПИСАНКА (28 грудня 2022). За рішенням зборів Національна академія України залишає у назві ім'я Чайковського. Коментує ситуацію Олександр Островський, аспірант НМАУ, делегат конференції трудового колективу («Антистрес»). «Радіо Культура». Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталка ПИСАНКА (26 січня 2023). Час «Ч» для консерваторії Чайковського. Що з нею не так і чому проблема не лише у назві. «Українська культура». Процитовано 7 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олександра ПОНОМАРЕНКО (3 лютого 2023). Харківський театр ляльок відновлює роботу. Що в репертуарі?. «Люк». Процитовано 3 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталья БОЙЧЕНКО (3 лютого 2023). У Харків повертається життя: ляльки знову почнуть рухатися. «GX». Процитовано 3 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дикий театр повертається!
- ↑ Повернення до життя: Харківський театр ляльок відновлює свою роботу. «Gwara». 24 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Laila MAALOUF (23 лютого 2023). Lever de rideau pour l’Ukraine dans les théâtres montréalais. «LaPresse.ca». Процитовано 23 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана БІЛОУС (26 лютого 2023). Театр презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» до роковин війни (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 27 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ГРЕБЕНЧУК (27 лютого 2023). Сергій Мазаний про річницю війни та репертуар у ДРАМіКОМ (укр.). Телеканал «Відкритий». Процитовано 27 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Рік боротьби
- ↑ Олена ВОРОБЕЙ (24 лютого 2023). Рік болю та втрат: хто з відомих артистів загинув на фронті (укр.). «УНІАН». Процитовано 27 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Галина БАБІЙ (6 березня 2023). Театральне мистецтво у час повномасштабної війни («Добра розмова») (укр.). «Живе телебачення». Процитовано 10 березня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна КОГУТИЧ (16 березня 2023). Маріупольська драма (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 березня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга КРАМАРЕНКО (16 березня 2023). У Кривому Розі вшанують пам’ять загиблих у драмтеатрі Маріуполя: як та коли приєднатися (укр.). «Krivbass city». Процитовано 17 березня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена ГРИЦЕНКО (16 березня 2023). Криворіжці вшанували пам’ять маріупольців, які загинули внаслідок російського теракту у Драмтеатрі (укр.). «Krivbass city». Процитовано 17 березня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя («Український медіа-центр») на YouTube - ↑ Катерина ЯКОВЕНКО (14 березня 2023). Радикальна уява, або як виглядає утопія в сучасному театрі. Інтерв'ю з драматургинею Любов'ю Ільницькою (укр.). «Суспільне». Процитовано 6 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - 1 2 Павло ІВАНОВ (8 квітня 2023). Кропивницький і херсонський театри підписали меморандум про співпрацю (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 11 червня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ 1000 днів вторгнення (укр.). «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки». 19 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Людмила ПУЛЯЄВА (20 листопада 2024). «Військова мама» (укр.). «Гал-інфо». Процитовано 25 листопада 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ 1000 днів війни у цифрах для культури (укр.). «Суспільне Культура». 19 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Любов БАЗІВ (2 квітня 2022). З повагою до Шона Пенна, Стінга і Бориса Джонсона…. «Укрінформ». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Андрій КЛИМЧУК (31 березня 2022). Москва сльозам не вірить. Не вірте і її сльозам!. «Uchoose.info». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Неда НЕЖДАНА (21 березня 2022). «Геть від Москви» і українська репертуарна політика. Нарешті прийнято і підписано закон про колабораціонізм. Г-та «День». Процитовано 25 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Keep your «the» away from my country. And learn some history. «UA: Культура» (англ.). Процитовано 23 березня 2022.
