Бутусов Юрій Євгенович
| Бутусов Юрій Євгенович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 червня 1976 (50 років)  Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | журналіст |
| Відомий завдяки | військова журналістика |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
| Знання мов | українська |
| Посада | головний редактор |
Ю́рій Євге́нович Буту́сов (нар. 17 червня 1976, Київ) — український журналіст. Головний редактор українського новинного суспільно-політичного інтернет-порталу Цензор.нет, оглядач газети «Дзеркало тижня». З грудня 2020 до травня 2021 року — позаштатний радник міністра оборони України Андрія Тарана[1][2].
Народився 17 червня 1976 року в м. Києві[3][4].
Закінчив навчання в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка[4] за спеціальністю «міжнародне право»[3].
У 2000 році почав працювати в газеті «Київські відомості», а у 2003 році обійняв посаду оглядача газети «Дзеркало тижня».
У 2004 році заснував і став головним редактором українського новинного суспільно-політичного інтернет-порталу «Цензор.нет»[5].
Також займався продюсерською діяльністю, у ході якої у 2005 році написав сценарій до фільму Помаранчеве небо, а у 2008 році продюсував фільм «Ілюзія страху» за повістю Олександра Турчинова[5].
У 2007 році очолив інформаційний холдинг Соціалістичної партії України, куди входила газета «Товариш».
З 2014 по 2015 рік був членом конкурсної комісії, до повноважень якої входили висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Був призначений за квотою Кабінету міністрів України.
У 2016 році був членом конкурсної комісії з обрання директора новоствореного Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (за квотою НАБУ)[6].
У грудні 2020 року, після конфліктів із Міністерством оборони України[7] та звинуваченні в маніпуляціях з обох сторін[8][9], за результатами співбесіди, Юрій Бутусов прийняв пропозицію міністра Андрія Тарана стати його позаштатним радником на два місяці[1].
17 травня 2021 року Юрій Бутусов склав повноваження позаштатного радника міністра оборони Андрія Тарана, про що повідомив особисто[2].
З 2022 по 2023 рік був членом конкурсної комісії з обрання голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів[10].
17 травня 2025 року Юрій Бутусов мобілізувався до 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія».[11][12] 2 серпня 2025 року військовослужбовця НГУ Юрія Бутусова призначено командиром нового взводу 13 бригади НГУ «Хартія», який спеціалізуватиметься на боротьбі з операторами безпілотників противника.[13][14]
Юрій Бутусов пише про внутрішньополітичну обстановку в Україні: найгучніші скандали, корупційні оборудки в «Укроборонпромі», підкуп виборців, проблеми передвиборчого процесу і програми, плюси й мінуси кандидатів на різні державні посади, а також про війну на Донбасі[3].
Автор серії нарисів про події Революції гідності. Ретроспектива Юрія Бутусова нагадувала про факти, які давно забуті як учасниками Революції, так і її свідками, а також розкривала інформацію, яка досі залишалася таємницею для широкого загалу[3].
Публікував провал операції Вагнергейт. За його словами через керівництво офісу Президента України[15].
- Загальнонаціональна премія «Людина року-2014» у номінації «Інтернет-медіа року»[16][17].
- Премія імені Джеймса Мейса (2019).
- 1 2 Бутусов буде позаштатним радником міністра оборони Тарана. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- 1 2 Журналіст Бутусов склав повноваження позаштатного радника міністра оборони. На посаді він був декілька місяців. 18.05.2021, 11:29. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
- 1 2 3 4 Юрій Бутусов: новини, біографія, фото, публікації. www.obozrevatel.com. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 23 червня 2019.
- 1 2 Бутусов Юрий Евгеньевич. LB.ua. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- 1 2 БизнесЦензор. Юрий Бутусов журналист биография - Юрий Бутусов последние новости, интервью, статьи — Цензор. НЕТ. БизнесЦензор (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Розпорядження КМ України від 30 березня 2016 р. № 244-р'
- ↑ Бутусов хоче через суд змусити Міноборони вибачитися та видалити образи на його адресу. detector.media (укр.). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Бутусов хоче, щоб на його співбесіду з міністром оборони запросили ЗМІ й транслювали її в Facebook. detector.media (укр.). 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Міноборони звинуватило Бутусова у некомпетентності та дезінформації, але запросило на співбесіду. detector.media (укр.). 9 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Про затвердження складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2023.
- ↑ Михайлов, Дмитро (22 травня 2025). Бутусов розкрив деталі своєї мобілізації: де служитиме журналіст. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 жовтня 2025.
- ↑ Левченко, Дар'я (22 травня 2025). Журналіст Юрій Бутусов мобілізувався в харківську бригаду «Хартія». Ґвара Медіа (укр.). Процитовано 1 жовтня 2025.
- ↑ Горон, Діана (3 серпня 2025). Журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов очолив взвод з боротьби з операторами БпЛА противника. detector.media (укр.). Процитовано 1 жовтня 2025.
- ↑ Чим займається Юрій Бутусов у бригаді "Хартія". espreso.tv (укр.). Процитовано 1 жовтня 2025.
- ↑ “Справа вагнерівців”: Бутусов виклав свідчення ексначальника ГУР Бурби на засіданні ТСК. Безугла заперечує. novynarnia.com. 25.09.2021. Процитовано 25.09.2021.
- ↑ Премію «Людина року» здобули Гайдукевич, Бутусов, Слабошпицький. detector.media (укр.). 22 березня 2015. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ Гайдукевич, Бутусов, Слабошпицький здобули премію «Людина року». zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
Юрій Бутусов у соцмережі «Facebook»
- Валентина Балабанова «Відвойоване зброєю повернемо тільки зброєю» [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.] // Школа журналістики УКУ, 11.10.2015;
- Любов Базів Точку неповернення ми пройшли ще в 2014 році — відкату назад не буде [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 19.06.2019.
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Нормативний контроль |