Бої за гору Лисоня

Дата:	серпень —вересень 1916
Місце:	Лисоня
Результат:	Перемога Українських Січових Стрільців

Бої за гору Лисоня
	Брусиловський прорив; Перша світова війна
	Схема розташування військ на початку вересня 1916 року
	49°25′ пн. ш. 25°00′ сх. д. / 49.42° пн. ш. 25° сх. д.G O
Дата:	серпень —вересень 1916
Місце:	Лисоня
Результат:	Перемога Українських Січових Стрільців
Сторони
Австро-угорська армія Українські січові стрільці ; Німецька імперія Баварський полк; Угорський курінь;	Російська армія
Командувачі
отаман Лесняк; отаман Горук; Сотники	невідомо
Втрати
невідомо	25 тис. військовослужбовців

Бої за гору Лисоня — запеклі бої між полком українських січових стрільців (у складі бойових армії Австро-Угорщини) з російськими військами. Відбулися у серпні-вересні 1916 року. У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши окупантам важких втрат. Частина військових подій Першої світової війни.

Передумови

У червні 1916 року на Східному фронті Першої Світової війни розпочалась масова наступальна операція російських військ, відома як Брусиловський прорив. Водночас на Західному фронті французькі війська завдали поразки австро-німецькій армії на річці Соммі. Ініціатива повністю перейшла на бік Антанти. У паніці австрійське і німецьке командування кидає в бій усі свої сили, навіть турецькі дивізії з Салонікського фронту. За таких обставин ближче до фронту, під Бережан, був переведений і 1-й полк УСС під командуванням Антіна Вариводи. На початку серпня розпочався наступ Південно-Західного Фронту російської армії у сторони Львова, Бродів та Ковеля. Одна зі збройних угруповань — 55 дивізія під командуванням генерала Фляйшмана наступала у сторону Бережан. УСС отримало наказ захистити місто і зупинити ворожий наступ під Потуторами. Головним плацдармом було обрано гору Лисоня за 4 км на південний схід від Бережан.

Перебіг подій


Ювілейна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена боям січових стрільців на горі Лисоня

Вже на 11 серпня російські війська закріпилися неподалік. Наступного дня відбулися перші зіткнення. Російські частини атакували дві сотні першого куреня УСС. Січові стрільці були змушені відступити. І хоча дві інші сотні сформували другу лінію оборони й ліквідували загрозу подальшого наступу, це не перешкодило австрійському командуванню звинуватити українських бійців у зраді. Їх було відправлено в село Потутори на реорганізацію, а командувач — Антін Варивода подав у відставку.

Позиційні зіткнення ворожих сил тривали майже два тижні. 31 серпня російська армія наступає, щоб захопити Бережани. Австро-угорські частини, у складі яких були й УССуси, зупинили їх на Лисоні, але через три дні росіяни проривають оборону. Над підрозділами січових стрільців нависла небезпека. Того ж дня проти наступних російських військ було спрямовано дві сотні 1-го куреня УСС. Одна атакувала ворога, але цей порив закінчився невдало. Більшість стрільців і командир Роман Сушко потрапили в російський полон. Інші сотні під командуванням Андрія Мельника та Василя Кучабського вступили в бій на Лисоні й зупинили наступ ворога. Четверта сотня Осипа Будзиновського була розбита. Весь день тривав бій, у якому полягло десятки старшин та стрільців. Росіяни майже оточили Бережани.

У цей час вступив у бій другий курінь УСС. Цісарським воякам вдалося закріпитися на Лисоні. 4 вересня почався їхній контрнаступ. До вечора вдалося відбити всі позиції. У триденних боях українські воїни проявили неабияку мужність.

Ще одну спробу прорвати австрійський фронт російські війська зробили 16 вересня. Росіянам вдалося зайти у фланг і тил полку УСС. Січові стрільці відбили атаку, але лінія фронту наближалася безпосередньо до Бережан. Затишшя тривало недовго.

Військові події досягли апогею в останні дні вересня 1916-го. 29 числа розпочався третій, найбільш масований наступ росіян у районі Лисоні. Бої тривали майже безперервно три доби. Упродовж перших двох днів російська артилерія вела ураганний обстріл цісарських військ на Лисоні та в околицях села Потутори. У другій половині дня 30 вересня російська піхота розпочала наступальну операцію на висоті 327. Росіяни розбили угорський полк і зайняли його позиції, створивши плацдарм для наступу. Далі російські військові частини виходять у долину річки Золота Липа в напрямку села Посухова і, використовуючи зайняті 16 вересня позиції, оточують полк Українських січових стрільців, дислокований у селі Потутори. Ціною великих втрат частині УСС вдалося прорвати кільце оточення і вийти до Бережан. У складі колишнього полку січових стрільців залишилося 17 старшин і 150 стрільців.

Наслідки

Через значні втрати постало питання про саме існування полку УСС. Проте згодом, завдяки ефективній роботі Вишколу УСС відбулося відродження формації.
Російські війська так і не зуміли втриматись на Лисоні, й незабаром були відкинуті 55 дивізією Ц і К. армії.