- 1 2 3 4 Сергій ВИННИЧЕНКО (19 березня 2022). 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Художественный драмтеатр в Николаеве больше не «русский». Такова гражданская позиция коллектива (рос.). «НикLife». 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) [Архівовано 2022-03-01 у Wayback Machine.] - ↑ У Миколаївському академічному художньому драмтеатрі розповіли чому змінили назву і про роботу під час війни. ТРК «МАРТ». Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Олена МІЩЕНКО (18 травня 2022). І Мельпомена носить камуфляж: чим живе Миколаївський художній театр в часи війни (ua) . «Я миколайчанинкультурний». Процитовано 18 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Не може бути двох точок зору». Київський театр російської драми змінив назву. Ж-л «Фокус». 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Геннадій КІРІЯ (31 жовтня 2022). Михайло Резнікович: “«Класика тоді жива на сцені, коли театр на піднесенні». Портал «КиївВлада». Процитовано 4 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана ЛЕОНТЬЄВА (31 травня 2023). КАШЛІКОВ: про відмову від родичів з Росії, прихисток колег та перехід на українську (Точка опори). Телеканал «ДІМ». Процитовано 31 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Від тепер та назавжди наш театр має назву ХАРКІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ О.С.ПУШКІНА. Театр Пушкіна. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022. [Архівовано 2022-05-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Харківський театр хоче позбутися російської назви. KHARKIV Today. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ У цей скрутний для країни час колектив театру виходить з проханням до депутатів обласної Ради. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. [Архівовано 2022-03-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Ігор АРЧИБІСОВ (28 липня 2022). Без російського: у Миколаєві театр почав працювати з оновленою назвою. «Свідок». Процитовано 29 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Що станеться з миколаївським театром? Інтерв'ю з директором А. СВИСТУНОМ. «НІС-ТВ». 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Мертва хватка Пушкіна у Харківський театр. Портал «Театральна риболовля». 20 вересня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Андрей КРАВЧЕНКО (30 листопада 2022). У Харкові поки не перейменовуватимуть театр Пушкіна. «SQ». Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана СТРЕТОВИЧ (15 травня 2022). Андрій Білоус: «У Києві є багато людей, які вважають себе частиною „великої російської культури“». «Лівий берег». Процитовано 16 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Про відновлення та внесення змін до освітнього процесу. КНУТКіТ. 27 березня 2022. Наказ №37-Д "Про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів". Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ КНУТКІТ припинив підготовку акторів для російськомовних театрів. «Цензор.нет». 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (29 березня 2023). Без «Ідіота» Достоєвського. Художній керівник театру імені Франка про репертуар та акторів у лавах ЗСУ (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 2 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Туминас уволился из Вахтанговского театра. RU.DELFI (рос.). Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ Тетяна ВОЛЬТСКА (20 травня 2022). Режиссер Римас Туминас: «За неделю я лишился двух театров». «Север.Реалии». Процитовано 22 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Конкурс Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів. «CLAQUER». 21 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Олеся ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА (1 квітня 2022). Do Ukrainians really want to cancel russia? (англ.). «Лівий берег». Процитовано 1 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Євгенія ВИНОГРАДОВА (3 квітня 2022). Калягин — Хаматовой: «Неприлично покидать страну, когда она больше всего нуждается в тебе» (рос.). «StarHit». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Асоціація кіноіндустрії України (26 лютого 2022). Call for a boycott of Russian cinema (англ.). Процитовано 2 квітня 2022 — через Facebook.
- ↑ Бадьйор, Дарія (28 лютого 2022), Українські кінематографісти закликають світ до бойкоту російського кіно, Лівий берег, процитовано 2 квітня 2022
- ↑ Olena Pshenychna (3 квітня 2022). На питання «А великая русская культура то в чем виновата?» — у мене є відповідь. «Vgoru.org». Процитовано 5 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Заклик Українського інституту щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва. Український інститут. 4 квітня 2022.
- ↑ Що не так з мистецтвом “за мир”? Пам’ятка для українських артистів за кордоном. «Balletristic». 14 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Відкритий лист музикознавчої спільноти України до музикантів, музикознавців, діячів культури та культурних установ, громадських організацій всього світу. «The Claquers». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Позиція Міністерства культури та інформаційної політики України щодо припинення культурного діалогу з агресором. Міністерство культури та інформаційної політики України. 4 Квітня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 квітня 2022). театр підМІНІСТЕРСЬКОГО розливу. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (5 квітня 2022). Толерантність культури vs війна. Україні потрібна доктрина…. Г-та «День». Процитовано 5 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій СТЕРНЕНКО (10 квітня 2022). Пушкіни падають! В Україні зносять памʼятники росіянам. Нам потрібна деколонізація!. «STERNENKO». Процитовано 11 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ірина ФАРІОН (10 квітня 2022). Пушкінопад. Вихід з рабства рускава міра. «Iryna Farion». Процитовано 11 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ (30 травня 2022). Агрессор Пушкин: за что украинцы ненавидят русскую культуру. «Деталі». Процитовано 6 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Києві пропонують перейменувати п'ять станцій метро. «Слово і Діло». Процитовано 8 квітня 2022.
