БЕН-ЦВІ Іцхак (; справж. — Шімшелевич Іцхак, ; 24. 11. 1884, Полтава — 23. 04. 1963, Єрусалим) — єврейський політичний діяч. Президент Ізраїлю (1952–63). Один із засновників у Росії єврейської соціал-демократичної партії Поалей Ціон (Працівники Сіону — громадсько-політичний рух, що по­єд­нував політичний сіонізм із соціалістичною ідеологією), спів­працював із Б. Бороховим над створе­н­ням її про­грами (1905). Пере­їхавши до Палестини, брав участь у створен­ні організації захисту єврейських сільськогосподарських колоній «Га-Шомер» («Страж», 1908). 1909 заснував у Єрусалимі першу єврейську вищу школу. 1915 ви­їхав до США, де разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував сіоністську молодіжну організацію «Ге-Халуц» («Піонер») та єврейський легіон для боротьби проти турків і німців у Палестині під час 1-ї світової війни. 1918 повернувся до Палестини, де вві­йшов до складу секретаріату створеного 1920 за його участі Гі­стадруту (Всезагальна федерація працівників). 1929 Б.-Ц. разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував партію Мапай (Робітнича партія), що стала провід­ною політичною силою в країні. 1931 очолив єврейську національну раду, яка пред­ставляла 90 % єврейської общини під час британського домінува­н­ня в Палестині. 1948 після проголоше­н­ня незалежності Ізраїлю Б.-Ц. обраний до кнесету (парламенту). Того ж року він заснував і очолював до 1960 Ін­ститут дослідже­н­ня єврейських общин Середнього Сходу (нині Ін­ститут Бен-Цві, філіал Єврейського університету в Єрусалимі). Наукові праці Б.-Ц. присвячені головним чином східним єврейським общинам та різним єврейським сектам (самаритяни, караїми, саб­батіанці). Автор праць з історії євреїв «» («Роз­сіяні [народи] Ізраїлю», Тель-Авів, 1953; англ. перекл. «The Exiled and the Redeemed» — «Засла­н­ня та поверне­н­ня», Лондон, 1958; Філадельфія, 1962) ארץ ישראל ויישובה בימי השלטון העותמאני («Палестина та її єврейське населе­н­ня під час Османської влади», Єрусалим, 1955).