Вшанування подвигу

У 2006 році у місті Бережани було започатковано фестиваль-конкурс стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні». Його мета – популяризація стрілецької та повстанської пісні, прославлення борців за волю України, виховання юнацтва в дусі відданості, патріотизму, жертовності у боротьбі за честь, віру і славу незалежної України^[1].

3 вересня 2016 року в конференц-залі Бережанського агротехнічного інституту відбулась наукова конференція присвячена сторіччю боїв на г. Лисоня^[2].

У 2016 року Національний банк України випустив пам'ятну монету номіналом 5 грн, присвячену 100-річчю боїв січових стрільців на горі Лисоня^[3].

У 2016 році споруджено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці^[4]. Її розмалювали художники Олег та Віталій Шупляки, Богдан Бринський, Михайло Дирбавка, Микола Шевчук та керівник проекту Богдан Ткачик^[5].

У 2025 році відбувся захід для ветеранів російсько-української війни та родин загиблих^[6].

Примітки

↑ Ірина, Грицишин (4 листопада 2020). Дзвони Лисоні. Тернопільська обласна бібліотека для молоді (укр.). Процитовано 26 липня 2025.
↑ ГЕРОЇЧНІ БОЇ НА СХИЛАХ ЛИСОНІ. nubip.edu.ua. Процитовано 26 липня 2025.
↑ НБУ випустив монету, присвячену битві Січових стрільців проти російської армії. LB.ua. 31 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2025.
↑ Артеменко, Вікторія (20 вересня 2021). Лисоня – місце героїчної слави | OtiumPortal (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2025. Процитовано 26 липня 2025.
↑ Капличку на Лисоні розмалювали художники Тернопільщини на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 6 вересня.
↑ Панченко, Оксана Цвик, Тетяна (9 травня 2025). На Лисоні провели захід для ветеранів і родин загиблих. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 липня 2025.

Література

Українські Січові Стрільці 1914 — 20. Л. 1935, 3 вид. Монреаль 1955;
Думін О. Історія Легіону УСС 1914 — 18. Л. 1936;
Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. Нью-Йорк 1956;
Свинко, Й. Лисоня Текст] / Й. Свинко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2005. Т. 2 : К — О. С. 364.
Лисоня: спомини про "кривавий тан" 1916 та 1919 років [Текст] / упоряд.: Б. В. Луговий, О. С. Лугова ; Держ. історико-архітектурний заповідник у м. Бережани. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — 296 с. — Бібліогр.: с. 282-289.
Лисоня: сторіччя звитяги [Текст] / упоряд. Б. В. Луговий, О. С. Лугова ; Держ. історико-архітектурний заповідник у м. Бережанах, Бережан. агротехнічний ін-т, [та ін.]. — Тернопіль : Терно-граф, 2016. — 190 с. : іл.
Лисоня — тріумф і Голгофа Січових стрільців [Текст] : до 100-річчя боїв на Лисоні : бібліогр. покажч. / уклад.: В. Палій, З. Мороз ; ред.: З. Мороз, Л. Матус ; Бережан. ЦБС. — Бережани : [б. в.], 2016. — 28 с. : фот.
Лисоня. 1916-1996 [Текст] : документи, щоденники, спогади, листи, поезії, пісні, знимки / упоряд. Б. Тихий. — Бережани : Музей книги, 1996. — 271 с.
Українське Січове Стрілецтво [Текст] : біобібліогр. покажчик, присвячений 100-річчю боїв Легіону УСС на горі Лисоня : (на основі фондів музею книги) / авт.-упоряд. Л. Красільнікова ; ред.-упоряд. Л. Зінчук ; Бережанський музей книги. — Бережани : Рідне місто, 2016. — 100 c.
Велич і біль Лисоні [Текст] : [про бої легіону УСС влітку 1916 р.; про проект пам'ятника стрільцям 1925 року та вшанування на Лисоні у 1991 р.] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2021. — № 16 (3 берез.). — С. 3 : фот. — (Тих подій не згасне слава).

Посилання

Дзвони Лисоні

Лисоня – місце героїчної слави

На Тернопільщині проводять фестиваль «Дзвони Лисоні»

Фестиваль - «Дзвони Лисоні» | Добра розмова | 14.09.2021

[1] Ірина, Грицишин (4 листопада 2020). Дзвони Лисоні. Тернопільська обласна бібліотека для молоді (укр.). Процитовано 26 липня 2025.

[2] ГЕРОЇЧНІ БОЇ НА СХИЛАХ ЛИСОНІ. nubip.edu.ua. Процитовано 26 липня 2025.

[3] НБУ випустив монету, присвячену битві Січових стрільців проти російської армії. LB.ua. 31 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2025.

[4] Артеменко, Вікторія (20 вересня 2021). Лисоня – місце героїчної слави | OtiumPortal (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2025. Процитовано 26 липня 2025.

[5] Капличку на Лисоні розмалювали художники Тернопільщини на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 6 вересня.