- ↑ Ліна Костенко представила свої варіанти назв п’яти станцій метро в Києві. «Про Львів». Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Остап УКРАЇНЕЦЬ (16 квітня 2022). Пам'ятник Пушкіну: зносити чи ні?. «Твоя підпільна гуманітарка». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана МАКСИМЕЦЬ. Хейт чи попит: що робити з культом Булгакова в Києві. «Weekend». Процитовано 26 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Києві демонтовано меморіальну дошку Булгакову. «Історична правда». 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ (20 серпня 2022). Був Гаков — нема Гакова. «Новая газета». Процитовано 20 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Замість Лермонтова і Достоєвського — Героїв Маріуполя і Чернігова: у Франківську перейменували вулиці. ТСН. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2022). Другі 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 13 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Закарпатські письменники підтримують усунення колоніальної спадщини. «Закарпаття.net». Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ В Україні хочуть заборонити російську музику на радіо та телебаченні. «Суспільне». Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Корчова, Олена (7 квітня 2022). Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ «Українець» Чайковський, конфлікт у Київській консерваторії та генії української класики. «Обличчя Незалежності / Faces of Independence». 25 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Даша ГРИШИНА (13 травня 2021). Столичний актор створив телеграм-канал з казками для дітей, які у бомбосховищі (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 2022–5–17.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑
Презентація проекту «Вартові казок» (5 квіт. 2022) на YouTube - ↑ Редактор, Главный (13 липня 2022). В Запоріжжі на Хортиці відбудеться мистецька вечірка. Vmestezp.org. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ Телеканал ALEX UA - Новости: У Запоріжжі провели незвичну мистецьку вечірку – Vieчорниці. zp.vkadri.com. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ У театрі на Хортиці влаштують сучасні вечорниці. Індустріалка - новини Запоріжжя. 26 липня 2022. Архів оригіналу за 28 липня 2022. Процитовано 13 серпня 2022. [Архівовано 2022-07-28 у Wayback Machine.]
- ↑ У Миколаєві влаштували тиждень показів українського кіно у підвалі. «Подробиці». 1 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Коли гармати працюють — музи не мовчать»: як працює відомий театра Миколаєві під час війни. «Свідок». 6 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Франківський драмтеатр проведе фестиваль короткого метру, щоб підтримати ЗСУ та переселенців. «Укрінформ». 13 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Львові створили Мистецький фронт для допомоги армії. Музиканти з різних міст України збирають гроші для ЗСУ. «Zaxid.net». 30 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО («Театральна риболовля») (22 березня 2022). Театр передчував війну. Під час страшної навали діє і навіть лікує. «Gazeta.ua». Процитовано 22 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ 5-річна дівчинка із Кривого Рогу потрапила на інтерактивну обкладинку журналу Time. «24 Канал». 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина ЧОРНА (12 травня 2022). Працювали в екстремальних умовах: як знімали відео для виступу Kalush Orchestra на Євробаченні 2022. «Lifestyle». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО) (20 серпня 2023). Болючі рани театрального світу: сумні підсумки. «Gazeta.ua». Процитовано 31 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У результаті авіаударів по центру Харкова є потрапляння до будівлі ОДА, оперного театру, філармонії та житлового масиву — ДСНС. «Інтерфакс». 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Роман ПЕТРЕНКО (16 березня 2022). Росіяни скинули надпотужну бомбу на драмтеатр Маріуполя, де ховаються сотні людей. «Українська правда». Процитовано 16 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Рашисти розбомбили маріупольський драмтеатр, де ховалася тисяча цивільних людей. «Новинарня». 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Andreas Ernst (17 березня 2022). Ein Theaterkeller aus der Sowjetzeit rettet Hunderten im belagerten Mariupol das Leben (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Маріуполь. Театр-укриття. «Вавилон'13». 11 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена ПАНЧЕНКО (6 квітня 2022). «Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину. Волонтери й місто захищають памʼятники й вітражі фунікулера, а музеї ховають колекції, щоб вони не постраждали від війни. «The Village Україна». Процитовано 7 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Пережили три евакуації: історія порятунку Луганського драмтеатру (укр.). «Східний варіант». 30 червня 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Обстрел Николаева – 8 ракет повредили драматический театр и железнодорожные пути (рос.). «ТСН». 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дар'я СВИСТУХА, Валентина ГУРОВА (22 вересня 2022). Ракета на клумбі та пошкоджена будівля театру: наслідки російських обстрілів Миколаєва (укр.). «Суспільне». Процитовано 22 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ МКІП допоможе пошкодженому ворожими ракетами театру у Миколаєві (укр.). «Укрінформ». 22 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марина МИХАЙЛОВСЬКА (24 вересня 2022). Розбираючи завали, виступають для глядачів: працівники Миколаївського театру показали концертну програму попри нещодавній обстріл (укр.). «Подробиці». Процитовано 25 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ракетний удар рашистів по Чернігову: постраждали 42 особи, п’ятеро загиблих (укр.). «АрміяInform». 19 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ксенія РЕКУН (19 серпня 2023). Центр Чернігова обстріляли росіяни: є загиблі та поранені (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 19 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Показали, який вигляд має Чернігівський драмтеатр після ракетного теракту (укр.). «Gazeta.ua». 20 серпня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Марина МИХАЙЛОВСЬКА (27 серпня 2022). Новий творчий сезон миколаївський театр відкрив у підвалі. «Подробиці». Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Для боротьби на культурному фронті», – Миколаївський драматичний театр продовжив роботу в укритті. «НикВести». 26 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олена МІЩЕНКО (30 серпня 2022). Вистави в укритті або 100-й сезон Миколаївського академічного художнього театру. «Я Миколаївчанин». Процитовано 30 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Дар'я СВИСТУХА, Ніна БУЛАХ (28 березня 2023). «Культура надихає та підтримує»: як повномасштабне вторгнення змінило театральне життя Миколаєва. «Суспільне Новини». Процитовано 29 березня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Війна за волю: музей театру у Миколаєві поповнився тематичним стендом. «Свідок.INFO». 28 серпня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Гість програми «Діалог» Євген Курман. TPK «MAPT». 21 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сцена в укритті та тисячі відвідувачів. Артем Свистун про роботу миколаївського театру. «О, море. Південь». 15 квітня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Проект «Театр в укритті» у Рівному. Онлайн-журнал «MIZANSCENA». 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олександр ЧЕКМЕНЬОВ (18 березня 2022). Citizens of Kyiv (англ.). «The New York Times». Процитовано 17 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Запоріжжі продають марки з Путіним, щоб облаштувати арт-бомбосховище (укр.). «Суспільне». 14 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ірина ДРУЖУК (30 жовтня 2022). Ростислав Держипільський, гендиректор-художній керівник Івано-Франківського драмтеатру (укр.). «Укрінформ». Процитовано 5 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «В нас до війни були черги тільки ввечері до театру, зараз увесь день» – історія одного драмтеатру (укр.). «Сніданок з 1+1». 22 листопада 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (26 вересня 2022). «Робимо театр з бомбосховищ» – арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ЩОКАНЬ (9 листопада 2022). Театральні прем’єри воєнного стану: що дивитись на прифронтових сценах та у тилу (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (3 вересня 2023). «Бомбік» – криворізький арт-простір воєнного часу: підсумки року (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 10 лютого 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Єдиний сценічний майданчик в укритті (укр.). «33-й новини». 