[6] Панченко, Оксана Цвик, Тетяна (9 травня 2025). На Лисоні провели захід для ветеранів і родин загиблих. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 26 липня 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Російсько-українські битви
Київське князівство	Розорення Києва (1169) • Битва під Вишгородом (1173)
Велике Князівство Литовсько-Руське	Походи Ольгерда на Москву (1368—1372) • Тросненська битва (1368) • Стояння на Угрі (1408) • Битва на Суходреві (1445) • Прикордонна війна (1487—1494) • Війна 1500—1503 років (Битва на Ведраши (1500) • Битва під Мстиславлем (1501) • Битва на озері Смоліно (1502) • Облога Смоленська (1502)) • Війна 1507—1508 років • Десятирічна війна (1512—1522) (Облога Смоленська (1514) • Битва під Оршею (1514) • Облога Опочки (1517) • Облога Полоцька (1518)) • Стародубська війна (1534—1537) (Облога Чернігова (1534) • Облога Гомеля (1535) • Облога Стародуба (1535)) • Лівонська війна (Бій під Невелем (1562) • Облога Полоцька (1563) • Облога Озерища (1564) • Битва при Чашниках (1567) • Облога Чернігова (1579) • Рейд Радзивілла (1581))
Річ Посполита	Польсько-московська війна (1609—1618) (Облога Смоленська (1609—1611) • Оборона Чернігова (1611) • Штурм Єльця (1618) • Бій під Коломною (1618) • Битва при Донському монастирі (1618) • Облога Москви (1618)) • Смоленська війна (1632—1634) (Битва під Щелканово (1634))
Гетьманщина	Бій під Мглином (1658) • Розорення Чорнух (1658) • Бій під Васильковом (1658) • Знищення загону Івана Іскри (1659) • Срібнянська трагедія (1659) • Облога Старого Бихова (1659) • Битва під Ніжином (1659) • Облога Глухова (1659) • Битва під Говтвою (1659) • Конотопська битва (1659) • Жовнинська битва (1662) • Битва під Каневом (1662) • Битва під Бужином (1662) • Облога Чернігова (1668) • Облога Котельви (1668) • Оборона Почепа (1668) • Битва під Хухрою (1668) • Битва під Гайвороном (1668) • Батуринська трагедія (1708) • Веприцька оборона (1708) • Каральна експедиція російських військ в Україну (1709) • Знищення Запорозької Січі (1709) • Полтавська битва (1709) • Похід Пилипа Орлика на Правобережжя (1711) • Коліївщина (1768—1769) • Ліквідація Запорозької Січі (1775) •
Річ Посполита Трьох Народів	Листопадове повстання • Битва під Боремлем • Січневе повстання • Бій під Мирополем
Королівство Галичини та Володимирії	Бої за гору Маківка • Бої за гору Лисоня
УНР	Падіння Харкова (1917) • Бій за станцію Лозова • Повстання Чугуївської юнацької школи • Другий бій за станцію Лозова • Бої за Олександрівськ • Бої за Катеринослав • Бої за Одесу • Бій за Єлисаветград (1918) • Окупація Полтави • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бій під Крутами • Літківський бій • Штурм Києва • Бій за Бердичів (1918) • Бій за Кам'янець-Подільський (1918) • Ірпінський бій (1918) • Кримська операція (1918) • Бої за Донбас (1918) • Бій за Горлівку (1918) • Оборона Чернігова (1919) • Бій за Бердичів (1919) • Бій на річці Трубіж • Бій у Запорозькому городку • Бій за Кам'янець-Подільський • Бої за Вапнярку • Бій за Вознесенськ • Битва за Чорнобиль • Визволення Києва • Бій біля Борисполя (1920) • Бій під Сидоровом • Бій під Малими Міньками • Львівська операція • Варшавська битва • Оборона Замостя • Бої за Проскурів
Махно	Бої за Маріуполь • Битва під Перегонівкою • Бій під Новопавлівкою • Бій під Дорогинкою • Перший рейд Революційної повстанської армії України
УПА	Кулебський бій (1941) • Бій під Гурбами (1944) • Бій під Уневом (1944) • Бій під Стриганами (1944) • Битва під Лещавою-Горішньою (1944) • Бій під Стороною (1944) • Бій біля Мриглод та Грушки (1945) • Бій під Жовквою (1945) • Бій під Радеховом (1945) • Останній бій УПА на Житомирщині (1955)
Україна	Бій на Римарській • Захоплення Донецька сепаратистами • Облога Слов'янська • Битва за Краматорськ • Протистояння у Маріуполі • Бій під Волновахою • Бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ • Бої за Донецький аеропорт • Збиття Іл-76 у Луганську • Атака біля Зеленопілля • Бої за Піски • Російські обстріли України • Бої за Мар'їнку • Сектор «А» • Сектор «Б» • Сектор «С» • Сектор «Д» • Сектор «М» • Бої на кордоні • Бої за Савур-Могилу • Бої за Авдіївку • Бої за Іловайськ • Бої за Новоазовськ • Оборона Маріуполя • Бої за Широкине • Бої за Щастя • Бої за Бахмутку • Бої за Дебальцеве
Див. також Шаблон:Російсько-українські війни