16 листопада 2022. Процитовано 18 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Юлія ДАВИДОВА, Валерія ЄМЕЦЬ (23 грудня 2023). Власні підвали або оренда чужих: де театри Харкова даватимуть вистави в умовах війни (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 10 лютого 2024.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (18 квітня 2022). «У кожного свій фронт». Зоряна Кікцьо, засновниця Ukrainsk Teater i Sverige (Українського Театру в Щвеції) «МИ» про творчість та виклики, які сьогодні диктує всьому світу загарбницька росія. Г-та «День». Процитовано 21 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Bez hraní jsme jako květ bez vody.» Herecká rodina z Kyjeva odehraje na Broumovsku divadelní představení. «Radiožurnálu» (чес.). Процитовано 27 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Ukrainerinnen spielen auf Wuppertaler BühneWDR 5 Scala — aktuelle Kultur. «WDR 2022». 13 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Stück zum Thema Glück: Ukrainische Schauspielerinnen in WuppertalLokalzeit Bergisches Land. «WDR 2022». 22 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 квітня 2022). Гіо Пачкорія про «Украдене щастя» в Німеччині та недореалізовану культурну дипломатію. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Charkivo teatro gastrolės Lietuvoje. Spaudos konferencija (LNOBT, 28 квіт. 2022) на YouTube - ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (29 березня 2022). «Схід Опера» живе і буде жити! Харківські митці розпочинають, в межах проєкту «Ukraine Now and Forever», гастрольний тур у Литовській Республіці — #StandWithUkraine. Г-та «День». Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Валентина САМЧЕНКО (1 травня 2022). «Схід Опера»: у Литві безпрецедентно гастролюють 220 харків’ян із дітьми. «Україна молода». Процитовано 2022–05–2.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Фаїна ВАУЛІНА (13 травня 2022). Харківська Схід Опера тріумфально гастролює у Литві на підтримку України. «Дзеркало тижня». Процитовано 13 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Олеся КОТУБЕЙ (26 квітня 2022). Chornobyldorf: автори й актори розповідають, як опера про Чорнобиль стала оповіддю про війну ЕКСКЛЮЗИВНО. «Дзеркало тижня». Процитовано 24 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Nuno BLIJBOOM (27 травня 2022). Opera Aperta. Chornobyldorf. Pure punkopera met middelvinger naar het establishment. «Theaterkrant». Процитовано 29 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Театр на лівому березі покаже в Європі виставу «Погані дороги». «The Village Україна». 27 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Vilniaus mažajame teatre – spektaklis „Blogi keliai“, kurio premjera Ukrainoje galėjo niekada neįvykti. «LRT.lt». 17 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Українську виставу «Погані дороги» у червні покажуть у Латвії, Литві та Німеччині. «Укрінформ». 28 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ЩОКАНЬ (31 травня 2022). «Розумію, що ми всі — країна волонтерів. Сваримося через це і кайфуємо одночасно», — режисер Стас Жирков. «Gazeta.ua». Процитовано 2 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Соня КОШКІНА, Ксенія БІЛАШ (9 серпня 2022). Тамара Трунова: «Кожен має усвідомити власну відповідальність за будь-яке мистецьке слово, проговорене про цю війну». «Лівий берег». Процитовано 10 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Amilton De Azevedo (1 липня 2022). the stage as a forest. «Ruinaacesa». Процитовано 4 липня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Javier C. HERNANDEZ (14 серпня 2022). An Orchestra Supports Ukraine, and Reunites a Couple Parted by War. «The New York Times». Процитовано 17 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Поліна ГОРЛАЧ (16 серпня 2022). «У мене немає зброї, але є віолончель»: «Український оркестр свободи» гастролює світом. «Суспільне». Процитовано 17 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Світлана ЧЕРНЕЦЬКА (29 листопада 2022). До британської столиці з гастроллю приїхав Київський театр імені Лесі Українки. «Подробиці». Процитовано 30 листопада 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «На часі. Культура» — новий проєкт Суспільного радіо. «Суспільне». Процитовано 8 квітня 2022.
- ↑ МиСильні: Андрухович та Національний Івано-Франківський театр розповіли історію вкраденої пісні. «ТСН». Процитовано 24 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑
National puppet hero of Ukrain на YouTube - ↑ Актриса театру Франка розпочала відеопроєкт на Ютуб-каналі у Кам’янець-Подільському. «Укрінформ». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Любов БАЗІВ (12 квітня 2022). «Поезія незламних»: Національний театр Франка готує проєкт на основі віршів, народжених російсько-українською війною. «Укрінформ». Процитовано 12 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (15 квітня 2022). Слово, як зброя. Режисер Іван Уривський розповів «Дню» про новий проєкт франківців — «Поезія Незламних». Г-та «День». Процитовано 17 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Поезія незламних: як був створений онлайн-проєкт, щоб підтримувати бойовий дух. «Сніданок з 1+1». 18 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (29 квітня 2022). Про волонтерський і творчий фронт. Ірина ДОРОШЕНКО, провідна актриса Національного театру ім. І. Франка про нові прєкти, які народились у воєнний час. Г-та «День». Процитовано 2 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Українські ВІРШІ про війну — актори театру і кіно масово популяризують сучасну поезію. «Факти (ICTV)». 6 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Твій рідний Київ (Good Morning Films, 18 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ «Х** Войне. Украина. Письма с фронта»
- ↑ Приєднатися до онлайн концертів в усьому світі: Львівська національна опера презентує благодійний проєкт Together With Ukraine
- ↑ У Львові оприлюднили «Хроніки підвалу». «Еспресо TV». 25 квітня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ukrainian scores (Українські ноти)
- ↑ Ігор ГОРБАТЕНКО (13 серпня 2022). Під час війни миколаївські лялькарі продовжують працювати для дітей. «Суспільне». Процитовано 14 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Тетяна ЛЕВА (22 серпня 2022). Як миколаївські лялькарі виховують патріотів України. «Mykolaiv.one». Процитовано 5 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Якщо ви зробите щось не так, як ми вам сказали — ми вас вб'ємо» — Пустовіт про російську окупацію. Медіацентр «Україна». 27 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. nv.ua. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Як акторка Віталіна Біблів провела 33 дні в підвалі неподалік Бучі. «ЖВЛ». 1 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Леся БОРОВЕЦЬ, Тетяна ВОРОЖЦОВА (5 квітня 2022). Діставалася до Хмельницького 4 доби: історія актриси Маріупольського театру. «Суспільне Поділля». Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Наталія АДАМОВИЧ (12 квітня 2022). «Місяць переховувався, а потім утік”: історія хлопця, який уникнув мобілізації в „ДНР“». «Зміна». Процитовано 13 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Щоденники недолугого окупанта. 10 серія (D.Chernov) на YouTube - ↑
Говорить Київ: сам себе примири, 13 квітня, 49 день війни на YouTube - ↑ Вітражний щоденник Ніки Хворостенко. Портал «Театральна риболовля». 5 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Vadym Dotsenko #DiaryofWAR for MusiCures (with sign language translation) (MusiCures, 12 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ «Ми обовʼязково заспіваємо — коли переможемо». Малі історії великої війни. Наталія Рибка-Пархоменко, заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, співачка. «Reporters». 4 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ukrdrama HUB. Війна. 24 лютого 2020
- ↑ Відкрита читка «Той, що відчиняє двері» (Одеса)
- ↑ Міжнародний драматургічно-театральний проект «Дрампост»
- ↑
Відкриті читки онлайн. «Подаруй мені смак сонця», О.Вітер (Одесский театр юного зрителя им. Юрия Олеши, 16 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Актуальна драматургія «На часі». Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Анна ГАЛАС (11 травня 2023). Переклад як міст через Ла-Манш: українська драматургія мандрує до Великої Британії (укр.). Портал «Читомо». Процитовано 16 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ЩОКАНЬ (5 березня 2023). Як пишуть про війну у війну і чому ворога (не) варто зображувати примітивним: розповідають театральні митці (укр.). «Українська правда». Процитовано 16 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Любов БАЗІВ (18 грудня 2022). Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 квітня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ypatingomis aplinkybėmis: Valstybinio Vilniaus mažojo teatro spektaklį režisierius stato iš bombarduojamos Ukrainos. DELFI.lt (лит.). Процитовано 25 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Jūratė Visockaitė. S. Becketto ir N. Vorožbit dialogas. «Literatūra ir menas» (лит.). Процитовано 15 березня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ «Життя на випадок війни»: українські акторки у Польщі покажуть виставу-інструкцію про виживання під обстрілами. «ua.pl». 9 жовтня 2022. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ У Вашингтоні покажуть прем'єри від українських хореографів: «Маріуполь» та FANTASY of TOUCH. «Balletristic». 10 червня 2022. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Андрій ШАВРЕЙ (3 серпня 2022). «Не разделяю Украину и Европу». Киевский режиссер Лариса Семирозуменко ставит в Риге спектакль. «Новая газета. Балтия». Процитовано 4 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Андрій ШАВРЕЙ (3 серпня 2022). Сбор труппы в Национальном театре — вручение драгоценностей и встреча с украинской коллегой #kultura1kb. « LSM.LV». Процитовано 4 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Sich waffnend gegen eine See von Plagen. Interviewtrailer der Schaubühne. Schaubühne Berlin (англ.). Процитовано 5 серпня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Überfall. Nachtkritik (нім.). Процитовано 11 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Ірина ЧУЖИНОВА (21 серпня 2022). Стас Жирков: «Без нормальних робочих зв’язків з Європою й світом в українського театру немає майбутнього». «Лівий берег». Процитовано 11 вересня 2022.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑ Ганна ЩОКАНЬ (23 листопада 2022). Німці питали, де межа токсичного впливу Росії: у Штутгарті показали виставу «Мать Горького». «Українська правда» (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Das Warten der Penelope in den Schrecken des Ukraine-Krieges — Odyssee mit Frauen aus der Ukraine. «Neue Düsseldorfer Online Zeitung» (нім.). Процитовано 11 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Penelope zieht in den Krieg. Nachtkritik (нім.). Процитовано 11 лютого 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|website=(довідка) - ↑ Kooperation mit dem Left Bank Theatre, Kyjiw. Ukraine für RADAR OST 2023. Ha*l*t (укр.). Deutsches Theater. Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) [Архівовано 2023-05-17 у Wayback Machine.] - ↑ Людмила ПИЛИП (21 квітня 2023). Юні українці-переселенці створили в Ризі театр-студію (укр.). Latvijas Sabiedriskie Mediji. Процитовано 16 травня 2023.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка) - ↑
Ганна Шерман та Ірина Чужинова про необхідність будувати плани на майбутнє (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Стас Жирков в розмові з Іриною Чужиновою (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Яна Партола, деканка театрального факультету ХНУМ ім. І. П. Котляревського (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Олексій Гнатковський, актор Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Майя Гарбузюк — в.о. деканки факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Ілля Разумейко (Elias Spricht) — композитор, співзасновник Opera aperta (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Тетяна Шелепко — режисерка ProEnglish Theatre (Київ) (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Максим Голенко — головний режисер Одеського академічного театру імені Василя Василька (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Інга Лобанова — керівниця літературно-драматургічної частини Харківського театру опери і балету (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Тетяна Губрій — режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота» (Antykvar Publishing House) на YouTube - ↑
Ольга Байбак — керівниця відділу зовнішніх комунікацій НСТДУ (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
Віктор Рубан — режисер, хореограф, перфомер, засновник продюсерського центру Ruban Production (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
Драматургиня Лєна Лягушонкова (Antykvar Publishing House, 25 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
Режисер Михайло Урицький (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
Наталя Ворожбит, драматургиня, режисерка (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑
Сергій Васильєв — театральний критик, доцент кафедри театрознавства КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого (Antykvar Publishing House, 17 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Євгенія КУЗНЄЦОВА (22 квітня 2022). Гра в реверсі: звідки взялися російськомовні українці (укр.). «VoxUkraine». Процитовано 2021–4–26.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑
Сливинський, Старовойт, Бєглов, Селезньова про Україну зараз і після перемоги. Плани на завтра #1 на YouTube - ↑ Антон ЖУКОВ (11 травня 2022). Репертуарний вакуум в Національній опері (укр.). «The Claquers». Процитовано 2021–5–12.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑
Відкрита лекція Культурного Проекту — «Культура скасування» чи «скасування культури» (Культурний Проект, 23 квіт. 2022 р.) на YouTube - ↑ Антон ЖУКОВ (22 травня 2022). Корупція від мистецтва: для чого потрібні почесні звання? (укр.). «The Claquers». Процитовано 2021–5–22.
{{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у:|publisher=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ Україна після перемоги Бачення України 2030
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ Christoph Thoma. Stimmen aus der Dunkelheit (12 березня 2022)
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ #invoke:citation/CS1
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Finborough Theatre. Two ukrainian plays
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ KSENIA ROMASHENKO: „BOMBOMIS UŽDARIUS UKRAINOS TEATRUS — JIE VIS TIEK GYVUOS“
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ MK: #StandWithUkraine #EntfernteNachbar*innen Filmvorführung «Bad Roads» von Natalia Vorozhbyt
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Центр Леся Курбаса. Продовжуємо розповідати про культурну підтримку України за кордоном
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Soirée littéraire ukrainienne
- ↑ Invaze / Invasion / Вторгнення 28. 4. 2022 – 22. 5. 2022 Curators: Oksana Maslova, Sandra Baborovská
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- 1 2 Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:YouTube
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ В бою за Україну, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув захисник Вітчизни, машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Шаблон:Citeweb
- ↑ Що робить війна з театром?